Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм

42. Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм.

Операції купівлі-продажу товарів з використанням посередників дуже широко використовується в міжнародній торгівлі, оскільки дають можливість : підвишити оперативність збуту товарів, збільшити прибутки, зменшити витрати, вийти на нові ринки, створити ефективну збутову систему та баг.інш. Торгівельно-посередницькі операції -купівля-продаж товарів здійснювана посередницькими фірмами за дорученням продавця/покупця на основі укладеної угоди.

Дані угоди регулюються нормами торгівельного та цивільного права.Посередницькі фірми класифікуються за обсягами повноваженнь та їх місцем на певному ринку. Виділяють :

·  посередники, що не мають права на укладання угод з покупцем (агенти-представники, брокери,маклери) Мають право: відслідковувати ситуацію на ринку та інформ.принципала., здійснювати рекламу товарів принципала, сприяти укладанню угод,організовувати ділові контакти принципала з покупцями, отримувати винагороду.

·  посередники, що укладають угоди з покупцем від свого ім’я за кошти принципала (комісіонери,консигнатори,фактори) Мають право: реалізовувати певні товари за певий термін часу, по обумовленим цінам за певну винагороду не будучи власником товарів, відповідати за товари, здійснювати оплату по відкритому рахунку, гарантувати оплату .

·  посередники, що укладають угоду з покупцем від ім’я принципала та за його кошти (агенти-повірені,торгівельні агенти) Мають право: діяти від ім’я та за кошти принципала на певній території, певний строк, вивчати ринок, рекламувати товари принципала, сприяти укладанню угод, утримувати склади та приміщення,створювати збутову мережу.

·  посередники, що укладають угоду з покупцем від свого ім’я та за свій кошт (купці,дистрибютори,дилери,стокисти експортні/імпортні фірми, оптові/роздрібні фірми) Мають право: придбати товари принципала у власність та реалізувати їх за б-я. цінами, рекламувати товари, перепродавати і т.д.

42 Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм.

В залежності від характеру здійснюваних операцій виділяють такі види торговельно-посередницьких фірм:

1. Торгові

1.1.  Торговельні доми. Закуповують товари у виробників (оптовиків) своєї країни та перепродають іх за кордоном або вони купують іноземні товари за кордоном і реалізовують їх місцевим споживачам

1.2.  Експортні фірми

1.3.  Імпортні фірми

1.4.  Оптові фірми. Виступають як посередники між промисловими чи заготівельними підприємствами і роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують товари за свій рахунок за кордоном великими партіями і реалізовують їх на місцевому ринку окремим споживачам дрібними партіями

1.5.  Роздрібні фірми

1.6.  Дистриб”ютори. Здійснюють імпортні операції і виступають в якості торговців за договором.

1.7.  Стокісти. Фірми в країні імпортера, які здійснюють експортно-імпортні операції на основі спеціальної угоди про консигнаційний склад

2.           Комісійні фірми

2.1.  Комісійні експортні ф-ми. Виконують доручення вітчизняного експортера по продажу його товару на закордонному ринку. Фірма приймає зобов”язання по вчасній доставці товару, транспортуванню, фінансуванню, документарному оформленню угоди. Також можуть виконувати доручення іноземного покупця по закупувлі товарів на ринку своєї країни

2.2.  Комісійні імпортні ф-ми. Виступають представниками покупців своєї країни і розміщують замовлення серед іноземних виробників.

3.     Агентські ф-ми

3.1. Експортний агент. Торгова ф-ма, яка діє за дорученням 1-го чи декількох експортерів своєї країни, займається пошуком пошуком покупців на основі колекцій зразків, каталогів, прейскурантів.

3.2. Імпортний агент – агент резидент у країна принципала.

3.3. Закордонний збутовий агент. Ф-ма, якій надано право компанією іншої країни діяти від її імені та за свій рахунок на певній території в іноземній державі за встановленою номенклатурою товарів.

3.3. Іноземна закупівельна агентська ф-ма. Виконує операції по закупівлі товарів за кордоном для своїх принципалів.

4.  Брокерські ф-ми

5.  Фектори. Торгові посередники, що виконують широке коло посередницьких обов”язків від імені експортера (фінанс-ня, кредитування, авансування, інкасація платежів)

43 Характеристика типів винагороди торгівельних посередників.

Він може здійснювати свою діяльність самостійно, за певну винагороду (2-5% від суми контракту)

Винагорода агентів складає 2-5% від суми контракту, а брокера – 0,25-3%.

Винагорода консигнатора зазвичай складає різницю між цінами, названими консигнантом та цінами реалізації споживачу.

прибуток комісіонера буде становити різницю між сумами закупки товару у комітента та реалізації його покупцеві. Іншим варіантом отримання прибутку є зафіксований у договорі відсоток від суми угоди (як правило це 1,5-3,5%).

43.Хар-ка типів винагороди торгівельних посередників. Способи винагороди торговця за договором рпав на продаж визначаються в залежності від методу встановлення реалізаційних цін. Якщо товари продаються по цінах експортера, винагорода торговця за договором складається з так званої знижки на перепродаж, що обчислюється з прейскурантної ціни. У тих випадках, коли експортер не встановлює таку ціну, винагорода може визначатися або як різниця між експортною і реализационою цінами товару, або як знижка з експортної ціни (як правило, з ціни сіф). Розмір винагороди торговця за договором залежить від об'єму послуг, що надаються ним, вигляду товарів, їх конкурентоздатності, гостроти конкурентної боротьби, репутації і кваліфікації фірми і багатьох інших чинників. У залежності від цього розмір знижок з прейскурантної ціни, що надаються торговцеві за договором, може коливатися від 2 до 45%. Відхилення розрахункової ціни від продажної може складати від 50 до 100%.

Розмір винагороди за договором консигнації визначається домовленістю сторін. Частіше за все винагорода виплачується у вигляді певного процента від вартості товару, проданого з консигнаційного складу. У деяких договорах зверх цієї основної винагороди передбачається виплата додаткової винагороди також в певному проценті від вартості, зокрема, при продажу консигнатором товару зверх кількості, що підлягає продажу протягом терміну консигнації, або коли консигнатор реалізовує товар по ціні вище мінімальної, встановленої для нього консигнантом.

В агентських договорах - в угоді звичайно вказується, коли винагорода агента вважається заробленною і підлягає сплаті: після акцепту принципалом замовлення, отриманого через агента; після постачання товару; після отримання принципалом оплати товару, проданого при посередництві агента. Винагорода агента обчислюється в узгодженому % від покупної ціни, яку покупець зобов'язаний сплатити за умовами укладеного договору, за вирахуванням витрат на упаковку і транспортування товару, вартості страхування, сплати мита, податків і зборів, виплати комісійної винагороди, належного третім особам. Якщо за умовами угоди право на винагороду виникає після надходження платежу принципалу, розрахунок його проводиться по сумах, що поступили частіше за все за станом на останній день кожного кварталу, рідше щомісяця.

Розмір комісійної винагороди агенту залежить від функцій, які він виконує, від вигляду товару і практики, чим склався в тій або іншій країні.