ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ

5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ

СВК „Вільнянськ” здійснює свою діяльність на основі законодавчих і нормативних актів, таких як: Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”; Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”; та Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок”.

У законі України „Про сільськогосподарську кооперацію” закріплені слідуючи моменти.

Сільськогосподарський виробничий кооператив – юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва сільського господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва.

Виробничі кооперативи здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу.

Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за такими принципами:

- добровільність членства фізичних і юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;

- обов’язкова трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає користуватися послугами цього кооперативу та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених статутам кооперативу;

- демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом ”один член кооперативу - один голос”;

- обмеження виплат часток доходу на паї;

- розподіл доходів між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом цього кооперативу.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. СВК має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відмова у державній реєстрації кооперативу може бути оскаржена в судовому порядку.

Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. У статуті визначається: найменування кооперативу та його місце знаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; порядок визначення розміру та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов’язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів виробничого кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу. Зміни та доповнення до нього вносяться загальними зборами його членів. Повідомлення про зміни та доповнення до статуту надсилається до органу, що зареєстрував кооператив, у тижневий термін з часу їх внесення. Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участі у діяльності. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми, або за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки – в натурі. Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу із кооперативу. Право власності членів кооперативу на пай є спадковим.

Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію. Виробничі кооперативи реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно. Відносини кооперативу з іншими підприємствами, встановлюються на основі договорів (угод).

Доход розподіляється на : податки і збори до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань у фонди кооперативу; кооперативні виплати.

Держава гарантує дотримання законних інтересів кооперативів і їх членів, максимально сприяє розвитку і зміцненню господарської самостійності кооперативів відповідно до цього Закону та інших Законів України. Контроль за окремою діяльністю здійснюють відповідні органи державної влади в межах своєї компетенції, встановленої законодавством України.

Оподаткування кооперативу здійснюється відповідно до податкового законодавства.

Кооператив здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у порядку встановленому законодавством України.

Трудові відносини членів кооперативу регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутом та правилами внутрішнього розпорядку кооперативу. Кооператив самостійно визначає форми і систему оплати праці членів кооперативу і найманих працівників з урахування норм і гарантій, встановлених законодавством.

Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Метою ведення обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів господарства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться господарством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних обліку.

 Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Державне регулювання обліку здійснюється з метою: удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності; створення єдиних правил ведення обліку, які є обов’язковими для всіх господарств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

Згідно Закону бухгалтерський облік у господарстві ведеться безперервно з дня реєстрації господарства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе керівник господарства. Для забезпечення ведення обліку господарство самостійно обрало форму його організації: введення до штату посади бухгалтера та створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо – безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи. Документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов′язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку несуть особи, які склали та підписали ці документи. Для забезпечення достовірності даних обліку та звітності господарство зобов′язане проводити інвентаризацію.

На основі даних бухгалтерського обліку господарство складає фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер. Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітності. Вона не становить комерційної таємниці. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс господарства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

СВК „ Вільнянськ” здійснює облік витрат, згідно зі стандартом бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.

Цей стандарт визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Він не поширюється на витрати з виконання будівельних контрактів та надання послуг для їх виконання.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати, які не можливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

У даному П(С)БО розглядаються витрати якими користується господарство.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції. До складу загальновиробничих витрат включаються втрати на управління виробництва, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування, витрати на оплату службових відряджень. Амортизація основних засобів і не матеріальних активів загально виробничого призначення.

Загально виробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюється прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Вони розподіляються на кожен об’єкт витрат з використання бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загально виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управляння виробництвом, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності. Не розподілені постійні витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення. Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією продукції: витрати на ремонт тари; витрати на пакування матеріалів; витрати на рекламу та дослідження ринку; оплата праці та комісійні винагороди продавця; витрати на транспортування, страхування готової продукції; витрати на гарантійних ремонт і гарантійне обслуговування.

Оскільки господарство отримує більш ніж 50 відсотків суми одержаної від реалізації власної продукції, воно є платником фіксованого податку, тобто воно користується Законом України „Про фіксований сільськогосподарський податок”.

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Платниками фіксованого податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм , передбачених Законами України, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 50 відсотків загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Зміна порядку сплати податків і зборів протягом звітного року не допускається.

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв’язку з набуттям права землекористувача, землекористувач зобов’язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки. Ставка фіксованого податку з одного гектара угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,5: для багаторічних насаджень – 0,3.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.

Платники податку визначають суму фіксованого податку на поточний рік у порядку і розмірах передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Обов’язки з доставки товарної сільськогосподарської продукції до заготівельних підприємств і організацій в рахунок фіксованого податку покладається на платників податку.

Витрати пов’язані з транспортування продукції до заготівельних підприємств , несуть платники податку, а з прийманням, зберіганням і реалізацією цієї продукції, - заготівельні підприємства з наступним відшкодуванням таких витрат за рахунок одержаної виручки від реалізації зазначеної продукції. Тарифи на виконання вказаних послуг погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією.

Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах. Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого податку у таких розмірах: до місцевого бюджету – 30 відсотків; на обов’язкове державне пенсійне страхування – 68 відсотків; на обов’язкове соціальне страхування – 2 відсотки. Зазначені відділення повідомляють відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.

Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходження сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1999 року і діє до 1 січня 2004 року. Для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками цього податку.

На підставі з вище означених нормативно - правових документів сільськогосподарський виробничий кооператив „Вільнянськ” здійснює та контролює бухгалтерський облік витрат у птахівництві.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В ході дипломної роботи була розглянута тема „Облік і контроль витрат продукції птахівництва”. Розглядалась вона на прикладі господарства СВК „Вільнянськ”.

В умовах жорсткої конкурентної боротьби, яка є однією з найбільш характерних ознак ринкової економіки, досягнення підприємством очікуваних результатів своєї господарської діяльності можливо лише на основі ефективного управління. Економія по одним статтям призводять до зниження собівартості виробництва.

Плани оперативного економічного контролю за використанням предметів праці, живої праці та фонду її оплати, а також засобів праці являються складовими частинами плану оперативного економічного контролю за формуванням собівартості продукції. Саме тому, контролюючи використання праці, засобів и предметів праці, необхідно систематизувати результати контролю по видам продукції (об’єктам обліку витрат - видах і віковим групам птиць), на собівартості яких можуть відобразитись порушення (відхилення) норм витрат и по напрямкам цих відхилень або порушень (збільшення або зменшення витрат або обсягів виходу продукції).

Для математичного спостереження за відхиленнями від норм затрат на виробництво головний бухгалтер, бухгалтера структурних підрозділів господарства одночасно (паралельно) з розрахунком збитку або інших витрат, нанесених господарству, повинні вести спеціальний зошит реєстрації всіх порушень с даними рапортів бригадирів і інших виконавців цього контролю. Така реєстрація відхилень від норм використання праці, засобів і предметів допомагає робітникам бухгалтерії спостерігати за використанням засобів по ліквідації причин цих відхилень.

Дані, накопичені в зошитах будуть допомагати при аналізі роботи кожного структурного підрозділу господарства, сприяти виявленню резервів збільшення продуктивності праці, використання техніки, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів господарства.

В першому розділі дипломної роботи, який має назву „Теоретичні і методичні основи обліку затрат продукції птахівництва” ми розглянули сучасний розвиток в птахівництві; склад витрат, детально зупинилися на статтях витрат; також розглянули облік витрат і обчислення собівартості продукції ; та внутрішньогосподарський контроль. Надані визначення таких понять як: витрати, інвентаризаційна комісія, внутрішній аудит.

Другий розділ називається „Організація обліку і контролю витрат продукції птахівництва”. Даний розділ містить чотири підрозділи.

В першому підрозділі ми розкрили організаційно – економічну характеристику СВК ”Вільнянськ”, представили основні економічні показники забезпеченості господарства земельними угіддями, трудовими ресурсами, фондами. Другий підрозділ має назву „Синтетичний й аналітичний облік витрат на виробництво продукції птахівництві” в ньому зазначені основні рахунки по затратам у птахівництві. Розглянули документи в яких фіксуються дані про витрати та вихід продукції в птахівництві. В третьому підрозділі розглянута методика розрахунку собівартості продукції птахівництва, а також розрахунок незавершеного виробництва на прикладі інкубації яєць, розглянуто калькуляцію собівартості. В останньому підрозділі, який має назву „Контроль витрат” розглянуто контроль за формуванням собівартості продукції.

Третій розділ дипломної роботи називається „Вдосконалення обліку та контролю затрат”. В даному розділі ми запропонували:

- впровадження в практику нормативного методу обліку затрат;

- застосування комп’ютерної системи бухгалтерського обліку.

В четвертому розділі розглянуті заходи щодо забезпечення безпеки та охорони праці у птахівництві та основні витрати з охорони праці на підприємстві.

П’ятий розділ дипломної роботи має назву „Правове забезпечення обліку витрат в птахівництві”, в ньому ми надали перелік нормативно – правових документів, які регулюють облік витрат в Україні та детально їх розглянули.

Отже, можна зробити висновок, що тема обліку і контролю витрат була детально розглянута в багатьох аспектах у даній дипломній роботі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Білуха М. Теорія бухгалтерського обліку. -К.: Білуха, 2000.-692с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік. Житомир: ПП „Рута”, 2002.-256с.

3. Бутинець Ф.Ф., Шигун К.Л. Організація бухгалтерського обліку. -Житомир: ПП „Рута”, 2001.-592с.

4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник.(вид.2-е, доп.). -Ж.: ЖІТІ, 2000.-640с.

5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність, // За ред. Голова. -Дніп.: Баланс. Клуб, 2000.-768с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік. Практикум. // За ред. Бутинця. -Ж.: ЖІТІ, 2000.-512с.

7. Бухгалтерський облік на с/г підприємствах / за ред. М.Ф. Огійчука – К: Аграрна освіта, 2001. – 212с.

8. Бухгалтерія в сільському господарстві №, 2002. – 32с.

9. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій / за ред. проф.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: НСІТІ, 2001 – 288с.

10. Гарасим П.М., Хомин П.Я. Бухгалтерський облік за журнальною формою рахівництва. Навчальний посібник. -Тернопіль: „Астон”, 2003.

11. Дацій О.І., Кузнєцов О.О. Розвиток інновацій у птахівництві // Економіка АПК, 2004, №1 – С.89 – 93.

12. Деващук Л. Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку. Ч.1. –Х.: Одисей, 2001.-496с.

13. Дерій В.А. Організація бухгалтерського обліку в підприємстві. Курс лекцій. –Тернопіль: Джура, 2003.

14. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием национальных стандартов. -К.: АСК, 2002.-848с.

15. Завгородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік. Основи теорії та практики. Друге видання. –К.: Знання, 2003.

16. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996 від 16 липня 1999.

17. Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” №39 від 1 січня 1999.

18. Карпова Т. Управленческий учет. Учебник для ВУЗов. –М.: ЮНИТИ, 2000.-350с.

19. Кружельний В. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. -К.: КНЕУ, 2001.-352с.

20. Литвин Ю. Я., Олійник В.М. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу в сільському господарстві. –Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво, 1998.

21. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К.: Центр навчальної літератури, 2003.

22. Мельник Б.А. Сучасний рівень виробництва та перспективи розвитку м’ясного птахівництва в Україні // Економіка АПК, №10, 2003 – С.20 – 26.

23. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств №132 від 18.05.2001.

24. Огійчук М. Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. Підручник. –К.: Вища освіта, 2003. -800с.

25. Партин Г. Бухгалтерський облік. Навч. пос. -К.: Знання, 2000.-245с.

26. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві. ДНАОП 2.0.00-1.01-00.-К.: Форт, 2001.-384с.

27. Положення (стандартів) бухгалтерського обліку: 16 „Витрати”.

28. Саблук П.Т. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах. –К.: Техніка, 1998.

29. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. Підручник. –К.: КНЕУ, 2000. – 254с.

30. Сопко В. Бухгалтерський облік. Підручник. -К.: КНЕУ, 2000.-580с.

31. Статут СВК „Вільнянськ” від 25.02.2000.

32. Сук Л. Аналітичний і синтетичний облік в тваринництві // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2002. № 4. -С. 5.

33. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. (5-те видання, доп. і перероблене). -К.: АСК, 2000.-520с.

34. Управленческий учет. Учебное пособие. // Под ред. Шеремета А. –М.: Фбк-пресс, 2000.-512с.

35. Ярошенко Ф.О. Природні та економічні умови розвитку птахівництва в Україні // Економіка АПК, 2003, № 8 - С. 8 – 14.

Похожие работы

Облік витрат за видами діяльності

Скачать

152670

6

0

... на електроенергію в усіх галузях вважались постійними, крім ливарного виробництва, де споживання енергії електропіччю змінювалось в залежності від потреб виробництва. Тобто, будь-які витрати можуть бути постійними або змінними в залежності від виду діяльності. Як правило, на промислових підприємствах немає єдиного положення про класифікацію виробничих витрат на постійні і змінні. В зв'язку з цим ...

Статистичне вивчення реалізації продукції птахівництва

Скачать

55731

19

16

... підприємства. На основі цього можна визначитися в можливих обсягах виробництва продукції кожного виду і з'ясувати резерви зростання її обсягів. Важливим моментом є визначення каналів реалізації кожного виду продукції птахівництва. Більш ефективною є реалізація її підприємством через фірмові магазини, ларкі та на ринках. Можлива також реалізація через оптові торговельні організації. Потрібно ...

Атестація робочих місць в птахівництві

Скачать

40053

1

0

... -допуск, дозвіл або інші спеціальні документи, а також при проведенні в організації масових заходів. Висновки і пропозиції Представлена робота присвячена темі атестації робочих місць в птахівництві, на прикладі птахофабрики «Оріль-Лідер». В першому розділі роботи проведена коротка організаційно-економічна характеристика птахофабрики «Оріль-Лідер» - — це великий цілісний комплекс бройлерного ...

Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"

Скачать

60926

3

3

... тичного і синтетичного обліку, суми. А також використовуються застаріли форми документів. Ці недоліки у первинному обліку потребують усуненню. 4. Організація синтетичного і аналітичного обліку процесу виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "КОЛОС" Свинарство є самостійною галуззю тваринництва, а тому і має свою специфіку у обліку. Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві ...