Типізація торгівлі на умовах кооперації

16.  Типізація торгівлі на умовах кооперації.

Коопераційна т – торгівля на умовах кооп-ції, зв¢язує вироб-і інтереси госпо-ко незалежних фірм і організацій. Типи:

Виробнича кооп-ія, змист якої у виробництві товарів не для ринка в загалі, а за завданням та техничним вимогоам конкретних замовників.

Збутова кооп-ія – співпрація незалежних виробників у сфері спільної реалізації продукції на ринку.

Виробничо-сбутова кооп-ція - поглиблення виробничої кооперації до збутової чи навпаки.

Торгівля у складі консорціума – це тимчас. союз госпо-ств, незал-их фірм, метою якого є різни види скоординованої підпр-кої діяльн-ті для спільної боротьби за отримання заказу та його спільного виконання. Риси консорц.: 1. Створення К. оформ-ся угодою. 2. К. може пердба-ти створення юирид-ної особи. 3. Компанії, що входять в К., повністю зберігають юрид та фін-ву самостійність. 4. К. К. не має своєї організ-ної структ-ри. 5. К. сворюється для високоякісн-го виконання термінових та високовартісних замовлень, які потребують консолідації зусиль та коштів, наук-техничних, фін-их, виробн-их та супроводж-чих компаній.

Види К.:

-Закриті: фірма-замовник укладає контракт з кожним з учасників окремо.

-Відкриті: всі учасники підпорядковуються обраному лідеру і несуть солідарну відповідальність за забов¢яз-ня К.

Лідер К. коорд-нує спільну діяльність учасників та отримує за це винагороду. Замовник укладає угоду тільки з лідером К., який несе повну відповідальність за виконання забов¢язань.

17.  Тенденції та динаміка торгівлі сиров-ми товарами.

1Довгострокове перевищення пропозиції над попитом.

2Настабі-сть, непостійність ринку сировини. 2 групи факторів: постійні (інфляція, НТП, сезонність спожи-ня, відносно не чутливий до цін попит, регулярність ринку), тимчасові (політ конфлікти, стихійні лиха, відносна нечутливість до цін пропозиції).

32-га тенденція на ринку сир-ни: ресурсозбер-ня та індустр-ція (2 протилеж-ті).

4Зростання попиту на облагороджений експорт, що складається з сировини глибокої переробки, спец-но підготовленої сировини, полуфабрик-ів, що значно знижує трансп-і витрати та на утилізацію.

5Посилення вимог до еколо-ої безпеки сировини.

6Вагомі позиції ТНК на ринках сировини.

7Скорочення питомої ваги продовольчого та с/г експорту в заг/світ масшт-бі.

8Високий ступінь регулювання ринку сиро-ни.

18.  Сировинні кризи та шляхи їх подол-я.

Три різновиди регулювання ринку сировини:

1.     М/н торгівельні угоди – угоди між країнами, що вироб-ть та спожи-ть, з метою стабіл-ції цін та поставок. Три принципи- 1.система буферних запасів, які ствоюються чи за ініціативою ЮНКТАД, чи за рахунок засобів сторін, що домовляються, 2.обмеження амплітуди цінових коливань, що полягає у встановленні цінового коридора, 3. Сист-а квот, ефективна при наявн-ті явного лідеру на світ-му сиров-му ринку.

2.     картелі вироб-ків, об¢днання фірм, як правило однієї галузі, які вступають між собою в угоди, які стосуються різних сторін у підприєм-ій діяльності,а саме: угоди про ціну, ринки сбуту, умови найму роб.сили,асортимент.

3.     сист-а м/н бірж – особливий вид постійного ринку, що охплює дек-ко Д-ав, на якому відбуваються угоди куп/прод на певні біржеві товари.

19. Політика ОПЕК на світовому нафтовому ринку.

В 1960р. у відповідності з резолюцією представ-ників урядів 5 країн: Іран, Ірак, Кувейт, Сауд. Арав.і Венесуели в Багдаді створена ОПЕК. Тому для ОПЕК число “5” є знаковим. Пізніше в ОПЕК вступили ще 6 країн: Катар, ОАЕ, Лівія,Алжир, Нігерія та Індонезія. Штаб-квартира ОПЕК знаходиться в Австрії в Вені.

Всі країни, що входять в ОПЕК залежать від експорту нафти: 48% ОАЕ – 97% Нігерія. Най-менш залежною є Індонезія., вона диверсифікує експорт і поставляє на світовий ринок деревину, уголь, газ і турист.послуги.

Від експорту нафти ОПЕК в сер.отримує 160$ на рік.

Осн.цілі ОПЕК:

1)уніфікація і координація нафтової політики країн-членів;

2)пошук найб.оптимальних колект.і індив.засобів захисту інтересів країн-членів.

3) визначення ефективних засобів підтримки стабільності цін на світ.ринку нафти.

4)забезп-ня сталих доходів країн-експ-ів нафти.

5)забезп-ня ефект-ті і рентаб-ті постач-ня країн-спож-чів.

6)забезп-ня справедливих доходів від інвестицій в нафт.пром-ть.

Мех-зм регул-ня нафти країнами ОПЕК дуже простий: встановл-ня денного ліміту видобутку нафти, його корректуваня в зал-ті від кон”юнкту-ри, розподілу між країнами і контроль за викон-ням дер-ми своїх квот. Сауд.Арав.-найб.виробн-к нафти, вона і встан. Ціни на нафту.При падінні цін ОПЕК скорочує обсяги видо-бутку нафти і ціни підвищуються і навпаки.

20. Міжнародні товарні угоди (МТУ) в системі регулюваня світової економіки.

МТУ – це угода між країною-виробником і краї-ною-споживачем, спрямована на стабілізацію цін. Деякі товари, наприклад мідь, продаються і купуються на відносно вільному ринку. Причина-ми різких коливань цін можуть бути фактори по-питу та пропозиції, а також спекулят.операції. Однак виробник і споживачі в рівній мірі зацікав-лені в стабільності системи ціноутворня, яка доз-воляє прогпозувати майб.витрати і доходи і тим самим полегшує планування діяльнті. МТУ осно-вані на 3 принципах:

1)сис-ма буферн.запасів, яка створ-ся за ініціати-вою ЮНКТАД або за рах-к коштів країн, що домовл-ся.

2)обмеження амплітуди цінових коливань, шля-хом встановл-ня цінового коридору.

3)сис-ма квот, яка ефект-на при наявн-ті явного лідера на сировинному ринку.