Зміст та ек. доцільність валютного регулювання зовнішньоторговельних відносин

87. Зміст та ек. доцільність валютного регулювання зовнішньоторговельних відносин.

 Осн. елементи вал. регул-ня:

-Валютні обмеження – система норматив. правил, які регламентують права громадян і юридичних суб’єктів ринку відносно обміну валюти своєї країни на іноземну, а також здійснення інших валютних операцій. Вал. обмеж-ня є допустимим заходом при наявності значних труднощів з платіж. балансом країни, можуть викор-ся при здійсн-ні контролю за рухом капіталу, блокування валют. виручки, регламентації вивозу валюти громадянами, котрі їдуть у туристи. подорожі, їх застосування сприяє зменшенню відтоку валюти з країни і акумуляції грош. коштів в бюджеті Д.

-Валют. депозити – застосовуються по віднош-ню до імпорту, їх суть в тому, що перед здійсненням імпортної операції покупець зобов’язаний внести депозит на визначену суму у валюті, яка розраховується в % від ціни контракту. Д. отримує можливість протягом 3-6 міс. корист-ся безпроцентним кредитом, а імпортер змушений відмовитися від закупівлі товарів за кордоном і шукати постачальників всередині країни.

-Валютні курси – йоги умови в поєднанні з динамікою інфляційних процесів осн. країн-партнерів мають вел. знач-ня для забезпеч-ня конкурентоспром-ті на міжнар. ринках. Штучне завищення курсу валют веде до обмеж-ня експ-ту, а зниження реального валют. курсу відіграє ключ. роль в стратегіях нарощ-ня експ. потенціалу. Девальвація валюти – дії щодо зниж-ня обмін. курсу нац. валюти для стимул-ня споживчого попиту на внутр. ринку, для підвищення конкурентоспром-ті та поліпшення торгових позицій країни на світ. ринку. Ревальвація валюти – дії, спрямовані на підвищення курсу нац. валюти з метою втримання на внутр. ринку споживчого попиту і стимул-ня товар. імпорту і припливу інвестицій.

88. Організаційно-технічне сприяння експортному вироб-ву – осн. методи та їх характеристики.

Інструменти орг.-тех. сприяння:

· інформаційне забезпечення експортерів на пільгових умовах, що здійснюється держ. установами стосовно ділового світу у формі видання довідників, журналів, бюлетенів, надання консультацій;

· робота торгових представництв країни в іноз. державах – захищають за кордоном права даної країни в галузі зовн. торгівлі. Їхні функції і завдання:

-представляти інтереси даної країни в галузі зовн. торг-лі і сприяти роз-ку торг-х та інш. госп. відн-н цієї країни з країною перебування торг. предст-ва;

-рег-ти і здійснювати зовн. торг-лю даної країни з країною перебування торг. предст-ва;

-вивчати заг. ек. умови, зовн.-економічні зв’язки та кон’юнктуру ринків країни перебування та подавати відповідну інф-цію у Мін-во зовн. торг-лі і Мін-во іноз. справ своєї країни, а також зовн.-торговим та іншим зацікавленим орг-ціям своєї країни.

· система підтримки виходу на зовн. ринок. Один з шляхів полегшення доступу на зовн. ринок у зв’язку із збільшенням технічних і спец. вимог і зменшення витрат, які вони викликають, - це досягнення на офіційному або фірмовому рівні угоди про взаємне визнання результатів тех. випробувань виробу або його сертифікації. Наявність нац. документу, який підтверджує відповідну якість товару за конкретними загально прийнятими показниками, може зменшити витрати на перевірочні процедури за кордоном.

Один із засобів просування товарів на міжнар. ринки – зустріч. торг-ля. Регулююча роль Д. стосовно неї постає у правовому забезп-ні зустріч. операцій, створ-ні держ. асоціацій та установ, які сприяють її розв-ку.

· державне сприяння за рах. страхування експорт. кредитів. Сис-ми Д. страх-ня експю кредитів передбачають 2 види страх-ня: страх-ня експ. кред-в, що надаються експ-ру, захищає його від ризику неплатежу іноземного покупця; гарантії, які захищають ком. банки від збитків, що можуть виникати в рез-ті неповернення позики експортерами (тобто кредити стають забезпеченими). Важл. роль відводиться сис-мі страх-ня експ. кредитів (в Італії і ФРН – міжміністерські комітети з експорт. гарантій, у Фінляндії – Інститут експ. гарантій, у ВБ – Департамент гарантув-ня експ. кред-в). Експ-ри, які надають іноз. партнеру сер.-строкові (фірмові) кредити, мають можл-ть одержати гарантії у формі страх-ня експ. кред-в. Імпортерам або банкам імп-рів надаються також гарантії по банк. кредитах. При цьому експ-р поставляє товари на звичайних умовах.

· участь Д. в міжнар. ек. орг-ціях. Д. може приймати уч-ть в діяльності таких орг-цій, як ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, ОЕСР, ЄС, які розробляють універсальні принципи і правила взаємодії держав в галузі МТ, що дозволять ефективно боротися з анти конкурент. практикою у міжнар. масштабі, сприятиме росту іноз. інвестицій, посилить внутр. конкуренцію, дозволить уникнути конфліктні ситуації у тракт-ні нац. законів та у правовій практиці.

· сис-ма освіти і підвищення кваліфікації кадрів – наприклад, підготовка спеціалістів-комерсантів у держ. навчальних установах і спеціалізованих орг-ціях. Так, уряди зах.-європейських країн орг-ть наук. дослідження для посилення позицій нац. експ-рів на світ. ринках. Викор-ся держ. дослідні інститути, що розробляють сис-му заходів зі сприяння експорту в цілому і щодо окр. країн, а також рекомендації в галузі торг. політики.