3.4.4 Тепловий баланс зони підігріву та випалу
3.4.4.1 Прибуток теплоти
Хімічна теплота горіння палива, кВт:
(3.13)
де В- витрати палива, м³/с.
Теплоту, що вносить паливо не враховуємо так як газ надходить не підігрітим.
Теплоту, що вносить повітря, яке надходить на горіння палива, розраховуємо за формулою, кВт:
Qпов =L'α·iпов (3.14)
де L'α - дійсна кількість атмосферного повітря, що витрачається на спалювання палива, м³/м³;
iпов - тепловміст (ентальпія) атмосферного повітря, кДж/м³ при його температурі, tпов=20ºC.
Qпов = 17,945·26,04·В=467,29 В
Теплота підігріву повітря, яке відсмоктується з зони підігріву, кВт:
Qпідс= (-α)·L'о·іпов·В (3.15)
де - коефіцієнт витрат повітря у підходящих димових газів зони підігріву, =3;
іпов - ентальпія повітря, яке відсмоктується з зони підігріву при середній температурі зовнішній поверхні стін в зоні підігріву, tсер=55ºC
Qпідс= (3-1,77)·10,14·71,6·В=893·В кВт
Фізична теплота сирцю, який входить у піч, кВт:
Qвир=122,46 кВт
Загальний прибуток теплоти в зонах підігріву та випалу:
Qзаг = Qхтп+Qпов+Qпідс+Qвир, кВт
Qзаг=37630,29·В+467,29·В+893·В+122,46=38990,58·В+122,46 кВт
3.4.4.2 Видаток теплоти
Фізична теплота, яка з матеріалом надходить в зону охолодження (з табл.3.8).
Qвироб = 122,46+279,08=401,54 кВт
Втрати тепла з продуктами горіння визначаються за формулою, кВт:
Qдим=Vдим·ідим=B·[Vо+(-1)·Lо']·ідим, (3.16)
де ідим - ентальпія продуктів горіння розрахована за процентним вмістом компонентів димової суміші (α=3) та по їх ентальпії при температурі підходящих газів, тобто при 300ºC.
ідим=558,9·0,034+462,7·0,0807+391,9·0,752+407·0,1332=405,26кДж/м³
Qдим=В·[11,183+(3-1)·10,14]·405,26=12750,69·В кВт
Теплота, яка витрачається на хімічні реакції при випалі виробів:
Розрахунок проводимо за формулою, кВт
Qхім=qх·Gх, (3.17)
де qх - теплота, яка витрачається на фізико-хімічні процеси 1 кг вихідної хімічної речовини в невипаленому продукті, кДж/кг (для Al2O3 qх=2090)
Gх - витрати вихідної хімічної речовини в матеріалі, який завантажують в піч, кг/с (склад маси на суху речовину: глина - 70%, вміст Al2O3 в глині - 28,0%)
Gх=0,34·0,28·0,7=0,06664 кг/с
Qхім=2090·0,06664=139,28 кВт
Втрати теплоти в навколишній простір (через огородження печі).
Підсумовуємо витрати теплоти крізь склепіння, стіни та під за даними табл.3.6.
Qогор = 6,76+7,19+11,17+11,83+10,18+12,56+34,14+23,71=117,54 кВт
Втрати теплоти через вхідну щілину розраховуємо за формулою, Вт:
(3.18)
де F- площа щілини, м²;
φ - коефіцієнт діафрагмування (визначається за графіком в залежності від співвідношення еквівалентного діаметру щілини до товщини стінки);
τ - час відкриття вікна, τ=1
м
тоді φ=0,77
Тпр- температура простору, К;
Тнавк- температура навколишнього середовища, К;
5,67 - величина коефіцієнту випромінювання абсолютно чорного тіла (Со=5,67 Вт/м²·град)
Вт = 4,0 кВт
Підсумовуємо втрати тепла через ролики за даними таблиці 3.7.
Qр=1,3+4,31+5,89=11,5 кВт
Визначаємо загальний видаток теплоти в зонах випалу та підігріву:
Qзаг=Qвир+Qдим+Qхім+Qогор+Qр+Qщ, кВт
Qзаг=401,54+12750,69·В+139,28+117,54+11,5+4,0=12750,69·В+673,86 кВт
Прирівнюємо прибуток до витрат та визначаємо витрати палива В:
38990,58·В+122,46=12750,69·В+673,86
26239,89·В=551,4
В=0,021 м³/с
Витрати умовного палива на одиницю продукції:
кг/кг виробу або 7,9%
За отриманими результатами складаємо таблицю теплового балансу зон підігріву та випалу (табл. 3.9).
Таблиця 3.9 - Тепловий баланс зони підігріву та випалу
Найменування статей | кВт | % |
Прибуток теплоти | ||
Теплота горіння палива | 790,24 | 83,99 |
Теплота повітря, що йде на горіння | 9,81 | 1,04 |
Теплота повітря, що відсмоктується із зони підігріву | 18,75 | 1,99 |
Теплота сирцю, що входить в піч | 122,46 | 13,01 |
Разом | 941,26 | 100 |
Видаток теплоти | ||
Теплота, що відходить з матеріалами в зону охолодження | 401,54 | 42,66 |
Втрати теплоти з продуктами горіння | 267,76 | 28,45 |
Теплота, яка витрачається на хімічні реакції при випалі виробів | 139,28 | 14,80 |
Втрати тепла через огородження | 117,54 | 12,49 |
Втрати тепла крізь щілину | 4,0 | 0,42 |
Втрати тепла крізь ролики | 11,5 | 1,22 |
Непогодженість | - 0,36 | -0,04 |
Разом | 941,26 | 100 |
Відсоток непогодженості %
3.4.5 Тепловий баланс зони охолодження
3.4.5.1 Прибуток теплоти
Фізична теплота, яку вносять вироби із зони випалу (табл.3.8).
Qвир=346,76+54,78=401,54 кВт
Теплота повітря, яке подається на охолодження виробів, кВт:
Qпов=y·Спов·tпов
Qпов=y·26,04 кВт
Загальний прибуток теплоти:
Qзаг=Qвир+Qпов, кВт
Qзаг=401,54+26,04·y, кВт
... ібно правильно підготувати і обробити керамічну плитку. Зверніть увагу на екран. (слайди №10 - 11) Отже – етапі підготовки і обробки керамічної плитки. Перш за все, ми повинні розрахувати кількість плитки. Потім правильно підібрати – залежно від місця облицювання, технічних характеристик, ґатунку, кольору, узору. Наступний етап – сортування плитки. І, урешті, різання неповномірних плиток. ...
... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5. Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6. Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8. Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...
... є трудовий колектив за соціальними показниками (стать, вік, професія й кваліфікація, національність, утворення й ін.). Ланка керування - самостійна частина організаційної структури на певному рівні, що складається з апарата керування й виробничих підрозділів. Структурний підрозділ - самостійна частина ланки керування (відділ, служба, ділянка), що виконує певні завдання керування на основі ...
... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...
0 комментариев