27. Класифікація органів держави
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
I. За роллю і місцем в системі державного апарату:
- первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
- вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
II. За напрямком та змістом діяльності:
- органи державної влади;
- глава держави;
- органи державного управління;
- судові органи;
- контрольно-наглядові органи.
III. За способом утворення:
- ті, що обираються;
- ті, що призначаються;
- ті, що передаються у спадок.
IV. За часом функціонування:
- постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
- тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
V. За складом та способом прийняття рішень:
- єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
- колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
VI. За територією, на яку поширюються рішення:
- центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
- місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
- локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
- обираються населенням;
- здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
- діють колегіально;
- мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
- здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
- здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
- приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
- складають систему вищих центральних та місцевих органів;
- функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
- здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
- незалежні і підкорюються тільки закону;
- приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
- діють в особливих процесуальних формах;
- їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
1.Виконують функції по управлінню суспільством;
2.Передбачені законодавчо;
3.Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
4.Мають нормативно закріплену компетенцію;
5.Діють у чітко визначеній сфері;
6.Формуються у встановленому законом порядку;
7.Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
№ п/п | Органи держави | Органи самоврядування |
1. | Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження; | Обираються населенням; |
2. | Рішення поширюються на всю територію; | Рішення поширюються на адміністративну одиницю; |
3. | Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі; | Діяльність не має професійного характеру; |
4. | Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно. | Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження; |
5. | Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим; | Рішення приймаються шляхом голосування; |
6. | Реалізують повноваження безпосередньо; | Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи; |
7. | Фінансуються за рахунок держбюджету; | Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди; |
8. | Діють від імені держави; | Не мають державно-владного характеру; |
9. | Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату; | Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування; |
10. | Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування; | Делегування повноважень державним органам є неможливим. |
... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші). Патріархальна теорія. Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...
... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необхідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...
0 комментариев