29. Поняття та елементи форми держави
Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.
Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.
Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.
Форма держави складається з трьох основних елементів:
а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.
Цей елемент дає можливість:
- визначити структуру вищих органів влади держави;
- визначити порядок утворення цих органів;
- визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
- дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.
б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.
Цей елемент характеризують:
- принцип розподілу держави на складові частини;
- характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;
- можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;
- можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.
в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.
Цей елемент характеризує:
- способи взаємодії держави з населенням;
- політичний статус громадських об’єднань;
- роль державних органів в процесі управління населенням;
- співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;
- рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень
30. Характеристика держав за формою правління
Одним з основних елементів форми держави є форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.
Цей елемент дає можливість:
- визначити структуру вищих органів влади держави;
- визначити порядок утворення цих органів;
- визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень (монархія і республіка).
31. Монархія: поняття та особливості
Монархія – форма державного правління, при якій вища влада в державі належить одній особі.
Риси монархії:
1.Монарх персоніфікує державу та виступає у внутрішній і зовнішній політиці як глава держави;
2.Монарх здійснює одноособове правління. Може приймати до розгляду будь-яке питання;
3.Наявність персональної власності, що забезпечує сім’ю монарха та передається у спадок;
4.Влада монарха оголошується священною;
5.Влада поширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства;
6.Влада монарха є формально незалежною і не несе відповідальності;
7.Наявність особливого порядку легітимізації (передається у спадок, призначається чи обирається);
8.Встановлення безстрокового правління.
|
| |||||||||||
... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші). Патріархальна теорія. Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...
... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необхідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...
0 комментариев