3.11 Організація технохімічного контролю та контролю систем управління якістю продукції
У останні роки зростає кількість країн законодавства яких вимагає впровадження в організаціях-виробниках системи управління безпечністю харчових продуктів, що базується на концесії НАССР( Hazard Analyzes and Critical Control Points).
Систему НАССР було розроблено на замовлення національного аерокосмічного агентства США для забезпечення безпеки ХП для космонавтів. У подальшому було розроблено європейський стандарт. Сьогодні вже існує міжнародний стандарт, який втілено Державнім споживчим стандартом України у вигляді ДСТУ 4161 2003 „Система управління безпечністю ХП”.
Порядок санітарно-мікробіологічного контролю ковбасного виробництва. Санітарно-мікробіологічний контроль ковбасного виробництва виконується систематично згідно діючої інструкції. [20]
Проби з устаткування, інвентарю, тари і інших об'єктів, що знаходяться в приміщеннях цехів, відбирають методом змивів до початку роботи або після проведення прибирання, особливу увагу звертають на пази, поглиблення, стоки, щілини. Площа, з якою беруть пробу (змив), повинна бути не менше 100 кв. см. При виявленні на 1 кв. См обстежених об'єктів понад 300 мікроорганізмів негайно проводять ретельну санітарну обробку з повторними мікробіологічними дослідженнями, які виконуються таким, що згідно діє ГОСТ і інструкціям.
В процесі роботи щодня працівники ветеринарно-санітарної служби оцінюють стан ковбасного виробництва, для цих цілей краще всього використовувати 5-балльную систему за наступною шкалою:
стан приміщень (стін, полови, підвіконь, батарей) і дотримання температурно - вологоємного режиму - 1,0
Стан технологічного устаткування - 1,0
Стан робочих місць - 0
Стан складських приміщень для сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції - 0,3
Стан місць загального користування - 0,6
Дотримання працівниками санітарних правил, вимог особистої гігієни - 0,7
стан наочної агітації - 0,2
При оцінці виконання пунктів, перерахованих вище, бальна оцінка може бути понижена на 60% по кожному показнику, але загальна оцінка не повинна бути менше 2 балів; якщо сума балів не більше 2,7, то виставляють загальну оцінку «незадовільно» (2), від 2,71 до 3,5 - «задовільно» (3); від 3,5 до 4,5 - «добре» (4); від 4,51 до 5,0 - «відмінно» (5). [5]
Санітарна оцінка ковбасних виробів
Ветеринарно-санітарну експертизу ковбасних виробів проводять з метою визначення їх доброякісності і відповідності продукції, що випускається з підприємства, вимогам діючих стандартів і технічних умов.
Доброякісність ковбасних виробів залежить від якості сировини, дотримання технологічних режимів виготовлення, а також від умов зберігання до реалізації. Вона визначається за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками.
При проведенні цих досліджень дотримуються діючої нормативно-технічної документації (гости, технічні умови, технологічні інструкції і ін.).
Технохімічному контролю піддають кожну партію ковбасних виробів, що випускаються. При цьому перевіряють дотримання рецептурного складу, органолептичні ознаки, зокрема наявність виробничих пороків.
Для визначення якості використовують органолептичні і лабораторні методи
Лабораторія повинна бути акредитована на технічну компетентність та незалежність у системі. Лабораторія повинна бути сертифікована державної службою сертифікації. Систематично лабораторія підвергається перевірки державною метрологічною службою, обласною санітарною-епідеміологічною станцією, міською санітарно-епідеміологічною станцією. [3]
У лабораторії проводять дослідження в залежності від відділення:
· Хімічне відділення. У даному відділені лабораторії проводять наступні лабораторні дослідження: визначення органолептичних показників, визначення масової частки вологи, масової частки солі, масової частки нітриту натрію, масової частки крохмалю, масової частки білку та жиру, визначення залишкової активності кислої фосфатази та інші хімічні дослідження.
· Токсикологічне відділення. У даному відділені лабораторії проводять визначення наявності та кількості солей тяжких металів.
· Радіологічне відділення. У даному відділені лабораторії проводять визначення радіаційного фону сировини та готової продукції.
· Бактеріологічне відділення. У даному відділені лабораторії проводять наступні лабораторні дослідження: визначення кількості мезофільних аеробних та факультативних анаеробних мікроорганізмів, визначення бактерій кишкової палички та визначення інших біологічних контаменантів.
Лабораторні приміщення повинні бути оснащені усіма необхідними приладами, посудом, реактивами відповідно до ГОСТів до проведення методів контролю.
У нормативній базі лабораторії повинні матися усі ДСТУ, ГОСТи, ТУ, ТІ які використовують для виробництва ковбасних виробів, також надходять нові технологічні умови та технологічні інструкції, які починають використовуватися для виробництва ковбасних виробів, для отримання даних стосовно контрольованих показників якості. Вимоги до сировини і готової продукції надано у таблиці 3.16.
М'ясо, що має ознаки псування - цвіль, слиз, загар, зміненого кольору, не може бути використано на виготовлення ковбаси. Забороняється приймати на виготовлення ковбаси м'ясо з кров'яними згустками, забруднене, з побитостями і синцями. Всі ці дефекти ретельно зачищаються і промиваються поза ковбасним цехом для профілактики обсіменіння мікроорганізмами напівфабрикату і готових виробів.
Особливу увагу приділяє ветсанэксперт процесу обвалки і жиловки м'яса, де детально оглядаються глибокі шари м'яса, при цьому нерідко виявляються пухлини, гематоми, гнійники, іноді фіни. [26]
Першорядне значення в ковбасному виробництві слід додавати заходам, направленим до попередження попадання сторонніх предметів в продукцію. Такими сторонніми предметами є голки, цвяхи, гайки, шматочки металу, скло, інструменти і т.п. в цих цілях необхідно всі матеріали, що поступають на ковбасне виробництво, перевіряти на предмет механічного забруднення; сіль, муку, спеції, прянощі - просівати; при обвалці і жиловке звертати увагу на наявність обломлених ін'єкційних голок, залишків термометрів; м'ясо, що знаходиться на витримці, фарш, шпика необхідно вкривати чистим матеріалом або марлею; на електролампочки необхідно надягати абажури або чохли; систематично і ретельно стежити за станом посуду, устаткування, інвентарю, візків і перевіряти в них наявність болтів, гайок, заклепок; забороняти ремонтним робочим залишати в цеху інструменти; заборонити робочим вносити в цех металеві і скляні предмети (дзеркала); мати опис всіх скляних і металевих предметів в цеху як потенційних джерел забруднення ковбасних виробів.
Таблиця 3.16 – Вимоги до сировини та готової продукції
№ | Вид сировини, готової продукції | Показники якості, що контролюються | Методи контролю | Нормативна документація | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
1 | Яловичина | Наявність кірочки підсихання, вид на розрізі, консистенція, запах, колір | Органолептичні, якщо органолептичних методів недостатньо використовують фізико-хімічні | ГОСТ 7269-79 | ||
2 | Свинина | |||||
3 | Шпик | Вид на розрізі, запах колір, консистенція | Органолептичні | ГОСТ 7269-79 | ||
4 | Яйця та яйце продукти | Зовнішній вигляд, наявність бою | Органолептичні | Продукти яєчні ГОСТ 30363-96 | ||
5 | Борошно | Вміст клейковини | Метод відмилювання | ГОСТ 27839-88 | ||
6 | Сіль | Вміст основної речовини | Меркуметричний метод | ГОСТ 13865-84 | ||
7 | Молоко сухе | Зовнішній вид, колір, запах, консистенція | Органолептичні | ДСТУ 4273:2003 | ||
Кислотність | Метод титрування | ГОСТ 30305.3 | ||||
Масова частка вологи | У апараті САЛ | ГОСТ 29246 | ||||
8 | Готова продукція | Зовнішній вигляд, цілісність оболонок, вид на розрізі, запах, аромат, смак, консистенція, | Органолептичні | ГОСТ 9959-91 | ||
Масова частка вологи | У апараті САЛ | ГОСТ 9793-74 | ||||
Масова частка Хлориду натрію | Метод Мора | ГОСТ 9957-73 | ||||
Масова частка Нітриту натрію | Метод засновано на реакції Гриста | ГОСТ 8558.1-78 | ||||
Масова частка Крохмалю | Метод засновано на окисленні альдегідних груп моносахаридів | ГОСТ 10574-91 | ||||
Масова частка Білку | Фотометричний метод | ГОСТ 25011-81 | ||||
8 | Готова продукція | Масова частка Жиру | Метод з використовуванням фільтру розподільної воронки | ГОСТ 23042-86 | ||
Масова частка Загального фосфору | Фотометричний метод | ГОСТ 9794-74 | ||||
Залишкова активність кислої фосфатази | Фотометричний метод | ГОСТ 23231-90 | ||||
... ковбас 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 2.1 Розрахунок кількості сировини і готової продукції Для вибору найбільш ефективних технологічних схем, відповідних виробничій потужності проектованого ковбасного цеху виконують продуктові розрахунки, результатом якого є визначення маси вихідної сировини, напівфабрикатів, вторинних продуктів і відходів. Вихідними даними для розрахунків ковбасного цеху ...
... ічними властивостями і взаємодії з фаршем вони значно нижчі. Використовуються, в основному, для виготовлення варених ковбас. 2.2 Характеристика основних етапів та операцій технологічного процесу виробництва продукції передбаченої темою бакалаврської роботи Процес виготовлення ковбасних виробів включає такі основні операції: 1. обвалювання; 2. жилування; 3. солі ...
... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...
... 832=24,038 млн.грн. Отже в підсумок розрахунків можна сказати що підприємство давно досягнуло точки беззбитковості і працює нагромаджуючи прибуток. Розділ 4. Формування функцій менеджменту в ЗАТ "М'ясокомбінат" Місією організації є забезпечення споживачів якісними і корисними м’ясними продуктами. Стратегією підприємства обране «обмежене зростання». Частка ринку, яку займає підприємство, є ...
0 комментариев