86. Поняття, риси та види правовідносин
У суспільстві існує багато різних за своїм змістом відносин, з-поміж яких правові відносини займають особливе місце. Правові відносини є результатом дії вимог норм права на відносини між різними суб’єктами. Вони мають низку ознак, що відрізняють їх від інших видів суспільних відносин. Такими ознаками є:
1) належність правовідносин до сфери ідеологічних відносин як результат свідомої діяльності людини;
2) правовідносини з формальної точки зору суто юридичного підходу нерозривно пов’язані з нормами права, виникають на їх основі. Реально можуть виникати лише правовідносини, які визначені юридичною нормою. Єдиний виняток з цього правила – виникнення правовідносин у випадку вирішення справи на основі аналогії права;
3) правовідносини – це особлива форма взаємозв’язку суб’єктів через їх права і обов’язки, що закріплені у правових нормах. У правовідносинах завжди є дві сторони – одна, що має суб’єктивні права, і друга – на яку покладені відповідні юридичні обов’язки;
4) у правовідносинах реалізація суб’єктивних прав і здійснення юридичних обов’язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу;
5) правовідносини – це вольові відносини між суб’єктами, тобто вони виникають за їх волевиявленням. При цьому є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (вступ до шлюбу), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).
Отже, правовідносини – це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають на основі відповідних норм права, учасники яких взаємопов’язані суб’єктивними правами та юридичними обов’язками.
Виходячи з того, що правовідносини – це поєднання фактичних суспільних відносин і юридичних норм, розрізняють їх юридичний і фактичний зміст. Юридичний зміст правовідносин – це зафіксовані у нормах права суб’єктивні права та юридичні обов’язки їх учасників. Суб’єктивне право розуміється як міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов’язками інших (зобов’язаних) осіб.
Юридичний обов’язок – це покладена на зобов’язану особу і забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона повинна здійснювати в інтересах уповноваженої особи. Фактичний зміст правовідносин – це реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спрямовані на реалізацію їх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Існуючі у суспільстві правовідносини, залежно від їх певних ознак, поділяються на декілька видів:
1. За функціональною спрямованістю норм права, на основі яких виникають правовідносини | а) регулятивні, в яких поведінка суб’єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною; |
б) охоронні – виникають з факту неправомірної поведінки суб’єктів як реакція держави на таку поведінку. | |
2. За рівнем індивідуалізації суб’єктів | а) відносні – в яких точно визначені права і обов’язки всіх учасників як уповноважених, так і зобов’язаних (покупець і продавець, наречений і наречена і т. ін.); |
б) абсолютні – в яких визначена лише одна сторона – носій суб’єктивного права, а всі інші визнаються зобов’язаними не заважати здійсненню ним своїх прав (відносини власності, в яких точно визначений власник, а всі інші – зобов’язані не втручатися в його справи). | |
3. За галузями норм права | Державно-правові, адміністративно-правові, кримінально-процесуальні і т.ін. |
4. За кількістю суб’єктів | а) прості, що відбуваються лише між двома суб’єктами; |
б) складні – між трьома і більше суб’єктами | |
5. За розподілом прав і обов’язків між суб’єктами | а) односторонні, в яких кожна сторона має або лише права, або лише обов’язки; |
б) двосторонні, в яких кожна із сторін має як права так і обов’язки. | |
6. За характером дій зобов’язаного суб’єкта | а) активні, в яких зобов’язаний суб’єкт мусить вчинити певні дії; |
б) пасивні, в яких він повинен утриматись від певних дій. | |
7. За волевиявленням сторін | а) договірні, для виникнення яких необхідне виявлення волі (згода) як уповноваженої, так і зобов’язаної сторони (напр. Договір найму); |
б) управлінські, для виникнення яких досить бажання лише уповноваженої сторони (накладення адміністративного стягнення). |
... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші). Патріархальна теорія. Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...
... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необхідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...
0 комментариев