Система економічних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу

4.2. Система економічних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу

В умовах встановлення і розвитку ринкової економіки, ускладнення організаційних форм сучасного бізнесу аналіз господарської діяльності підприємств і організацій набуває особливо важливого значення. Дані поточного обліку і звітності не можуть дати вичерпну відповідь на запитання баготочисленних користувачів ділової інформації. Ці дані повинні бути оброблені за допомогою спеціальних прийомів, що використовуються в аналізі, щоб можна було отримати всебічну інформацію про фінансово-майновий стан підприємства, яка дозволяє керівництву приймати економічно обгрунтовані управлінські рішення. Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів облікової і звітної інформації. Ними є не тільки робітники управління, пов’язані з підприємництвом, але й інші користувачі, які не працюють на даному підприємстві, але мають прямий фінансовий інтерес.

Будь-яка цілеспрямована діяльність потребує певних обмежень і передбачає визначення суб'єктів, мети та завдань, вирішення яких є умовою досягнення мети діяльності, формування інформаційної бази та методів і прийомів, за допомогою яких передбачається вирішити поставлені завдання.

Одним із способів формалізації аналізу витрат торговельного підприємства є розробка організаційно-інформаційної моделі, яка поєднує дві основні складові економічного аналізу: організаційну та інформаційну. Організаційні питання, які вирішуються на рівні розробки моделі аналізу витрат, стосуються характеристики його суб'єктів, об'єктів, мети і завдань та методичного забезпечення. Інформаційні питання охоплюють побудову інформаційної бази аналізу: визначення джерел інформації, характеристику інформаційного забезпечення та розробку системи показників, за допомогою яких передбачається досліджувати об’єкти аналізу.

Найважливішим принципом створення інформаційної бази аналізу є забезпечення повноти інформації щодо досліджуваного об'єкту.

Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат являє собою стислу характеристику його суб'єктів та об'єктів, мети і завдань, системи аналітичних показників, що визначають параметри об’єктів, інформаційної бази та методів і прийомів перетворення економічної інформації та узагальнення результатів аналізу.

На рисунку 4.2.1. наведено організаційно-інформаційну модель аналізу витрат, яка складається з семи взаємопов'язаних блоків.

Перший блок: “Мета і завдання аналізу” - передбачає визначення мети аналітичної діяльності та системи завдань, послідовне вирішення яких призведе до досягнення поставленої мети.

Метою проведення аналізу витрат є підвищення ефективності управління витратами.

БЛОК 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ

БЛОК 2. СУБ’ЄКТИ АНАЛІЗУ

БЛОК 3. ОБ’ЄКТИ АНАЛІЗУ

БЛОК 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

БЛОК 6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

БЛОК 7. ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

Рис. 4.2.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат торговельного підприємства

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання: оцінити ступінь виконання плану та динаміки витрат за основними показниками; оцінити вплив факторів на зміну стану об’єкту аналізу; оцінити ефективність управлінських рішень.

Другий блок: “Суб’єкти аналізу “ - являє собою перелік суб’єктів аналізу стосовно конкретних завдань, які належить виконати для досягнення мети аналізу.

Третій блок: “Об’єкти аналізу“ - характеризує об’єкти аналітичної діяльності та їх основні параметри, за якими дані об’єкти підлягають дослідженню.

Четвертий блок: “Система показників аналізу“, - складається з переліку показників, за якими передбачено дослідити об’єкти аналізу з визначенням певних термінів тривалості аналітичного періоду.

У процесі аналізу використовується система показників, до складу якої входять наступні показники:

·   абсолютні і відносні - у залежності від покладених в основу вимірників;

·   питомі - у залежності від застосування окремо взятих показників або ж їх співвідношень;

·   кількісні та якісні - у залежності від того, яка сторона операції вимірюється.

 Абсолютні показники виражаються у вартісних і натуральних вимірниках.

Відносні показники вимірюються у відсотках, коефіцієнтах та вартісному вимірнику.

У залежності від застосування окремо взятих показників або їх співвідношень - за цією ознакою визначають питомі показники, які є вторинними, похідними від відповідних об’ємних показників: обсяг витрат у розрізі економічних елементів, обсяг витрат у розрізі статей та інші.

За ознакою змісту: кількісні показники відображають розмір об’єктів, що аналізуються і комплексні зміни, які відбулися з ними. До них відносяться - обсяг витрат за статтями, обсяг витрат за економічними елементами. Тобто, кількісні показники використовуються для відображення абсолютних і відносних величин, що характеризують обсяг і структуру, рівень витрат.

За цією ж ознакою розрізняють, також якісні показники, які відображають особливості окремих об’єктів, економічної ефективності господарської діяльності торговельного підприємства, виконання кошторису витрат та інше.

П’ятий блок: “Інформаційна база аналізу“ - визначає джерела утворення та види економічної інформації, за допомогою якої мають досліджуватись об’єкти аналізу.

Як джерела інформації для аналізу використовується баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), а також кошторис витрат.

Шостий блок: “Методичне забезпечення аналізу“ - передбачає характеристику методів та прийомів обробки економічної інформації.

Сьомий блок: “Прийоми узагальнення та реалізації результатів аналізу“ - характеризує заключну стадію економічного аналізу, яка завершується прийняттям управлінських рішень щодо подальшого розвитку об’єктів аналізу.

Отже, метою здійснення аналізу витрат є підвищення ефективності управління витратами торговельного підприємства, яка досягається шляхом вирішення поставлених завдань. Для проведення аналізу витрат необхідно скласти організаційно-інформаційну модель, що являє собою стислу характеристику суб’єктів, об’єктів, мети і завдань аналізу, системи аналітичних показників, інформаційної бази та методів і прийомів перетворення економічної інформації та узагальнення результатів аналізу.

4.3.Факторний аналіз витрат комерційної діяльності.

Витрати будь-якого підприємства роздрібної торгівлі знаходяться під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Зовнішні фактори не залежать від діяльності підприємства, до них відносяться: ціни, тарифи, ставки на матеріальні витрати і послуги інших підприємств, умови транспортування товарів.

Внутрішні фактори залежать від діяльності окремого підприємства. До них відносяться обсяг, склад і структура товарообороту, швидкість товарного обертання, умови зберігання товарів, а також кваліфікація і продуктивність праці працівників.

Внутрішні фактори впливають на суму і рівень витрат по-різному.

Фактори, що призводять до зменшення рівня витрат поділяються на 3 групи:

1. Загально-економічного характеру (зростання товарообороту, удосконалення його структури відповідно до попиту, а також покращання якості товарів).

2. Економіко-організаційного характеру (спеціалізація підприємства, його укрупнення, використання прогресивних технологій реалізації товарів, підвищення рівня організації праці).

3. Технічного характеру (впровадження технічного прогресу в галузях, що обслуговують роздрібну торгівлю).

Фактори, що призводять до підвищення рівня витрат, пов’язані з розширенням матеріально-технічної бази, заміною обладнання більш ефективним, з підвищенням рівня обслуговування.

Схематично фактори, що мають вплив на обсяг та рівень витрат торговельного підприємства, зображено на рисунку 4.3.1.

Рис. 4.3.1. Схема факторів, що мають вплив на рівень, обсяг витрат торговельного підприємства

Факторний аналіз витрат торговельного підприємства досліджує вплив тільки тих факторів, які можуть бути обчислені кількісно.

Одним з факторів, що має найбільший вплив, особливо на рівень витрат ВАТ “Універсам-23” є обсяг товарообороту. При перевиконанні плану товарообороту рівень витрат знижується. Це відбувається тому, що деякі види витрат підприємства не залежать від величини товарообороту (витрати на оренду і утримання приміщень, на рекламу та інші витрати), у зв’язку з цим, відносний рівень цих витрат по відношенню до збільшеної суми товарообороту знижується. При невиконанні плану реалізації товарів за тієї ж причини рівень витрат підвищується.

Значний вплив на величину витрат підприємства має структура товарообороту, оскільки витрати по зберіганню і реалізації різних товарів неоднакові. Збільшення питомої ваги в загальному обсязі так званих витратоємких товарів підвищує рівень витрат (хоча прибуток від цього не зменшується, оскільки по таким товарам надаються більш високі торгові знижки).

Під впливом цього фактору умовно-змінні витрати зростають повільніше, ніж обсяг товарообороту, умовно-постійні майже не змінюються, тому зростання обсягу товарообороту впливає на суму і рівень витрат, тобто призводить до відносної економії витрат і зниження їх рівня по відношенню до товарообороту.

Так, вплив ступеню виконання плану товарообороту на зміну витрат ВАТ “Універсам-23” приведено в табл. 4.3.1.

Дані цієї таблиці свідчать про те, що в цілому витрати підприємства за рахунок зростання обсягу товарообороту збільшилися на 662,2 тис. грн., але за рахунок впливу інших факторів зменшились на 677,1 тис. грн. У тому числі за рахунок збільшення обсягу товарообороту значно зросли витрати на перевезення на 194,6 тис. грн., витрати на оплату праці - на 325,8 тис. грн., відрахування на соціальні заходи - на 144,1 тис грн. У свою чергу за рахунок впливу інших факторів витрати на перевезення зменшились на 195,6 тис. грн., витрати на оплату праці - на 328,0 тис. грн., відрахування на соціальні заходи - на 145,0 тис. грн. При цьому амортизаційні відрахування зросли на 2,0 тис. грн., а витрати на паливо зменшилися на 1,5 тис. грн., втрата товарів у межах норм природного убутку - на 0,1 тис. грн.

Отже, найбільший вплив на рівень та величину витрат

 ВАТ“Універсам-23 ” має обсяг та структура товарообороту.

Скорочення обсягу товарообороту ВАТ “Універсам-23” призвело до скорочення витрат як в цілому, так і за окремими статтями витрат, одночасно рівень витрат зріс, це відбулося за рахунок зростання у структурі товарообороту питомої ваги витратоємких товарів.

Похожие работы

Стратегічні аспекти управління ресурсами на підприємствах

Скачать

151867

16

0

... системою. Однак її недоліком є не досить тісний зв'язок з організаційним оточенням. І, нарешті, система менеджменту витрат базується на філософії менеджменту стосовно управління ресурсами підприємства - матеріальними, фінансовими, трудовими й процесами їх використання. Основними характеристиками менеджменту витрат є: 1) зосередження на попередженні витрат, а не на їх обліку; 2) тісний ...

Управління оборотними активами підприємства

Скачать

164611

19

13

... метою діяльності підприємства повинно бути створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями. Висновки Дослідження теоретичних основ управління оборотними активами підприємства показало, що оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників тощо запаси сировини, готової ...

Управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок

Скачать

163721

29

18

... висока продуктивність праці низький імідж підприємства РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВАТ "ЮНІСТЬ"   3.1 Формування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству ...

Управління активами і пасивами підприємства

Скачать

64000

8

9

... або несвоєчасного повернення, а також ризик інфляційних втрат; запасам товарно-матеріальних цінностей – ризик втрати від форс-мажору і природного убутку та ін. [7] Стратегія управління капіталом (пасивами) підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань: 1. Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства. 2. Оптимізація ...