ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАТРАТ
Склад витрат в птахівництві
Облік витрат і обчислення собівартості продукції
Внутрішньогосподарський контроль: поняття, завдання, суб’єкти та об’єкти
Організація роботи відділу внутрішнього аудиту
Синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво продукції птахівництва
Обчислення собівартості продукції птахівництва
Контроль витрат
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЗАТРАТ
Вдосконалення обліку витрат продукції птахівництва
Облік витрат на охорону праці
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ
Навигация
Вдосконалення обліку витрат продукції птахівництва
Облік виробничих витрат у птахівництві
135844
знака
12
таблиц
1
изображение
3.2 Вдосконалення обліку витрат продукції птахівництва
Удосконаленням обліку витрат є розробка принципів управління витратами та шляхів їх зниження.
Основні принципи управління витратами вироблені практикою і зводяться до:
- недопущення понаднормових витрат;
- системний підхід до управління витратами;
- єдність методів, які практикуються на різних рівнях управління витратами;
- управління витратами по всіх стадіях життєвого циклу виробу – від створення до реалізації;
- удосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат;
- підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства до зниження витрат тощо.
Зниження витрат виробництва досягають після:
- використання технологічного обладнання;
- застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників;
- чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат від браку;
- збалансованої експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів;
- розробки оптимальної стратегії розвитку підприємства, що забезпечує раціональний рівень витрат.
Кожний напрям зниження витрат виробництва передбачає ряд заходів, які в сукупності складають конкретні плани.
В СВК „Вільнянськ” є резерви для збільшення виходу продукції птахівництва, це підвищення продуктивності птиці. Підвищення продуктивності птиці відбувається на основі інтенсифікації сільського господарства, яка в свою чергу є важливою умовою зниження собівартості продукції.
Важливим резервом підвищення продуктивності і ефективності продукції птахівництва є годівля птиці повноцінними комбікормами з додаванням вітамінних добавок типу „Префікс”, „Аматор”, що виготовлені відповідно до вікових груп і напряму використання поголів’я. Застосування сухого типу годівлі повноцінними комбікормами є важливою умовою зменшення витрат корму на одиницю продукції і основою впровадження індустріальної технології. Господарству необхідно збільшити рівень товарності продукції птахівництва. Для цього необхідно створити маркетингову службу, яка б займалася пошуком каналів реалізації продукції, створила б торгову марку продукції тощо.
Стратегічний напрям розвитку вітчизняного обліку на найближчу перспективу полягає в теоретичній розробці і наступному поетапному введенні концептуальних основ управлінського обліку. На сьогодні розробка чіткої структури управлінського обліку і відповідно потужної автоматизованої системи для підприємств, є однією з умов їх виживання.
Економічна ситуація на підприємствах України вимагає від суб’єктів господарської діяльності своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово – господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає система бухгалтерського обліку.
Саме облік надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об’єктивну інформацію. Ефективне досягнення цієї мети можливе при комп’ютеризації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Комп’ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. КСБО на сьогодні дає можливість накопичувати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інформацію користувачам бухгалтерського обліку.
Однак, існує проблема, пов’язана з вибором програмного забезпечення, яке б найбільш повно розкривало інформацію, сформовану за даними бухгалтерського обліку. Більшість існуючих бухгалтерських програм, які автоматизують облік, - це лише електронні таблиці, які самостійно виконують тільки рознесення проводок в регістри обліку. Крім того, як правило, бухгалтерська програма розробляється або програмістом, знайомим з усіма тонкощами системного програмування.
При комп’ютеризації обліку постають запитання: що автоматизовану систему обліку підприємство впроваджує не просто програмний продукт, але й часто несподівано для себе, нові методики управління підприємством. Якщо врахувати, що контроль змісту управлінського обліку здійснюється лише керівництвом підприємств, то за відсутності стандартів управлінського обліку в програмному забезпеченні може бути значна кількість варіантів трактування вимог керівництва.
Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробки даних, надає оперативну інформацію для прийняття рішень. Тому досить часто доцільно впроваджувати автоматизовану систему обліку не з метою отримання глобального результату, а для того, щоб вирішити ряд локальних проблем.
За умови автоматизації бухгалтерського обліку інформація що генерується програмою, повинна бути зрозумілою користувачу. На рівні комп’ютерної програми повинен зникнути поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та інші види. Якщо цей технічний крок буде зроблено і буде досягнута компактність, зручність, простота і надійність програмного забезпечення то, без сумніву, облік на підприємстві стане єдиним.
Існує думка, що застосування автоматизованої системи дозволяє ефективно вирішити проблему оперативності аналітичного обліку, так як ефективність бухгалтерського обліку та управління завдяки цьому повинна автоматично зрости.
Завдяки комп’ютеризації бухгалтерського обліку є можливість в межах одного синтетичного рахунку одержати декілька різних розрізів аналітики, які різносторонньо відображають первинну інформацію. В аналітичних рахунках інформація групується та узагальнюються в інтересах управління за певними ознаками. Тут значно підвищується інформаційна ємність системи рахунків та можливості більш детального і глибокого аналізу інформації.
Вважається, що впровадження КСБО на підприємстві призведе до поступової відмови від аналітичного обліку та його зміни обліком більш елементарних первинних об’єктів. Будь – яка ознака групування в рамках одного синтетичного рахунку стає основою системи аналітичних рахунків, і таких систем може бути безліч залежно від потреб управління.
Управлінський облік може бути організований по – різному:
- Без спеціального відображення операцій управлінського обліку на рахунках бухгалтерського обліку із застосуванням подвійного запису (тобто без ведення синтетичного обліку);
- З окремим відображенням операцій управлінського обліку на рахунках синтетичного обліку (в тому числі з застосуванням різних варіантів кореспонденції рахунків);
Звичайно, найпростіший варіант полягає в тому, щоб відображати операції управлінського обліку в загальний системі записів синтетичного бухгалтерського обліку без виділення окремої кореспонденції рахунків для цих операцій.
Комп’ютеризація обліку призводить до створення на підприємстві автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера призначене для автоматизованого виконання операцій на конкретній стадії облікового аналітичного процесів. Ця система є структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, обробки фактичних даних і підготовки інформації для прийняття управлінських рішень.
АРМ бухгалтера за їх місцем у системі обліку підприємства можна поділити на такі рівні: АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік); АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку); АРМ головного бухгалтера (зведений облік); АРМ управлінців (функції обробки і аналізу даних без права зміни бухгалтерської інформації).
При широкому використанні комп’ютерної техніки постає питання про раціональне використання каналів зв’язку. В зв’язку з цим виникла необхідність в обмеженні інформації, тобто тієї її частини, яка отримала назву надлишкової, так як вона може призвести до прийняття помилкових управлінських рішень. Отже для управління необхідна тільки та інформація, на підставі якої приймаються рішення. Якщо управлінець має таку інформацію, то процес прийняття стає ефективним.
Для характеристики облікової інформації потрібно застосовувати поняття „кількість” і „якість”. При отриманні інформації її споживачі переслідують різні цілі, тому змінюється кількість і цінність інформації, що відповідає завданням організації фінансового і управлінського обліку. Отже ступінь релевантності інформації, яка використовується для прийняття рішень залежить від цілей окремої людини, тобто значна частина інформації, створена системою, використовується для декількох управлінських рішень і декількома особами, які приймають рішення.
Для того, щоб облікова інформація однозначно сприймалась тими, хто брав участь в її підготовці на підприємстві і тими хто її використовує, вона повинна відповідати наступним вимогам:
- достовірність – інформація повністю відображає господарські процеси на підприємстві і легко перевіряється
- значимість – інформація має бути корисною, ґрунтуватися на зворотному зв’язку і надходити до користувача в потрібний час. Зворотній зв’язок передбачає знання того, наскільки правильними виявились попередні очікування. Необхідно враховувати, що вигоди, отримані від користування облікової інформації, повинні перевищувати витрати на її утримання
- порівнянність і постійність – неможливо протягом звітного періоду використовувати різні методи бухгалтерського обліку, інакше втрачається можливість порівняння даних
- суттєвість - не потрібно втрачати час на облік незначних факторів, тобто якщо зусилля щодо обліку рівні з вартістю засобів, що обліковуються, облік необхідно спростити. Кожне підприємство вибирає свій рівень суттєвості обліку
- консервативність – необхідно вибирати оцінку, яка є менш оптимістичною, тобто необхідно враховувати можливу відсутність прибутку і можливі збитки. Це забезпечить обережність щодо оцінки активів, майна у визначенні величини прибутку
- повнота – інформація повинна містити максимум даних, необхідних користувачу.
Заключним етапом функціонування облікової інформації системи є комунікація (процес передачі і отримання) інформації особам, які приймають рішення. Таким чином, передача інформації особам , які приймають рішення, є також однією з функцій бухгалтерського обліку.
Отже, комп’ютеризація обліку на підприємстві надає ряд преваг для управлінського обліку серед яких:
1. оперативне ведення інформації, її обробка і формування вихідної інформації;
2. безпосереднє забезпечення контролю інформації;
3. збільшення швидкості обміну інформацією між управлінськими органами і керованими об’єктами;
4. скорочення ручної праці, пов’язаної з розрахунками аналітичних показників і заповненням форм внутрішньої бухгалтерської звітності;
зменшення витрат часу на підготовку інформації;
5. значне вдосконалення самого процесу організації обліку та формування показників бухгалтерської звітності..
4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Заходи щодо забезпечення безпеки та охорони праці у
птахівництві.
Безпека процесів, пов’язаних з виробництвом продукції птахівництва, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів, правилам охорони праці у сільськогосподарському виробництві.
У виробництві продукції птахівництва на працюючих можуть діяти небезпечні й шкідливі виробничі фактори такі як:
- біологічна небезпека (мікроорганізми, бактерії, віруси, гриби; і макроорганізми: тварини рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин);
- спільні хвороби для людей і тварин: туберкульоз, чума, аскаредіоз, сальмонельоз.
На підприємствах із виробництва продукції птахівництва повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від дії цих факторів.
Мікроклімат виробничого середовища не повинен чинити несприятливого впливу на працівників. У виробничих приміщеннях, де неможливо встановити допустимі нормативні показники мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, повинен бути забезпечений колективний або індивідуальний захист працівників. В інших виробничих та підсобних приміщеннях мікроклімат повинен відповідати ГОСТ 12.1.005 – 88
Рівень шуму на робочому місці повинен бути не більше 80 дБА відповідно до ГОСТ 12.1.003 – 83.
У разі відсутності технічної можливості зниження шуму на робочих місцях до гранично допустимих величин працівники допускаються до роботи лише при наявності засобів індивідуального захисту.
Біологічна безпека повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із кормовими сумішами, екскрементами тварин і відходами виробництва, ефективною роботою вентиляції, систематичним проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, встановленням бактерицидних ламп та ін.
Температура поверхонь, що оточують постійне робоче місце, не повинна перевищувати 35ºС.
Небезпечні місця та зони у цехах необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12. 4. 026 – 76. Знаки безпеки повинні бути розміщені на видному місці.
Сигнальні пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховуватись під час виконання виробничого процесу.
При проектуванні, організації і впровадженні виробничих процесів у птахівництві необхідно виконувати такі вимоги:
- утримання тварин;
- зменшення часу безпосереднього контакту працівників з птицею за рахунок заміни ручної праці на механізовану та автоматизовану;
- виключення шкідливої дії на працівників продуктів життєдіяльності птиці, а також матеріалів, які мають шкідливі властивості;
- використання засобів колективного та індивідуального захисту;
- заміни виробничих процесів і операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні, а вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій та рівнів;
- дотримання правил експлуатацій машин і обладнання, викладених в експлуатаційній документації;
- забезпечення заходів, направлених на запобігання проявленню небезпечних і шкідливих виробничих факторів у разі аварії;
- використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 – 76;
- своєчасного прибирання, знешкодження і знезараження виробничих відходів, які є джерелом шкідливих виробничих факторів.
Виробничі процеси, які супроводжуються забрудненням навколишнього середовища (повітря, ґрунту, водойм) і розповсюдженням шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми, встановлені відповідно до чинних стандартів та інших нормативних документів, проводити не дозволяється.
Для виробничих процесів, пов’язаних з виділенням і накопиченням шкідливих речовин та хвороботворних мікроорганізмів, потрібно передбачати устаткування для механічного очищення місць їх накопичення (виробничі приміщення, транспортні засоби тощо) з подальшим їх знешкодженням та знезараженням.
В місцях встановлення машин, механізмів, обладнання необхідно вивішувати інструкції по їх безпечному обслуговуванню і експлуатації.
Територія цехів, розміри санітарних захисних зон повинні відповідати вимогам ВНТП – СПП – 46 – 1 – 94, ДБН Б.2.4–3-95, ДНБ 360-92, Правил пожежної безпеки в Україні.
Освітлення території цехів, робочих місць виробничих приміщень, проходів, проїздів, входів, виходів і споруд повинно відповідати вимогам галузевих норм освітлення згідно зі СНиП ІІ-4-79.
При розміщенні будівель і споруд у цехах не допускається перехрещення шляхів переміщення сировини і готової продукції, відходів виробництва та харчової продукції, хворої або підозрюваної на захворювання птиці із здоровою.
Дороги, проїзди і пішохідні проходи повинні бути вільними для руху вирівняні, очищені від снігу і грязі, під час ожеледиці – посипані матеріалами, що запобігають сковзанню, а в темну пору – освітлені. Швидкість руху на території цеху має бути до 10 км/год, у виробничих приміщеннях – не більше 2 км/год.
Під′їздні шляхи до кормоцехів і майданчиків для прийому та навантаження кормів повинні мати тверде покриття.
Схема руху транспорту на території ферми з зазначенням дозволених заборонених напрямків, поворотів, стоянок, виїздів і в’їздів після затвердження і керівником підприємства доводять до відома всіх працівників і при в’їзді, а також на складних ділянках і у виробничих приміщеннях.
Для відведення виробничих стічних вод (стоків від миття обладнання ,цехів переробки продукції, пунктів утримання птиці перед забоєм, санітарного блоку тощо), а також господарсько-побутових стічних вод підприємство потрібно обладнувати каналізацією. Кількість та типи систем каналізації повинні визначатися з урахуванням забезпечення повного знезараження стоків.
Ділянка території цеху для приготування робочих рідин пестицидів, знезараження та знешкодження використаної тари, технічних засобів повинна бути заасфальтована або зацементована і мати ухил в бік бетонованого резервуара для збирання відпрацьованих рідин.
Ветеринарні служби (за винятком ветсанпропустників), котельні, гноєсховища відкритого типу розміщуються з навітряного боку відносно рози вітрів.
На території цеху потрібно влаштовувати спеціальні місця, для відпочинку і окремо - для куріння.
У виробничих приміщеннях передбачаються місця для вогнегасників, аптечок першої допомоги, плакатів із безпеки праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії, а також плану безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі.
Решітки зливних отворів і каналів у приміщеннях повинні бути на одному рівні з підлогою.
Двері або ворота у приміщеннях мають легко відкриватися назовні на всю ширину отвору і мати пристрої для фіксування дверних полотен у відкритому та закритому положеннях.
Віконні рами повинні мати легко керовані ручні або механізовані пристрої для відкриття й фіксації їх з підлоги у потрібному положенні.
Центральні пункти, управління технологічними процесами та устаткуванням повинні розміщуватися в окремих приміщеннях.
Технологічне проектування, будівництво приміщень і утримання птиці передбачається згідно з вимогами ОНТП 4-88, ДБН 13.2.2-1-95 та ВНТП- СГіП 64-4-95.
Пульти управління технологічними процесами повинні бути розміщенні в ізольованому приміщенні (операторській).Вхід до операторської повинен здійснюватися через тамбур-бокс, обладнаний пристроєм для стерилізації повітря(бактерицидною лампою) та рукомийниками.
Електрообладнання інкубаторів улаштовується згідно з ПУЕ.
Відкривати захисні кришки щита управління та електроприладів дозволяється тільки електромонтеру, який відповідає за дану дільницю.
Експлуатація міражного стола для огляду яєць із несправною електричною проводкою не дозволяється. Робоче місце за міражним столом необхідно укомплектовувати гумовим килимком.
Вивідні шафи та інкубатори перед миттям повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішньої частини інкубатора під час миття необхідно використовувати переносні лампи напругою 12 В.
Приводи механізмів для видалення посліду й роздачі кормів повинні бути огороджені. Під час огляду або ремонту цих механізмів електроживлення повинно бути відключене , а на вимикачах вивішений плакат із написом „Не вмикати, працюють люди!”.
Ланцюгові і стрічкові транспортери, які використовуються для переміщення ящиків з яйцями по цеху, повинні мати через кожні 15 м аварійні кнопки „Стоп” або дистанційне вимкнення.
Якщо транспортер не видно на всій довжині від місця пуску, то пускове обладнання блокується зі світловою та звуковою сигналізаціями.
На підприємствах необхідно механізувати транспортування ящиків з яйцями до місця сортування, сортування яєць, закладку їх в лотки, установку лотків в інкубаторні шафи, укладання відбракованих яєць та транспортування їх на яйцеклад
Візки для перевезення лотків повинні бути справними й стійкими, а лотки – вільно входити в пази візка.
Ящики з яйцями та ящики із птицею укладають у штабелі висотою не більше 1,5 м. вперев′язку, залишаючи проходи між штабелями не менше 1 м.
Під час просвічування яєць необхідно встановлювати затемнюючи штори біля транспортеру яйце сортувальної машини, але не затемнювати вікна яйцескладу.
Технічний огляд і ремонт яйце сортувальної машини слід проводити після повної її зупинки.
Механічні транспортери для розподілу кормів по дозаторах кормороздавачів, прибирання посліду повинні бути обладнані кожухами, а в місці приймання кормів і посліду влаштовуватись патрубки, які виключають можливість попадання пилу в робочу зону.
Прибирання кліток виконується із застосуванням інвентарю (щіток, скребків тощо) і ЗІЗ (захисні окуляри, респіратори, рукавички).
Місця проходження транспортерів та люки для прибирання посліду повинні бути закриті захисними решітками.
Складені на транспортний засіб ящики з птицею повинні бути ув’язані мотузкою. Не дозволяється перевезення людей разом із вантажем.
Для захисту від пилу при пересаджуванні птиці необхідно використовувати респіратори, захисні окуляри та інші засоби індивідуального захисту.
Пересувні драбини й площадки для обслуговування птиці повинні бути справні, жорсткої конструкції, стійкі, мати перила, міцні щаблі. Поверхню площадки для зменшення ковзання необхідно оббити рифленою гумою.
У забійних цехах потрібно механізувати процеси убою, евентрації (потрошіння), навіски та зняття тушок з конвеєра, доощипування та маркування тушок, пакування та вкладання в тару, збирання мокрого пір’я, вивантаження його із сушильних барабанів.
Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця мають бути огороджені.
Не дозволяється знаходження в зоні дії конвеєра сторонніх осіб.
Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.
Корпус апарата електроглушіння необхідно заземлити.
Не дозволяється перебування працівників біля ошпарю вальної ванни під час її пуску й зупинки.
При ручному потрошінні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі – з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.
В забійному цеху дільниці сортування та пакування птиці повинні бути ізольовані від дільниць, обробки тушок, сушіння пера.
Під час опромінювання яєць та курчат ультрафіолетовими променями працівники повинні застосовувати спеціальні захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.01. 85Е. При застосуванні опромінювальних установок необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3. 17-88 (СН 4557-88) і ГОСТ 12.1.005-88.
Похожие работы
... на електроенергію в усіх галузях вважались постійними, крім ливарного виробництва, де споживання енергії електропіччю змінювалось в залежності від потреб виробництва. Тобто, будь-які витрати можуть бути постійними або змінними в залежності від виду діяльності. Як правило, на промислових підприємствах немає єдиного положення про класифікацію виробничих витрат на постійні і змінні. В зв'язку з цим ...
... підприємства. На основі цього можна визначитися в можливих обсягах виробництва продукції кожного виду і з'ясувати резерви зростання її обсягів. Важливим моментом є визначення каналів реалізації кожного виду продукції птахівництва. Більш ефективною є реалізація її підприємством через фірмові магазини, ларкі та на ринках. Можлива також реалізація через оптові торговельні організації. Потрібно ...
... -допуск, дозвіл або інші спеціальні документи, а також при проведенні в організації масових заходів. Висновки і пропозиції Представлена робота присвячена темі атестації робочих місць в птахівництві, на прикладі птахофабрики «Оріль-Лідер». В першому розділі роботи проведена коротка організаційно-економічна характеристика птахофабрики «Оріль-Лідер» - — це великий цілісний комплекс бройлерного ...
... тичного і синтетичного обліку, суми. А також використовуються застаріли форми документів. Ці недоліки у первинному обліку потребують усуненню. 4. Організація синтетичного і аналітичного обліку процесу виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "КОЛОС" Свинарство є самостійною галуззю тваринництва, а тому і має свою специфіку у обліку. Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві ...
0 комментариев