2.4 Розрахунок путнього розвитку виставкового парку і числа витяжних колій
Виставочний парк служить для нагромадження подач що надходять з підприємств на станцію, а у випадку зайнятості колій або їхнього ремонту в
парку відправлення з колій виставочного парку може виконуватись відправлення поїздів.
Число колій у виставочному парку дорівнює:
,
де – кількість головних або ходових колій, приймається одна колія.
Р – кількість подач, необхідних для накопичення поїздів до вагової норми у виставковому парку, приймаємо рівною 2.
Кількість витяжних колій в сортувальному парку визначається по числу сортувальних пристроїв і парків по приведеній нижче формулі:
де - число гірок на станції, приймаємо рівною 1
- кількість сортувальних парків, = 1
2.5 Розрахунок вантажних пристроїв
П'ять підприємств, що обслуговуються станцією, мають власне залізничне господарство - НПЗ, ЦОФ, ЛПП, Будівельна індустрія та Бази. Природно, що вантажі, що прибувають на їх адресу в збірних поїздах можуть передаватися безпосередньо на під'їзні колії цих підприємств. Але це в тому випадку, якщо вагони завантажені тільки їхнім вантажем. Але деяка частина вантажів як у відправленні так й у прибутті проходять через вантажні пристрої (склади) станції.
Вважаємо, що цілочисельна частина середнього числа вагонів одного адресата (у відправленні й прибутті) що йдуть у збірному составі буде обслуговуватися на станції без залучення вантажних пристроїв станції, а дробова частина, коли в одному вагоні втримуються вантажі різних адресатів - проходить через склади.
У цьому випадку доставка вантажів з підприємств на склади й у зворотному напрямку здійснюється як правило місцевими АТП.
Таким чином, на проектній станції для виконання вантажних операцій споруджують в основному покриті склади звичайного користування для тарно-штучних вантажів, криті й прості платформи для контейнерів і довгомірів, площадки для насипних вантажів і техніки різного призначення. На окремих площадках розташовують ємності для ГСМ й іншої рідкої продукції.
Вибір схеми вантажного двору здійснюється виходячи з конкретних умов у частині компонування станції і її взаємним розташуванням з населеним пунктом.
Для зручності розрахунків складів за даними таблиці 3 для укрупнених груп вантажів складається відомість вагонів збірних поїздів, що надходять на переробку через вантажний двір за формою таблиці 12.
2.5.1 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання тарно-штучних вантажів:
Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню:
(5)
де txр – термін зберігання вантажів, доба (2 сут – по прибуттю; 1,5 сут – по відправленню);
kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 1,5)
Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 /м2).
Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=300 т.
α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;
β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.
Таблиця 12.
Відомість вагонів збірних поїздів, що йдуть на переробку
через вантажний двір
Група вантажів | Вагони підприємств, що переробляються на вантажному дворі станції | Вагонів за добу | Тип вагона | Розрахункова вантажопідйомність вагона, т | Маса вантажу, т | ||||||||||
НПЗ | ЦОФ | Буд.індустрія | ЛПП | Бази | |||||||||||
приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | приб | отпр | розрахунок | факт | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
Тарно-штучні | - | - | 0,053 | 0,784 | 0,922 | 0,612 | 0,384 | 0,096 | 0,529 | 0,795 | 4,175 | 5 | КВ | 50 | 250 |
Контейнери | - | - | 0,737 | - | 0,897 | 0,897 | 0,767 | 0,795 | 0,059 | 0,059 | 4,211 | 5 | ПЛ | 38 | 190 |
Насипні | 0,297 | - | - | 0,142 | 0,393 | 0,014 | - | - | - | - | 0,846 | 1 | ПВ | 63 | 63 |
Довгоміри | 0,916 | - | 0,499 | - | 0,195 | - | 0,922 | - | 0,706 | - | 3,238 | 4 | ПВ | 57 | 228 |
Наливні | 0,215 | 0,075 | 0,599 | - | 0,676 | - | 0,260 | - | 0,224 | 0,918 | 2,967 | 3 | ЦС | 63 | 189 |
Інші | 0,648 | 0,267 | 0,642 | - | 0,338 | 0,338 | 0,877 | 0,973 | - | - | 4,083 | 5 | ПВ | 63 | 315 |
Загальна площа складу по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:
Довжина складу визначається по розрахунковій площі й типовій ширині приміщення. При ширині bск = 18 м і розрахункової площі м2 загальна довжина складе:
У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.
Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.
Щодоби під вивантаження в покритий склад прибуває з тарно-штучними вантажами:
вагонів
Оптимальне число подач і збирань:
подачі.
де - вартість 1 вагоно-години простою вагона, грн.;
- вартість 1 маневрової локомотиво-години, для локомотива ЧМЕЗ грн.
Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.
Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:
де — число вагонів, що подаються до фронту за добу;
– довжина фронту, займана одним вагоном, з урахуванням проміжків при розміщенні вагонів у дверей складу, обумовлені по процентному співвідношенню вагонів (роду й осности) у подачі, м (для орієнтовних розрахунків = 15 м).
– число подач, обумовлене формулою проф. И.Г. Тихомирова [14].
Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :
м
де QС – добовий вантажообіг, т;
αа — коефіцієнт добової нерівномірності підвозу або вивозу вантажу автотранспортом, (αа = 1,5);
- середня тривалість навантаження або розвантаження одного автомобіля, 0,5 год.;
- середнє завантаження одного автомобіля, 2 т;
Т – тривалість роботи вантажного двору, 24 години;
- фронт, необхідний для однієї машини, м., залежить від розташування автомобілів біля складу.
З порівняння =77,21 м, =37,5 м і = 14,4 м бачимо що загальна довжина трьох складів забезпечує необхідний фронт вантажно-розвантажувальних робіт як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів. Взаємодія вантажної роботи станції з технічною, графіком руху поїздів і з роботою інших видів транспорту забезпечено, якщо сумарний час на виконання всіх вантажних операцій (вивантаження, перестановки, навантаження, переваження й ін.) у даному пункті Тгр дорівнює або менше інтервалу подачі на вантажний фронт.
ч
Коли простій вагонів на станції заданий, то число подач:
де — сумарний час, необхідний для виконання технічних операцій з місцевим вагоном (прибуття, розформування, подача, розміщення, об'єднання, збирання, нагромадження, формування, відправлення й ін.); згідно із хронометражними даними годин.
Якщо tПР = 12 ч, то подач.
... не менш трьох підходів. В горловинах зі сторони примикання допоміжних ліній проектують велике число головних колій, а на підходах проектують розв’язки в одному або різних рівнях. При проектуванні вузлових дільничних станцій необхідно виконувати наступні умови: 1. ПВ парки спеціалізуються за направленням руху; спеціалізація парків по лініям можлива на вузлових станціях одноколійних ліній. 2. ...
... будівництва заводські блоки розміщюють на блокових штативах і відповідно до місця об'єкта на плані станції, шляхом штепсельних з'єднань включають у повну схему централізації. У старих системах релейної централізації великих станцій також виділялися типові об'єкти керування і контролю, але релейну апаратуру розміщали на штативах і монтували відкритим монтажем безпосередньо на об'єкті будівництва. ...
... та пасажирських вагонів, дизель - і електропоїздів з метою підвищення швидкості, якості і надійності перевезень та послуг залізничного транспорту. Виробництво та модернізація залізничного рухомого складу практично цілком буде здійснюватися на вітчизняних підприємствах. - програми поліпшення технічного стану колійного господарства На залізницях активно впроваджуються нові технології ремонту й ...
... льше; - відводити інший гостряк від рамної рейки на відстань не менш 125 мм. 2. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА 2.1 Характеристика обраної системи ЕЦ. При блоковій маршрутно-релейній системі централізації (БМРЦ) застосовується маршрутне керування стрілками й світлофорами натисканням кнопок за принципом «куди». Використовуються дві групи реле: набірна (група маршрутного набору) і виконавча групи реле. ...
0 комментариев