Характеристики страв та кондитерського виробу

3. Характеристики страв та кондитерського виробу

3.1. Шніцель рибний натуральний №542

Риба, що надходить на підприємства торгівлі і громадського харчування, класифікують по видових ознаках, а також технологічному і сортовому асортиментам.

Відповідно до видової (порідної) класифікації промислову рибу поділяють на наступні дев'ять груп: оселедцеві й анчоусні; тріскові; лососеві, хариусні, корюшкові вугрові і міногові; тунцеві й інші скомброїдні; камбалові; скорпенові та інші морські риби; осетрові; коропові, окуневі, сомові, щукові, змієголові, касаткові; риба-«дріб'язок» 1-ї та 2-ї груп усіх сімейств.

По виду обробки (технологічна класифікація) рибу поділяють на живу, охолоджену, морожену, солону, солоно-пряну, мариновану, в’ялену, сушену і копчену.

Риби різних сімейств відрізняються по хімічному складу, що змінюється під впливом віку, підлоги, сезону, близькості нересту й ін. Особливо великі коливання спостерігаються в змісті вологи і жиру. Зміст білків і мінеральних речовин більш стійко. Склад азотистих речовин риб з кістковим кістяком наступний: 85% білкових і 15% небілкових (екстрактивних) речовин; риб із хрящовим відповідно 55 - 65% і 35 -45%. Білки м'язової тканини риб представлені міозином, актином, актоміозином, тропоміозином (у міофибриллах), міогеном, глобуліном X, міоальбумином (у саркоплазмі). Крім цього, у м'язовій тканині риб присутні нуклео-, фосфо-, глико- і ліпопротеїди. Білки м'язової тканини містять усі незамінні амінокислоти в співвідношенні, близькому до оптимального. У з’єднальнотканинних прошарках присутні білки колаген і невелика кількість эластина. Колаген риб малостійкий до гідротермічного впливу, чим порозумівається легкість доведення риби до стану готовності при кулінарній обробці. Кількість азотистих екстрактивних речовин у рибах різних порід коливається від 1,69 до 4,99%. Вони представлені похідними гуанідина (креатин), пурину (гіпоксантин, ксантин, аденін), діпептидами (карнозин, ансерин), вільними амінокислотами, летучими підставами (аміак, триметиламін), сечовиною та ін. У тканинах морських риб у відносно великих кількостях, чим у прісноводної риби, накопичуються триметиламіноксид і бетаїн. Серед безазотистих екстрактивних речовин знайдені цукри (глюкоза, рибоза), глікоген, молочна кислота. У м'язовій тканині, й особливо в печінці риб, містяться водорозчинні вітаміни групи В (B₁, B₂, B₆, B₁₂, PP, пантотенова і фолієва кислоти) і вітамін С. Кількість мінеральних речовин у м'язовій тканині риби не перевищує 1,5%. Зміст міді в м'язах риб майже таке ж, як і заліза. Морські риби відрізняються від прісноводних підвищеним вмістом йоду, брому, фтору, миш'яку, прісноводні – заліза, алюмінію, марганцю.

По утриманню жиру риба ділиться на такі групи:

а) нежирна (утримання жиру в м'ясі менше 2 %) - тріскові, пікша, сайда, навага, налим, судак, річковий окунь, щука, йорж, тихоокеанська камбала;

б) маложирна (утримання жиру в м'ясі 2-6 %) - оселедець тихоокеанський й атлантичний (під час нересту), корюшка, короп ставковий, вобла, плітка, карась, кефаль, морський окунь, язь, сом;

в) жирна (у м'ясі до 20 % жиру): білуга, осетер, стерлядь, сьомга, кета, горбуша, скумбрія, ставрида, тунець, пеламида, оселедець атлантичний і тихоокеанський (улітку, восени, а також на початку зими), оселедець волзький, оселедець каспійський, черноспинка;

г) дужежирна (жиру в м'ясі більш 20 %): лосось, білорибиця, минога , вугор, стерлядь сибірський, осетер сибірський, оселедець керченський значний, тихоокеанський й атлантичний (наприкінці літа).

Риб'ячий жир характеризується великим змістом ненасичених кислот високого ступеня неграничності, що обумовлює, з одного боку, велику біологічну активність його і, з іншого боку - легку окисляємість. У риб'ячих жирах присутні вітаміни А, Д і Е. Особливо високим вмістом вітамінів А і Д відрізняється печіночний жир тунця, морського окуня, пеламіди, тріски, лососевих риб.

Риба є цінним харчовим продуктом. З мінеральних речовин у рибі утримується багато кальцію, фосфору, залоза, а морська риба багата йодом. М'ясо риби містить дуже мало сполучної тканини, швидко переварюється і краще засвоюється, чим м'ясна їжа, а тому менше затримується в шлунку. Особливо корисна риба для хворих подагрою і людей, що страждають зниженим обміном речовин.

У пристаркуватому віці рекомендується риба нежирних сортів, особливо морська (тріскові, морський окунь і інше), що містить незначну кількість жиру і багато йоду, що корисний у профілактиці атеросклерозу.

Різні породи риб відрізняються друг від друга не тільки утриманням харчових речовин, але і своїм розміром, побудовою тканини і смаковими гідностями, що визначає засіб їхньої кулінарної обробки й асортименту страв.

Кращими з риб є осетрові, до яких відносяться осетер, білуга, калуга, севрюга, шип, стерлядь. Відмінна риса цих риб - відсутність кісткового скелета і лускатого покрову. На поверхні є п'ять рядів кісткових «жучків», що відокремлюються тільки після ошпарювання. Ця риба дає порівняно мало відходів при первинній обробці (19 %) і менше інших риб втрачають у вазі при тепловій обробці (15 % при готуванні), що варто мати на увазі при визначенні вартості страв із цих риб. Ця риба при ушкодженні зовнішніх покровів (пораненнях) і із синцями є небезпечної, тому що ушкоджені місця можуть бути осередками інфекції. Тому такі місця на тілі риби варто старанно видаляти, а рибу піддавати тривалому проварюванню. З осетрових риб готують закуски, перші і другі гарячі страви у відварному, смаженому і запеченому виді.

У великій кількості в українській кухні готують блюда з коропових риб - ляща, коропа, карася, лина, сазана. Страви приготовлені з цих риб, смачні, але мають велику кількість кісток між волокнами м'яса.

Смачні блюда готують з окуневих риб - окуня, судака, йоржів і інше. М'ясо цих риб містить значну кількість екстрактивних і клейдаючих речовин, тому з них одержують самий кращий навар для ухи, заливних страв і супів. Використовують окуневу рибу для готування відварних і смажених страв.

Багато блюд в українській кухні готують із щуки у відварному, тушкованому, смаженому і запеченому виді, а також використовують для готування начинок, заливних і фаршированих страв.

При приготуванні страви з риби, необхідно насамперед звертати увагу на її свіжість. Свіжа риба повинна мати червоний або рожевий вид внутрішньої сторони зябер, без неприємного запаху, щільне м'ясо, що не лишає сліду від надавлювання пальцем, блискучу луску, яка з трудом відчищається, опуклі прозорі очі. Свіжа риба тоне у воді, а несвіжа спливає.

Доброякісна морожена риба після розморожування повинна мати чистий зовнішній покров, не роздуте черевце, зябри природного фарбування, без стороннього запаху, щільну і пружну консистенцію м'язової тканини. Морожену рибу розморожують у холодній воді. Для розморожування значних екземплярів частикової риби потрібно 3-4 години, а мілких-1-2 години. Для зменшення втрат мінеральних речовин при розморожуванні воду підсолюють (1 чайну ложку на 1 л води).Морожене філе риби розморожують без води при кімнатній температурі.

Перед приготуванням живу рибу потрібно вдарити тупим предметом по голові, тому що вона повільно засипає і м'ясо стає несмачним. При перенесенні цієї риби не варто класти на її важкі предмети. Від цього може лопнути жовчний міхур, і м'ясо буде мати гіркий присмак. Перед тепловою обробкою рибу обмивають, зчищають з неї луску, вирізують плавники, видаляють зябри, промивають, відрубують голову і нарізують на шматки. При очищенні луски рибу тримають за хвіст лівою рукою, а правою з ножем роблять не сильні, але різкі прямування від хвоста до голови. З метою полегшення зняття луски з риб, у яких вона щільно прилягає до шкіри і покрита прошарком слизу (окунь, лин), їх занурюють на 15-20 сек у киплячу воду. Для очищення риби з дрібною лускою використовують тертку або спеціальний ніж із зубцями. Після зняття луски видаляють спинний плавник, для чого м'якуш надрізають по обидва боки по всієї довжині і витягають його в напрямку від хвоста до голови. Після цього відрубують ножем інші плавники. Щоб легше зняти шкіру з вугра або налима, треба в голівки зробити круговий надріз шкіри і, обмакнув пальці в сіль, відокремити ними шкіру від м'яса і зняти її «панчохою». Щоб усунути різкий специфічний запах у камбали, треба при її холодній обробці видалити шкіру так само, як із вугра або налима. Рибу, що пахне тванню, найкраще промити в солоній холодній воді. Якщо при потрошінні допущена необережність і жовч розлилася, рибу негайно промивають, а місце, на яке потрапила жовч, натирають сіллю, а потім старанно промивають.

Дрібну рибу вагою 75-100гр, призначену для смаження або готування в цілому виді, потрошать, розрізаючи черевце від голови до анального отвору, виймають нутрощі, із хребцевої кістки зачищають згустки крові, видаляють зябри (голову не зрізають). Навагу потрошать, не розрізаючи черевце, через отвір, що утворився після видалення нижньої щелепи. При потрошінні риби треба старанно стежити за тим, щоб не розірвався жовчний міхур.

У риб вагою 1,5 кг після очищення від луски видаляють нутрощі через отвір біля голови, не розрізаючи черевця. Для цього по краях зябрових кришок прорізають м'якуш до хребта, перерубують його і видаляють голову, а разом із нею видаляють і велику частину нутрощів. Потім, не розрізаючи черевця, виймають пальцями залишки нутрощів, видаляють плавники і хвіст, промивають і нарізають рибу кругляшами.

У очищених від луски риб вагою більш 1,5 кг розрізають черевце від голови до анального отвору, видаляють нутрощі, промивають рибу і видаляють спинний плавник. Після цього рибу пластують - нарізають м'якуш уздовж хребта до реберних кісток і зрізають філе. У результаті цього одержують два філе: одне з хребцевими і реберними кістками, інше - тільки з реберними. З хребцевої кістки можна зняти і друге філе.

Для теплової обробки філе розрізають на порції поперек волокон.

Багато страв готують із рибного філе без кісток і шкіри. Для цього рибу пластують, не очищая від луски, що полегшує зрізання м'якуша зі шкіри. Призначене на стіл кістками нагору філе підтримують долонею лівої руки, а правою знімають м'якуш із шкіри, починаючи від хвоста.

Для фарширування в очищеної від луски і промитої холодною водою рибу надрізають навколо голови шкіру й обережно цілком знімають її по напрямку від голови до хвоста. При цьому хребцеву кістку надломлюють так, щоб хвостовий плавник залишився при знятті шкіри. Після цього рибу потрошать, промивають і відокремлюють м'якуш від хребцевих і реберних кісток. Можна також підготувати рибу для фарширування й іншого засобу. При цьому засобі рибу очищають, промивають, по обидва боки спинного плавника роблять глибокі надрізи, видаляють плавник у основі хребта перерізають реберні кістки. Після цього надломлюють хребцеву кістку в голові і хвостового плавника, видаляють її через отвір, що утворився, рибу потрошать, видаляють із голови зябри і промивають. Промиту рибу зачищають від реберних кісток і видаляють інші плавники.

При розбиранні рибу не варто згинати і здавлювати, тому що з її витече сік, що негативно позначиться на смаку страв, що готуються з неї.

Рибу осетрових порід розморожують на повітрі. Туловищє пластують, розрізаючи в подовжньому напрямку на звіння. При пластуванні лінія розтину повинна проходити посередині жирового прошарку хребцевого хряща. При недотриманні цього правила форма звіннів погіршується і збільшуються відходи.

Солону рибу, призначену для пиріжків, після вимочування варто порізати і на 1- 2 години покласти в рослинну олію. Солона риба, призначена для приготування, повинна містити солі не більш 5 %, а призначена для смаження - 3 %. Щоб зменшити утримання солі в рибі, її необхідно вимочувати в проточній холодній воді. Вимочувати рибу в теплій воді не рекомендується, тому що вона стає в'ялої і пухкої. Солону рибу (кету, горбушу, окунь, тріскотняви і т.д.) середніх і значних розмірів перед вимочуванням пластують.

При нарізці риби для смаження ніж варто тримати під кутом 30⁰ , прямуючи зробити шматки більш широкими. Товщина відрізаємих шматків повинна бути не більш 3 см, щоб вони рівномірніше прогрівалися при смаженні. Оброблену рибу солять безпосередньо перед смаженням.

Щоб уникнути втрат живильних речовин, рибне філе варто розморожувати не цілком. З налима, наваги і сома шкіру краще знімати в мороженому стані. Ікру частикових риб використовують для освітлення бульйону і насичення його екстрактивними речовинами.

У українській кухні з риби готують холодні закуски, а також другі страви у відварному, смаженому, запеченому і фаршированому виді.

Щуку найкраще фарширувати, навагу - смажити в сухарях, із стерляді, річкових окуней і йоржів - варити уху, тріскові - відварювати і смажити, філе тріскових, сома, налима - відварювати і смажити (із філе цих риб добре готувати рубані вироби). Значну морську камбалу добре готувати печеної або печеної в конверті (загорненої в пергамент) . Навагу, міногу, вугрів, лящів, сазанів і коропів не прийнято відварювати; цю рибу смажать. Солону рибу звичайно відварюють. З голів ляща, коропа, вобли, карася і плітка не можна готувати бульйон, тому що він буде гірким.

При варіння або припусканні у воду варто добавляти огіркову ропу, пряні овочі або спеції. Рибу припускають при слабкому нагріванні в щільно закритому посуді. Припущенна риба смачніша і поживніша, чим відварна. Для припущенної риби частіше усього наготовлюють соуси паровий, польський і інше. При варінні риби частикових порід із шкірою необхідно на шкірі зробити 2-3 надрізу, щоб риба не деформувалася. Смак припущенної риби можна поліпшити, додавши свіжі шампіньйони або відвар із них, або столове біле вино (100 р на 1 кг риби); риба, залита перед варінням холодною водою, не буде кришитися. Осетрину, білугу або севрюгу краще варити значними шматками (ланками) і нарізати на порції перед подачею до столу. Риба, зварена значним шматком, більш соковита і смачна. Риба, зварена на пару, смачніше відварной, тому що в ній зберігається значно більше смакових речовин. При зайвій кількості води якість вареної риби погіршується. Риба осетрових порід має тонкий смак і приємний запах, тому її рекомендується відварювати з мінімальною кількістю спеці і прянощів. При варінні іншої риби, особливо щуки, кількість прянощів повинно бути збільшено. Свіжу визигу для фаршу треба промити і варити в несолоній воді не менше 1-2години, в’ялену - після промивання на 2-3 години замочити в холодній воді і стільки ж часу варити у великій кількості несолоної води. При варінні фаршированої риби на дно посуду варто покласти тонкі ломтики сирого буряка, моркви, цибулі, а на них - шматки фаршированої риби. Щоб фаршированій рибі і бульйону додати фарбування, при варінні рекомендується добавляти шафран або цибульне лушпиння. Щоб ціла риба при варінні або припусканні зберегла свою форму, її треба перев'язати шпагатом і покласти черевцем униз. Для поліпшення смаку припущенної камбали, щуки, тріскові і сайру в рідину рекомендується добавляти майонез (5-10 % ваги риби) і відвар використовувати для готування соусу. Майонез можна добавляти і при гасінні дрібної риби.

Для смаження рибу очищають, промивають, нарізають порціонними шматками, обвалюють у пшеничній муці або мелених сухарях і смажать на сковороді або в сотейнику з добре розігрітим жиром по обидва боки. Для утворення рум'яної кірочки і повного прожарювання рибу ставлять у духовку. При смаженні риби у фритюрі (у жиру) кращим жиром є суміш 60 % гідрожиру і 40 % рослинної олії. При цьому засобі смаження рибу панірують двічі: обвалюють у муці, потім змочують у льєзоні і панірують у сухарях. Деякі, навіть досвідчені кулінари, припускають помилки при паніруванні: вони солять не основний продукт (шматки риби), а яєчний льєзон. Після такого посла смажена риба утворюється несолоної. Рибу, призначену для холодних страв, краще смажити на рослинній олії. Риба під час смаження буде менше розвалюватися, якщо її посолити за 10-15 хв до теплової обробки. Перед тим як смажити цілу рибу в духовій шафі, її рекомендується змазати сметаною і полити олією. Риба утвориться набагато смачніше і на ній буде рум'яна кірочка. При смаженні порціонних шматків риби осетрових порід їх треба на 2-3 хв покласти в гарячу воду, а потім промити холодною водою. Щоб смажена риба була соковитої і гарного цвіту, шматки судака, тріскових, окуня й іншої риби рекомендується за 30-40 хв до смаження замочити в молоці (1 л молока на 5 кг риби).

При тушкуванні підготовлену рибу спочатку обсмажують на рослинній олії, а потім кладуть у сотейник або каструлю, пересипають злегка обсмаженою ріпчастою цибулею, заливають рибним бульйоном і ставлять посуд із закритою кришкою в духовку.

Запікають рибу порціонними шматками або цілком, сирою або обсмаженою. Підготовлену рибу кладуть у сотейник або каструлю, змазану олією, добавляють різні продукти (гриби, цибуля і інше), із якими вона запікається, заливають соусом, затрушують сухарями, збризкують олією, ставлять у духовку і запікають протягом 15-20 хв до утворення рум'яної кірочки. Для запікання під молочним соусом, а також із капустою (солянка) рибу варто попередньо припустить. Запікати рибу треба в духовій шафі з високою температурою. Кращою температурою при запіканні риби рахується 250-280 °С. Якщо духова шафа недостатньо нагріта, риба утворюється несоковитою, а шкурка - блідої.

Багато других страв готують із котлетної маси. Для цього використовують щуку, судака, сома, налима, тріскових й іншої риби, що не має великої кількості міжмишечних кісток. Звільнену від хребцевих, реберних кісток і шкіри рибу нарізають на невеличкі шматки, пропускають через м'ясорубку з крупною решіткою, з'єднують із розмоченим у воді або молоці черствим білим хлібом без кірочки, перцем, сіллю, яйцем і, якщо риба нежирна, добавляють розтоплене вершкове масло. Після цього масу вдруге пропускають через м'ясорубку і формують вироби.

Харчові відходи риб подають визначену цінність і можуть бути використані для приготування їжи; наприклад, голови (крім деяких сімейств коропових і морських риб), хвости, плавники, кістки і луску використовують для приготування бульйону. Нутрощі частикових риб, за винятком жиру, відкладеного на них, використовувати в їжу не можна.

Приготування шніцеля рибного натурального

При приготуванні шніцеля рибного натурального рибу беруть нежирних або маложирних сортів, особливо морську(тріскові, окунь морський, судак, сом, мерланг, мінтай). З цих риб отримують дуже смачні страви, тому що м’ясо цих риб містить значну кількість екстрактивних речовин, незначну кількість жиру та багато йоду.

В залежності від кулінарної обробки для приготування шніцеля рибного натурального рибу обробляють на філе без шкіри та кісток. Для цього спочатку рибу розморожують, потім зчищають луску шкребком та видаляють плавники середнім ножем кухарської трійки. Після цього розрізують черевце, видаляють нутрощі та зачищають від чорної плівочки малим ножем кухарської трійки. Потім відрізують голову великим або середнім ножем кухарської трійки, промивають оброблену рибу проточною водою та обсушують. Після цього рибу починають пластувати. Рибу кладуть на чисту дошку і починаючи з хвоста або з голови зрізують верхнє філе, таким чином отримують два філе: верхнє – з шкірою та реберними кістками, а нижнє – з шкірою, реберними та хребетними кістками. Кожне філе кладуть шкірою до низу і гострим ножем проводячи від хвоста до голови щільно притискуючи ніж до шкіри зрізують м’якоть від шкіри, а перед цим видаляють хребетну кістку і реберні кістки, отримуючи філе без шкіри та кісток. Отримане філе без шкіри та кісток нарізають на порційні шматочки. Перед цим потрібно очистити цибулю ріпчасту і зелень петрушки, промити під проточною водою та нарізати. Потім, отримані порційні шматочки рибного філе, нарізану невеликими дольками цибулю ріпчасту та зелень петрушки пропускають крізь м’ясорубку з крупною решіткою. Підготовлену масу солять та додають перець чорний мелений за смаком. Після цього починають формувати вироби овальної форми. Сформовані вироби змочують у льєзоні (яйце збите у співвідношенні з молоком), панірують у сухарях та обсмажують по обидва боки на плиті протягом 8-10 хвилин і доводять до готовності в жаровій шафі протягом 5 секунд. При відпустці шніцель поливають жиром і гарнірують (картопля відварна, картопля смажена, овочі припущені з жиром).

Похожие работы

Приготування страв "Курка смажена" та "Пісочні тістечка"

Скачать

78312

3

0

... страви Курка, фарширована грибами та картоплею п/п Назва сировини Кількість Ціна Сума 1. курка 2000 30–00 60–00 2. шампіньйони 300 25–00 7–50 3. картопля 500 10–00 5–00 4. цибуля 150 10–00 1–50 Ціна 74–00 Націнка 20%-14–80 Вартість 84–80 2.7. Особливості приготування страв в лікувальному харчуванні. Правильне харчування важливе для життєдіяльності здорового органі ...

Технологія приготування кремів та збитих вершків

Скачать

46112

21

0

... також досліджено умов зберігання та строки придатності; Практичне значення дослідження полягає у введенні в науковий обіг нової проблематики, використанні його результатів при вивченні технології приготування страв з кремів та збитих вершків, а також саме цих продуктів. Структура курсової роботи обумовлена метою і завданнями дослідження та логікою викладу його результатів. Робота складається із ...

Технологія приготування та відпуск шашлику з свинини

Скачать

45233

4

1

... ця страва готується спеціально для нього, створює найбільш позитивні емоції. У лiтнiй період для виготовлення шашлику використовують складний мангал, який розташовують приміщення ресторану, на веранді (рис. 14). 1.3 Технологія приготування страви Для приготування м'ясних страв з свинини найкраще вживати м'ясо молодих тварин. Його просто відрізнити за кольором. М'ясо тварин у віці до шести ...

Технологія приготування розсипчастих каш

Скачать

47668

3

0

... жирності має бути не більше 200Т, а іншої жирності – не більше 210Т. Молоко зберігають у холодильних камерах при температурі 2-60С не більше 20 годин з моменту виготовлення. 2.2 Технологія приготування розсипчастих каш Підготовка круп Крупи перед варінням перебирають, а дрібні просіюють через сито з різними отворами залежно від їх розміру, потім промивають 2-3 рази, щоразу заливаючи свіжою ...