Поняття та ознаки громадянського суспільства

14. Поняття та ознаки громадянського суспільства

Суспільство, в рамках якого функціонує держава, прийнято називати громадянським. Для визначення рівня розвитку цього суспільства визначають риси громадянського суспільства, наявність яких в реальному суспільстві свідчить про його розвинутість.

Громадянське суспільство – це співтовариство вільних і незалежних громадян, кожному з яких надаються рівні можливості та покладаються рівні обов’язки.

Ознаки громадянського суспільства.

1.Людина, її права та свободи становлять основну цінність держави;

2.Наявність реальних механізмів реалізації норм, що приймаються державою;

3.Можливість вільного вибору сфери трудової діяльності, що засновується на принципі рівноправності праці;

4.Наявність механізмів соціального захисту;

5.Наявність структур, що реально відображають суспільні інтереси;

6.Наявність системи права, що відповідає загальнолюдським цінностям;

7.Реальна можливість захисту прав суб’єктів;

8.Пріорітет інтересів суспільства над інтересами держави;

9.Наявність реальних механізмів впливу на політику держави з боку суспільства.

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ «ЛЮДИНА» – «ОСОБА» – «ГРОМАДЯНИН»

Функціонування держави в рамках суспільства визначає необхідність дослідження основного елементу суспільства – людини та особливостей її взаємодії з такими утвореннями як суспільство та держава.

Людина – біологічна категорія, що надає можливість віднести певну живу істоту до людського роду. Для людини характерні:

1.Особливість фізіологічної будови (структури);

2.Наявність мови;наявність усвідомлених інстинктів;

3.Можливість до самоорганізації.

15.        Характерні ознаки особи

З виникненням суспільства біологічна категорія людина набирає соціального змісту і перетворюється в категорію особа.

Особа – людина, що має історично зумовлений ступінь розвитку, а також користується правами, що надаються суспільством, чи виконує обов’язки, що ним покладаються.

Для особи є характерними наступні риси:

1.Розумність – здатність мислити і приймати усвідомлені, а не інстинктивні рішення.

2.Індивідуальність – наявність певних характеристик, які вирізняють особу з маси інших людей.

3.Свобода – можливість вибору того варіанту поведінки, з встановлених суспільством, що задовільняє інтереси особи та не порушує прав інших суб’єктів.

4.Відповідальність – можливість розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також можливість виконання обов’язку щодо відповідальності перед суспільством у випадку порушення прав інших осіб чи невиконання власних обов’язків.

З виникненням держави категорія “людина” набирає політичного змісту і перетворюється у категорію “громадянин”.

Громадянин – це людина, що належить до постійного населення держави та користується захистом з її боку.

Для громадянина характерні слідуючі риси:

1.Належність до постійного населення держави.

2.Наявність юридично гарантованих прав та обов’язків.

3.Можливість користуватися правом на захист своїх інтересів як всередині держави, так і за її межами.

4.Необхідність нести юридичну відповідальність у чітко визначених державою випадках.

16.        Правовий статус: поняття, зміст, структура

Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається категорією “правовий статус”. Це складне юридичне поняття, що має зміст та структуру.

Змістом правового статусу є права та обов’язки суб’єктів.

Право – міра можливої поведінки, що надається для реалізації інтересів конкретного суб’єкта. Оскільки це право надається конкретному суб’єкту, то воно називається суб’єктивним.

Обов’язок – міра необхідної поведінки, що встановлюється з метою забезпечення реалізації суб’єктивного права. Оскільки обов’язки мають правову форму закріплення, вони називаються юридичними.

Класифікації прав і обов’язків:

1)         конституційні права і оболв’язки;

2)         закріплені галузевим законодавством.

1)         Загальні;

2)         Спеціальні.

1)         Соціально-економічні;

2)         Політичні;

3)         Соціально-культурні;

4)         Особисті;

5)         І т. п.

Структуру правового статусу складають три елементи:

1.Можливість мати права та обов’язки (правоздатність).

2.Можливість власними діями виконувати обов’язки та реалізовувати права (дієздатність).

3.Можливість самостійно нести відповідальність у випадку невиконання обов’язків (деліктоздатність).

17.        Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.

Правовий статус особи і громадянина певним чином співвідносяться між собою, маючи як спільні, так і відмінні риси.

СПІЛЬНІ РИСИ:

1.Вказані статуси належать єдиному суб’єкту – людині;

2.Вони певним чином закріплюються та розробляються;

3.Встановлюють межі можливої та необхідної поведінки;

4.Певним чином гарантуються та забезпечуються;

5.Відображають рівень розвитку суспільства та держави.

ВІДМІННІ РИСИ:

18.        Політична та державна влада

Після виникнення держави в рамках суспільства суспільна влада реалізується у трьох її формах:

1)         Соціальна, що здійснюється від імені суспільства та регламентується соціальними нормами, метою якої є впорядкування відносин між людьми (релігійна, економічна, сімейна, корпоративна).

2)         Політична, що здійснюється від імені певних соціальних структур з метою реалізації принципу представницької демократії.

3)         Державна, що реалізується від імені держави з метою надання суспільству рис системності та має правову форму закріплення.

Найбільш поширеними є три точки зору на співвідношення державної і політичної влад:

1.Політична і державна влада є ідентичні поняття, тому що держава є основним засобом здійснення політичної влади.

2.Політична влада є більш широким поняттям, бо вона здійснюється не лише державою, а й іншими суспільними утвореннями.

3.Державна влада є поняттям більш широким, бо саме держава визначає можливості втручання в політичну сферу інших соціальних утворень та закріплення їх повноважень конституційно.

Державна і політична влади мають спільні риси:

1.Реалізуються конституційно визначеними суб’єктами;

2.Приймають обов’язкові рішення;

3.Рішення мають формально визначений характер;

4.Стосуються єдиної сфери діяльності – суспільства;

5.Сприяють впорядкуванню суспільних відносин шляхом врівноваження політичних інтересів.

Відмінні риси: