Групування витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу

1.2. Групування витрат як об’єкту обліку, контролю та аналізу.

Для побудови обліку витрат необхідно їх згрупувати. Групування витрат за їх економічним змістом визначалося “Типовим положенням про склад витрат та порядком їх планування і розподілу у торговельній діяльності”, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Витрати на групуються за такими ознаками: елементи витрат,статті витрат та види діяльності(підприємства громадського харчування,роздрібна торгівля,оптова торгівля тощо).

Групування витрат по елементах стандартизоване, єдине і обов'язкове для всіх підприємств, оскільки рекомендується даним Типовим положенням.

Витрати за їх економічним змістом групуються за наступними елементами (рис. 1.2.1.):

Рис.1.2.1. Класифікація витрат за економічними елементами.

- матеріальні витрати. До цього елементу відносять вартість товарів, які використані у рекламних цілях і що повністю втратили свою якість; знос малоцінних і швидкозношуваних предметів; вартість запасних частин і матеріалів для проведення поточного ремонту основних фондів і деякі інші аналогічні витрати поточного характеру;

- витрати на оплату праці. До цього елементу відносять всі види виплат основної і додаткової заробітної платні штатних і позаштатних працівників торговельного підприємства;

- відрахування на соціальні заходи. До цього елементу відносять відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), до Фонду сприяння зайнятості населення та відрахування на обов’язкове медичне страхування;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів. До цього елементу відносять амортизаційні відрахування на повне відновлення та капітальний ремонт основних виробничих фондів відповідно до встановлених норм і витрати, пов’язані із зносом нематеріальних активів;

- інші витрати. До цього елементу відносять всі інші види витрат торговельного підприємства (наприклад, витрати, пов'язані з набором робочої сили; витрати на оприлюднення річного звіту; витрати на оцінку вартості майнових цінностей та інші).

Об’єктами внутрішньогосподарського обліку є статті витрат, місця виникнення витрат (окремі види товарів, їх групи),центри відповідальності.

Облік витрат в розрізі товарних груп використовують для визначення рентабельності окремих груп товарів.

Розподіл обліку витрат за сферами відповідальності є бажаним, коли організаційним планом визначена відповідальність за придбання , зберігання товарів та збут товарів.

У деяких західних країнах у бухгалтерському обліку застосовується такий підхід до класифікації витрат комерційної діяльності, де в центрі уваги пербуває споживач інформації та його потреби. Вважається, витрати потрібно класифікувати залежно від призначення інформації:

1) для оцінки запасів;

2) для прийняття рішень;

3)  для контролю та регулювання.

Також у практиці західних підприємств витрати класифікують в залежності від обсягу товарообігу. Це поділ витрат на змінні, постійні, напівзмінні, напівпостійні.

Якщо розглядати витрати з точки зору оцінки запасів можна згрупувати їх за такими ознаками - вичерпані та невичерпані.

Витрати ,за якими приймаються рішення, можна згрупувати за такими ознаками:

1)  релевантні і нерелевантні витрати, тобто ті що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, і ті що не залежать від прийняття рішень;

2)  дійсні та можливі витрати (можливі виникають внаслідок прийняття альтернативного рішення);

3)  маржинальні (граничні),інкрементні (приростні) - це додаткові витрати, які з’являються внаслідок продажу додаткових товарів. Маржинальні - це ті, які розраховуються на одиницю товару.

Витрати, за якими здійснюєтся контроль і регулювання, групуються за ознаками – контрольовані та некотрольовані витрати.

На сьогоднішній день в Україні прийняті Національні Стандарти бухгалтерського обліку, які передбачають використання нового плану рахунків. Облік витрат регулюється Положенням (Стандартом) Бухгалтерського Обліку 16 “Витрати”. Це положення визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а також склад витрат.

П(С)БО 16 дає визначення поняттю собівартості реалізованой продукції, яка включає:

- прямі матеріальні витрати

- прямі витрати на оплату праці

- інші прямі витрати

- загальногосподарські витрати.

Витрати, пов’язані з операційною діяльність, які не влючаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), поділяються на:

- адміністративні витрати (загальні корпоративні витрати, витрати на відрядження, витрати на зв’язок, за професійні послуги та інші);

- витрати на реалізацію (упаковочні матеріали, рекламні витрати, оплата праці та комісійні, транспортуванння товарів, витрати на гарантійний ремонт та інші);

- інші операційні витрати (дослідження, нестачі та втрати, штарфи пені та інші).

Витрати від операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- інші операційні витрати.

Витрати торговельного підприємства характеризуються системою аналітичних показників, до складу якої входять наступні показники:

- абсолютна сума витрат. Цей показник дає уявлення про обсяг поточних витрат, але не дає можливості оцінити їх ефективність;

- рівень витратомісткості торговельної діяльності. Цей показник визначається як відношення суми витрат до обсягу товарообороту, що виражається у відсотках. Рівень витратомісткості є найважливішим показником економічності господарської діяльності.

Мінімізація рівня витратоміскості торговельної діяльності підприємства є критерієм економічності витрат. Тому низький рівень витратомісткості дає можливість підприємству отримувати певні конкурентні переваги на споживчому ринку, повільніше здійснювати свою цінову політику і при інших рівних умовах досягати більш високих розмірів прибутку. Зниження рівня витратомісткості є важливим завданням підприємства, але не метою його діяльності. Воно може супроводжуватися зниженням рівня торговельного обслуговування покупців, відмовою від продажу товарів, що користуються попитом, зміною пріоритетів стратегічного розвитку на короткострокові економічні вигоди у поточному періоді.

- рівень рентабельності витрат. Цей показник визначається як відношення суми прибутку до суми витрат, виражене у відсотках. Рівень рентабельності витрат є одним з найважливіших показників ефективності поточних витрат підприємства.

Система аналітичних показників, що характеризують витрати як кількісно, так і якісно, приведена у таблиці 1.2.1. Кількісні показники відображають на скільки були ефективними здійснені витрати, чи має сенс витрачати певну суму коштів для одержання певного розміру прибутку.

Таким чином, розгляд основних аспектів визначення економічної суті витрат дозволяє представити класифікацію витрат за різними ознаками, а також систему аналітичних показників, які дозволяють оцінити обсяг та рівень витрат торговельного підприємства.

Таблиця 1.2.1.

Основні показники, що дозволяють оцінити обсяг та рівень витрат торгівельного підприємства

Продовження табл.1.2.1

Похожие работы

Стратегічні аспекти управління ресурсами на підприємствах

Скачать

151867

16

0

... системою. Однак її недоліком є не досить тісний зв'язок з організаційним оточенням. І, нарешті, система менеджменту витрат базується на філософії менеджменту стосовно управління ресурсами підприємства - матеріальними, фінансовими, трудовими й процесами їх використання. Основними характеристиками менеджменту витрат є: 1) зосередження на попередженні витрат, а не на їх обліку; 2) тісний ...

Управління оборотними активами підприємства

Скачать

164611

19

13

... метою діяльності підприємства повинно бути створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями. Висновки Дослідження теоретичних основ управління оборотними активами підприємства показало, що оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників тощо запаси сировини, готової ...

Управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок

Скачать

163721

29

18

... висока продуктивність праці низький імідж підприємства РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВАТ "ЮНІСТЬ"   3.1 Формування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству ...

Управління активами і пасивами підприємства

Скачать

64000

8

9

... або несвоєчасного повернення, а також ризик інфляційних втрат; запасам товарно-матеріальних цінностей – ризик втрати від форс-мажору і природного убутку та ін. [7] Стратегія управління капіталом (пасивами) підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань: 1. Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства. 2. Оптимізація ...