Навигация
5. Розрахунок з’єднань
5.1 Шпонкові з’єднання
З’єднання на швидкохідному валу (вал – шків пасової передачі)
Назначаємо матеріал шпонки: Сталь 6 ГОСТ 380-94
По ГОСТ 23360-78 встановлюємо розміри призматичної шпонки із закругленими краями: b´h=5х5.
Розрахункова довжина шпонки
(5.1)
де: h – висота шпонки
t1 – глибина шпонкового пазу
σсм – допустиме напруження зминання, для чавунної маточини
σсм =80 МПа
Приймаємо довжину L=Lp+b=12,2+5=17,2мм, зі стандартного ряду L=18мм
Посадка шпонки: на валу: h9, до шківа: JS9
З’єднання на тихохідному валу (вал – черв’ячне колесо)
Назначаємо матеріал шпонки: Сталь 6 ГОСТ 380-94
По ГОСТ 23360-78 встановлюємо розміри призматичної шпонки із закругленими краями: b´h=16х10.
Розрахункова довжина шпонки
Приймаємо довжину L=Lp+b=33,4+16=49,4мм, зі стандартного ряду L=50мм
Посадка шпонки:
на валу: h9, до шківа: JS9
З’єднання на тихохідному валу (консольна ділянка)
Назначаємо матеріал шпонки: Сталь 6 ГОСТ 380-94
По ГОСТ 23360-78 встановлюємо розміри призматичної шпонки із закругленими краями: b´h=12х8.
Розрахункова довжина шпонки
Приймаємо довжину L=Lp+b=49,7+12=61,7мм, зі стандартного ряду L=63мм
5.2 З’єднання з натягом
6. Тепловий розрахунок редуктора
При роботі редуктора втрата потужності, за рахунок тертя в зачепленні та підшипниках, перемішуванням та розбризкуванням масла, приводять до нагрівання деталей редуктора та масла. При нагріванні в'язкість масла різко падає, що приводить до порушення режиму змащення. Нормальна робота редуктора буде забезпечена, якщо температура масла не перевісить допустиму.
При сталому режимі роботи редуктора усе тепло віддається через стінки повітрю що його оточує. Умова роботи редуктора без перегріву:
(6.1)
де tм – температура масла
tп=20°С – температура повітря
kt=17Вт/(м2·°С) коефіцієнт теплопередачі
F=0,6 – коефіцієнт сталості роботи
А=0,421м2 - площа тепловіддающої поверхні корпуса редуктора
[Δt] =120°С – для масла авіаційного
7. Остаточна компоновка редуктора
Використовуючи креслення ескізної компоновки валів конструктивно оформлюємо інші деталі редуктора – черв’ячний вал, черв’ячне колесо, корпус, підшипникові вузли тощо.
Змазка зачеплення та підшипників – розбризкуванням рідкого масла, залитого до корпусу до рівня центра нижнього ролика підшипника. На валу черв’яка встановлюємо крильчатки; при роботі редуктора вони будуть розбризкувати масло та закидати його на колесо та в підшипники.
Відстань між крильчаткою та внутрішньою поверхнею корпуса
Ущільнення валів забезпечуємо резиновими манжетами. Для обох валів використовуємо манжети І типу ГОСТ 8752-79:
dxDxH
х40х8
х70х10
В нижній частині корпуса викреслюємо пробку для спуску масла та масловказівник.
Для редукторів товщину стінки розраховуємо за формулою
мм
Обираємо δ=6мм.
Корпус робимо нероз’ємним (aw<150мм) с двома вікнами на бокових стінках, через яки при зборці вводять до корпусу комплект вала з черв’ячним колесом. Для зручності складання діаметр отвору вікна робимо більшим за діаметр шестерні.
D=dam2+2·c=137,25+2·5=147,25 мм
Приймаємо D=150мм
Посадка бокових кришок перехідна та приєднується до корпусу гвинтами d=8мм. Відстань між гвинтами
Діаметр кришки Dк=D+(4…4,5)d=150+4·8=182мм.
Діаметр приливу Dф=Dк+4…6мм=182+4=186мм.
Щоб кришка була достатньо жорсткою її виконуємо досить високою 
=0,1·182=18мм з шістьма ребрами.
Для контролю зачеплення та заливу масла на горі робимо люк з вмонтованою віддушиною.
Для швидкохідного вала використовуємо накладні кришки.
Посадка бокових кришок перехідна 25
та приєднується до корпусу чотирма гвинтами М8.
Діаметр кришки Dк=D+(4…4,5)d=25+4·8=57мм.
Діаметр приливу Dф=Dк+4…6мм=57+5=62мм
Похожие работы
... Кутов координата кривошипу для силового аналiзу Кут повороту штовхача кулiсного механiзму Довжина штовхача Допустимий кут тиску Фазовi кути повороту кулачка: Тип діаграм Г 1. Кінематичне дослідження механізму 1.1 Структурний аналіз механізму Схема механізму привода конвеєра, який буде досліджуватися у цьому пункті, зображено на рис.6. Цей механізм складається з наступних ...
... штоків із вушками 8викликає провертання коромисел 6 на вісях 9 у протилежний бік, і заготовки розкріплюються. 2. 2.1 Розроблення пристрою для контролю перпендикулярності поверхні 3 відносно отвору 6 (база Б) (згідно креслення деталі - “Кронштейн 6464.4700.015”) 2.1.1 Аналіз конструкцій контрольного пристрою та вибір раціоанльної У практиці роботи машинобудівних підприємств виникає ...
... 358=41,21 т/на добу Продуктивність печі встановлюють за більшим розрахунковим показником. Кількість печей залежить від загальної кількості працюючих машин і кількості машино ліній в цеху. При виробництві тарного скла приймаємо одну піч продуктивністю 50 т/на добу. Кількість шихти на річну програму становить: Ш= К·(q/100)·Е де К- коефіцієнт, що враховує співвідношення шихти і ...
... , (3.16) де – коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі,= 0,1. м2. Загальна площа цеху , м2, . (3.17) м2. Питома вага загальної площі цеху на один відремонтований вагон , м2/ваг, . (3.18) м2/ваг. 3.4 Синхронізація технологічного процесу ремонту платформи на потоковій лінії Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається ...
0 комментариев