1.5 Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу
1.5.1 Лексичні труднощі
Лексичною ознакою наукової літератури є насиченість текстів кліше - стереотипних слів і фраз, які включають ідіоми, стійкі вислови, стереотипи мови, набір готових фраз [31:20]
(Since – оскільки [Додаток В № 43]; the subject is – мова йдеться [Додаток А № 47]; as for – що до [Додаток В № 42]; specifically – а саме, особливо, більш точно [Додаток А № 47]) логіко-граматичних лексичних конструкцій та скорочень, які є характерними для данної галузі знання.
Крім того наукові тексти характеризуються тим, що знання предмету перекладу у таких текстах більш важливе, ніж знання мови і це, перш за все, стосується спеціальної термінології. Як терміни можуть використовуваться і ті слова, які вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів.
Карабан В.І. вважає, що багато слів поряд із загальнонародними, повсякленними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки та техніки. Такі загальнонаукові та загальнотехнічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів [11:13].
Крім того, однією з основних стилістичних рис наукового тексту є те, що матеріал у ньому подається чітко та точно, при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційної насиченості, а головний акцент робиться на логічній подачі матеріалу.
Також треба пам’ятати, що переклад виникає не в окремій, самостійній галузі, а на стику ряду галузей. У ньому порівнюются не тільки різні мови, а й відповідні культури з світоглядними, соціальними і поведінковими особливостями [5:4]. Тому при перекладі треба мати на увазі, що те, що досить зрозуміло носієві мови, може викликати нерозуміння у одержувача тексту перекладу. А це значною мірою ускладнює завдання перекладача і полягає не тільки в пошуку еквівалентних відповідностей для передачі комунікативної установки відправника, а й в наданні одержувачу необхідних пояснень, коли на шляху правильного сприйняття мети спілкування стоять міжкультурні відмінності.
Для досягнення адекватного комунікативного ефекту перекладач має враховувати, поряд із передачею мовних функцій, що одержувачі текстів на вихідній і перекладаючий мовах є носіями різних культур. Через розбіжності у світогляді, початкових знаннях, уявленнях і поведінкових нормах їх сприйняття одного й того самого тексту може бути не однаковим. А якщо зміст вихідного і кінцевого текстів сприймається по-різному, то переклад, як двомовний комунікативний акт не досяг своєї мети [Там же:12].
Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і її форму, що часто має компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов'язані зі специфікою мов (англійської або української), тобто мови на якій (або з якої) здійснюється переклад.
Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на затвердження, яка в свою чергу також має зворотню функцію, можуть використовуватися такі суто технічні прийоми як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їх семантичним еквівалентами тощо.
Досить важливо й те, що англійська та українська мови належать до різних структурних типів мов (українська до флективної, а англійська до аналітичної), і тому мають багато розбіжностей у будові мов, та у наборі їхніх граматичних форм та конструкцій.
Наприклад такі граматичні явища як артиклі, модальні глаголи, герундій, групи Continuous та Perfect, формальний додаток “it” не притаманні українській мові, а в англійській мові відсутні категорії роду і відмінку іменників і прикметників, тощо. Існують відмінності і у побудові речення, тому що на відміну від української мови, в англійській мові порядок слів фіксований.
Завдання перекладача – використовувати знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій необхідна умова адекватності перекладу.
Одже, виходячи з усього вищепереліченого та погоджуючись з Вихростюк Л.С. [7:16] можна зробити висновок, що для того, щоб виконати повноцінний адекватний переклад перекладач повинен володіти наступними навичками:
Добре знати предмет перекладу.
Досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у співвідношенні з рідною мовою.
Використовувати знання з теорії перекладу та прийоми техніки перекладу.
Залучувати фонові знання під час перекладу.
1.5.2 Жанрово-стилістичні труднощі
Лексика і граматика також тісно пов’язані із жанрово-стилістичними проблемами, оскільки до стілистичних характеристик тексту відносяться такі особливості, як:
1) частотність вживання в текстах певних слів, які притаманні тієї чи іншої галузі;
2) застосування певних граматичних форм;
3) вживанння тих чи інших граматичних структур.
Як зазначив Карабан В.І. існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу пов’язані з певними розбіжностями “у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і стилих образних і необразних словосполучень та інші [11:274].
Серед жанрово-стилістичних труднощів перекладу англомовних науково-технічних текстів на українську мову варто виділити наступні:
1) переклад так званих метафоричних термінів;
2) переклад образної та необразної фразеології;
3) переклад різноманітних кліше;
4) наявність у такого роду текстах розмовних лексичних елементів.
Крім того, перекладачеві потрібно також зважати на особливості вживання у англомовних наукових текстах особового займенника І, а також, взагалі, жанрові особливості таких науково-технічних текстів як інструкцій, патентів, ділових листів, тощо.
Для подолання цих труднощів перекладачеві слід, перш за все, навчитися ідентифікувати такі проблеми в науково-технічному тексті. Крім того, потрібно формувати навички для подолання різноманітних стилистичних труднощів перекладу із урахуванням норм української мови та жанрових норм культури мови оригіналу. Перекладачеві потрібно не тільки знати, а також вміти застосовувати адекватні способи та прийоми перекладу тих елементів науково-технічного тексту, що визивають найбільші труднощі. А також не слід забувати про прагматичну адаптацію оригінального тексту під час перекладу.
Розділ 2. Особливості перекладу ділових листів на прикладі перекладу листів-запитів та листів негативного змісту
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...
... стилістичних систем різних мов. Розділ ІІ. «Гаррі Поттер і Таємна кімната» Д.К. Роулінґ. Особливості українського перекладу. 2.1 Лексичні особливості роману Книга Дж. К. Роулінґ «Гаррі Поттер і таємна кімната» є другою книгою з циклу про Гаррі Поттера, що продовжує розкривати перед читачами магічний світ чарівників, створений письменницею. У цій літературній казці продовжується розповідь ...
... іонування у французькій мові науково-технічного, і, зокрема, науково-популярного стилю, до якого ми відносимо тексти на тему АВЕ. Ці тексти є, по суті, матеріалом, на якому ми з практичної точки зору будуємо своє дослідження лексичних особливостей перекладу французької науково-технічної літератури на українську мову [31, c.53-54]. 1.3 Науково-технічна термінологія як система 1.3.1 Термін як ...
0 комментариев