Осн. етапи приєдн. кр-ни до стр-ри СОТ

91. Осн. етапи приєдн. кр-ни до стр-ри СОТ.

 Членом СОТ може стати б-я Д. або митна терит., яка має повну незалежн. у здійсн. своєї зовн. ек. пол-ки.

Виділяють такі ет. приєдн. кр. до СОТ:

Необхідно подати заявку до Генер. Ради.

Разом із заявкою пов. бути подан Меморандум про торгов. режим.

Ген. Рада розглядає подані док-ти та прийм. ріш. про створ. Робочої групи.

На базі мемор. про торгов. реж. Роб. група задє “країні-заявнику” питання.

Після того, як на всі пит. отрим відповіді, відбув-ся засід. робоч. групи.

5.Паралельно відбуваються двосторонні переговори по тарифам на товари.

6. Коли роб. група повністю задоволена рез-ми виконаної роботи, готується Доклад роб. групи, інформацію для якого пов. представити “кр.-заявник”.

В той же час, готуються рішення та протокол про вступ до СОТ, які містять рез-ти двостор. перегов., і спец. умови по віднош. до “кр.-заявника”.

Ці док-ти передаються Ген. Раді. Протокол про приєдн. вступає в силу після того, як Ген.Рада (або Конфер. Міністрів) одобрять Доклад Роб. групи та приймуть Рішення Ген. Ради (або Ріш. Мін-в) більшістю в 2/3. Протокол вступає в дію через 30 днів після прийняття його заявником, яке здійс-ся шляхом підписання або ратифікації.

92. Сучасний стан відн. Укр.-СОТ та перспективи її повнопр. членства.

Процес вступу Укр. до СОТ розпоч. 17.12.93 р., коли Укр. подала заявку до ГАТТ. 28.06.94 р. Укр. передала до ГАТТ Меморандум про зовн. торгов. режим і почала переговори. З метою забезпеч. координ. д-ті держ. органів, викон. влади щодо пит. вступу Укр. до СОТ була створ. міжвідомча комісія з пит. вступу Укр. до СОТ. В СОТ була створ. роб. група з пит. вст. Укр. в СОТ. Всі кр-ни роб. гр. зазначили, що гол. пробл. в Укр. є необх. зниз. тарифн. обмежень та надання нац. режиму тов. іноз. походж. Були висловл. застер., що Укр. порушує принц. ГАТТ/СОТ в окр. вип.: це надання пільг укр.-корейськ. п/п –Автозазу.

Однією з гол. вимог пр вступі Укр. до СОТ є гармоніз. її торгов. закон-ва з нормами ГАТТ/СОТ. Укр. треба розв’язати пит. про суттєве обмеж. і відміну ліцензув. зовн. ек. опер.; про держ. дотації пром. і с/г; удоскон. митне закон-во Укр.

Приєдн. Укр. до СОТ дає їй наст. переваги:

1)    можлив. прийм. учсть у м/н торгов. партнерстві;

2)    розшир. нац. ринку.

Недоліки: виникн. несприятл. умов д/вітч. товаровиробника, який потребує протекціон. зах. з боку уряду.

Згідно з принцип. СОТ Укр. має узгодити свою прав. сис-му з сис-мою СОТ; а також узгодити такі пит., як заборона та обмеж. експ. та імп.; дотрим. м/н вимог по віднош. до тов., що ввозяться в Укр.; участь Укр. у м/н ек. санкціях.

Однією з гол. проблем суч. нац. зак-ва є відсутн. в Укр. норм антидемп. регулюв.

З розв. новітніх засобів комунік. на суч. ринку виникають все нові можлив. напр., торг. опер., що здійс-ся за допом. Internet. Впровадж. цієї нової форми торг. обміну вимагає певних змін нац. закон-ва та координ. в м/н масшт. торг. пол-ки Укр.

Отже взаєм. ек-ки Укр. з СОТ вимаг. урахув. ек. і соц. розв. Укр. з метою min негативн. насл. та max реаліз. власн. ек. інтересів.

93. Аналіз ефект-ті функц. ГАТТ/СОТ.

Аналіз ефект-ті функц. ГАТТ/СОТ можна розглядати за наступними напрямк. д-ті цієї орг-ції:

1)   м/н багатостор. торгов. переговори (МБТП);

2)   врегулюв. торгов. суперечок;

3)   спостер. за нац. торгов. пол-ою;

4)   робота з кр., що розвиваються.

1). Провед. МБТП – торгових раундів – найбільш важливий напрямок д=ті ГАТТ. До 1994 р. було провед. 8 турів таких переговорів. В ході перших п’яти узгоджувались взаємні поступки по знижен. митн. тарифів. В ході шостого раунду були знижені тарифи та розроблений антидемпінговий кодекс.

В 1973-79 в Токіо проводився 7 раунд – “Токійський раунд”. В рез-ті цього раунду було укладено ряд нових угод. Підсумки “Ток. р.” свідчать про вступ ГАТТ у якісно нову фазу свого розвитку, для якої характерні: перенес. центру ваги з тарифн. на нетар. обмеж.; створ. розгалуженої мережі спеціалізов. угод, що уточнюють та доповнюють окремі полож. ГАТТ; посилення вторгнення ГАТТ у сферу нац. ек. законод. кр.-учасн.

В 1986-93 рр. відбувю. “Уругв. раунд”. В рез-ті було: ●↓ митні бар’єри; ●↓ та усун. багтьох нетар. засобів, введ. в сферу дії ГАТТ світ торгівлі текстилем, с/г тов., прод. прир. походж; ● Угода про створ. ВТО; ● торгові аспекти прав інтел. власн.; ● заходи інвест. пол-ки.

2). Виникаючі суперечки торкаються гол. чином ек. питань та техн. проблем в галузі митн. права. Звичайні засоби виріш. прав. суперечок, такі як арбітр. та судейське розбирання, тут недоречні. Тому ГАТТ вироб. власну процед. врегул. спорів. Процес врегул. супер. містить 6 стадій: повідомл., консульт., арбітр., нарада експертів та роб групи; доповідь; викон. рекоменд. та постанов.

3). Нагл. за нац. торг. кол. відбув-ся шл. оглядів торг. пол. в ЄС, США, Яп., Кан. (1 р. в 2 роки) та ін. сторін, що домовляються. Кр-чл. пов. представити повідомл. про нові антидемп. та компенс. з-ни, нові техн. стандарти; нові імпортні ліценз. угоди.

4). Вкл. вивч. особлив. потреб і кр-н, що розвив. у зв’язку з їх приєдн. до ГАТТ/СОТ.

СОТ за час свого існув. не тільки зберегла в дії, але і посилила пост. та ефект. дотрим. принципів мт. Важл. досягн. є те, що більш. кр-н світу визнають роль СОТ в регул. МЕВ і її компетенцію у вирішення питань зовн. торг.

94. М/н неуряд. орг-ції регулюв. торгов. відносин.

М/н неур. підприємницькі орг.-ції (МНПО) явл. собою об’єдн. нац. союзів підприємців, торгов. палат з метою сприян. м/н співроб. в ек., наук-техн. област., у здійсн. ділової практики. Метою МНПО є сприяння розвитку м/н торгово-ек. відн., обмеж. конкур. на світовому ринку. Крім того, МНПО іноді передбчають такі цілі, як обмін виробн. досвідом, розробку методів покращ. якості тов., забезпеч. спільних інтересів учасників шляхом провед. дослідж., консульт., коопер. та спільних дій фірм на м/н рівні.

За цілями та ф-ціями МНПО поділ-ся на: м/н і регіон. союзи підприємців, м/н і регіон. торгові палати.

М/н союзи підприємців сприяють д-ті націон. союзів п/п-ців і поділ-ся на: Союз промисл. федерацій, Альянс виробників какао-АПК; м/н пушна торгова федер.; м/н федер. по торгівлі насінням.

Торгові палати поділ-ся на: м/н торг. палата, регіон. торг. палати, змішані торг. палати.

Серед найбільш. МНПО виділяють м/н торг. палату (МТП), яка є найбільш. МО приватного підприємництва. Мета МТП: діючи в усіх галузях м/н бізнесу (промисл., торгівля, трансп., фін.), сприяти розшир. ек. відн. між кр-ми та встановл. контактів. МТП виступає проти дискрим. в МТ, за розшир. ек. зв’язків між кр-ми світу.

Осн. напр. д-ті МТП:

1) сприян. розв. підприємництва в світі шляхом заохоч. ров. торг.; 2) прийн. ефект. та послід. захо. в ек. сф. з метою сприян. МТ; 3) регулюв. підприєм. д-ті; 4) забезпеч. гармоніз. торгов.пол-ки шл. розробки рекоменд. по вдоскон. існуючої ділов. практики і розробки м/н термінів Incoterms; 5) рекоменд. урядам кр-н, де відбувається зустріч “Групи семи”; 6) представл. в ООН поглядів ділових кіл розвинутих кр-н і кр-н, що розвив-ся.

95. Сучасна тов. стр-ра зовн. торгівлі Укр.

Укр. займає одне з перших місць у світі за показником віднош. обсягу ЗТО до ВВП. В той же час ек. Укр. неможна назвати експортноорієнтованою, що пояснюється неплатіжноздатн. внутр. споживачів. В цілому, ЗТО у 2000 р. у порівн. з 1999 ↑ на 20%, exp↑ на 18%, imp↑ на 23%, але сальдо тов. та послуг зовн. торг. бал. Укр. у 2000 р. було від’ємне (при цьому сальдо по позиції товари – від’ємне, а за позицією послуги – додатне). Причинами росту обсягів експорту Укр. у 2000 р. у порівн. з 99 р. були: покращ. кон’юнкт. на осн. тов. ринках, зниження с/в та відносне покращ. конкур. здатн. нашої прод.

В стр-рі експорту превалюють такі товари: неблагородні мет. та вироби них (42% всього експорту Укр.); продукція хімічн. пром. (10%); машини та устатк.; мінер. прод.; прод. рослин. походж.; трансп. зас.; прод. харч. пром.; пластмаси та гумові вироби. В стр-рі імпорту мінер. прод. (43%); маш. та устаткув. (16%); прод. хім. пром.; трансп. зас.; пласт. та гумові вироби; неблагор. мет.

Отже в стр-рі експ. превал. прод. з невис. ступ. обробки. Укр. недост. експ. прод. машбудув., с/г. Корін змін в тов. стр-рі укр. експ. не відбудеться, оск. запров. антидемп. процедури, викликані поставками прод. укр. металург. п/п у США, Кан., Лат. Ам., Зах. Євр. Осн. джер. дох. є прод. чорн. метал., хім. пром., послуги трубопров. трансп.

В геогр. стр-рі зовн. торг. Укр. по експ. на кр-ни СНД та Балтії припад. 28%; на ін. кр. 72%; по імп.: 65% та 35% відповідно. Рос. – найб. торг. партнер д/Укр., оск. Рос. вел. постач. енергоносіїв і традиц. ринок д/укр. експортерів. По від’ємному сальдо Укр. по торгівлі з Рос., Укр. випередила всі інші кр. СНД. Крім того, Рос. ↓імп. укр. тов. шл. введ. ПДВ на імпорт укр. тов. Експорт: у 2000 р. осн. партнерами Укр. у торг. тов. були: Рос. (20,4%); Туреч.; США, Китай, Німеч. По імпорту: Рос (54%); Нім.; Туркмен., Швейц., Білорусь.

Розглядаючи обсяги exp-imp тов. в розрізі окр. регіонів Укр., слід зазначити, що найбільше тов. експортували Донецька, Дніпропетр. обл. та м. Київ; а імпортерами – м. Київ, Дніпропетр., Дон., Запор. обл.

 [AE1]