Випромінювання від екрана

Моделювання процесу обробки сигналів датчика у вихровому потоковимірювачі
Постановка проблеми Вихороутворення при обтіканні нерухомих тіл Приймачі-перетворювачі вихрових коливань Обчислювальні експерименти з різними моделями завад та фільтрів Обчислювальні експерименти без урахування квадратичної залежності амплітуди від частоти Обчислювальні експерименти з урахування квадратичної залежності амплітуди від частоти Визначення кількості перетинів корисного сигналу з нульовим рівнем за допомогою методики для квантованого у часі сигналУ НК – алгоритм. Параметричний фільтр АR(1) Параметричний фільтр МА(1) Корисний сигнал з двома і більше гармоніками Комбінування алгоритму НК з попередньою фільтрацією фільтром низьких частот ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Освітлення Випромінювання від екрана Експлуатаційні заходи електробезпеки ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ Технічна підготовка НДР Розрахунок собівартості Відрахування на соціальні заходи
123841
знак
18
таблиц
78
изображений

6.7 Випромінювання від екрана

ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г.

У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ.

Таблиця 6.3 – Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ

Значення рівнів Кількість іонів на см3 повітря
П+ П-
1) Мінімально необхідна кількість іонів 400 600
2) Оптимальна кількість іонів 1500-3000 3000-5000
3) Максимально допустима кількість іонів 50000 50000

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.

6.8 Техніка безпеки

Через те, що лабораторія, де знаходяться ЕОМ, не є помешканням із підвищеним утриманням механічних, теплових або радіаційних небезпек, але є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому при розгляді питань техніки безпеки обмежимося розглядом електробезпеки.

Передбачено такі міри електробезпеки:

- конструктивні заходи електробезпеки;

- схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

- експлуатаційні заходи електробезпеки.

6.8.1 Конструктивні заходи електробезпеки

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини розміщені в захисному корпусі або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ_14254-80 «Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты» [27]. Ступінь захисту устаткування відповідає IР44 (де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 — захист від бризг) відповідно до ПУЭ-87 «Правила устройства электроустановок».

Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [28] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.

6.8.2 Схемно-конструктивні заходи електробезпеки

Забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.

Живлення здійснюється від трьохпровідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.

Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 «Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление» [29] із метою захисту від ураження електричним струмом застосовуємо занулення, тому що лабораторія є помешканням із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, так як можливий одночасний дотик людини до металоконструкціями будинків, маючим з’єднання з землею, і т.п. з одного боку, і до металевих корпусів електронного устаткування — з іншого боку.

Занулення — навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.

Принцип діяї занулення — перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі.

Занулення потребує наявності в мережі нульового дроту, глухого заземлення нейтралі джерела струму і повторного заземлення нульового дроту (Рис. 6.8.1).

По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до I класу відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [28].


UФ IКЗ IКЗ

 Ф

 Iн IПЗ IПЗ NP  IЗ NЗ

 IЗ 2

R0 Rп

IЗ 1 IЗ

IЗ

Рис. 6.1 — Принципова схема занулення

Умовні позначення:

1 – корпус електроустановки;

2 – апарати захисту від струмів КЗ (запобіжники);

Ro – опір заземлення середньої точки обмотки джерела струму;

Rп – опір повторного заземлювача нульового захисного провідника;

IКЗ – струм короткого замикання;

Iн – частина струму короткого замикання, що протікає через нульовий захисний провідник;

Iз – частина струму короткого замикання, що протікає через землю.

Призначення елементів занулення:

- призначення нульового захисного провідника — забезпечити необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором;

- призначення заземлення середньої точки - зниження напруги занулених корпусів (а отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;

- призначення повторного заземлення захисного провідника - зниження напруги щодо землі занулених конструкцій у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного дроту.

Таким чином, занулення здійснює дві захисних дії - швидке автоматичне відключення ушкодженої установки від живлячої мережі і зниження напруги занулених металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою, щодо землі.


Информация о работе «Моделювання процесу обробки сигналів датчика у вихровому потоковимірювачі»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 123841
Количество таблиц: 18
Количество изображений: 78

0 комментариев


Наверх