32. Республіка: риси та різновиди
Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу влади, який має колективно-представницький характер.
Ознаки:
1.Наявність виборних органів влади;
2.Функціонування органів за принципом розподілу влади;
3.Наявність складної структури державних органів та лише їм характерних повноважень;
4.Колегіальність у прийнятті рішень;
5.Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;
6.Визначеність терміну повноважень державного органу;
7.Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;
8.Високий авторитет судової влади.
Різновиди республік:
1.Парламентська;
2.Президентська;
3.Змішана (Україна).
33. Характеристика унітарної держави
Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.
Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:
1.До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;
2.Вона має єдину систему державних органів;
3.В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;
4.В ній існує єдине громадянство;
5.У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.
34. Поняття та особливості федерації
Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.
Особливості федерації:
1.Складається з територій – суб’єктів федерації;
2.Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;
3.Наявність двох рівнів державного апарату;
4.Наявність двох рівнів законодавства;
5.Наявність двохпалатної структури парламенту;
6.Подвійне громадянство;
7.Нормативні акти будуються за принципом субординації;
8.Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;
9.Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;
10. Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:
- компетенція федерації;
- сумісна компетенція;
- компетенція суб’єктів.
В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:
- територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);
- національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).
35. Характеристика складних за формою устрою держав
За формою устрою держави поділяються на прості та складні
Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.
Особливості федерації:
11. Складається з територій – суб’єктів федерації;
12. Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;
13. Наявність двох рівнів державного апарату;
14. Наявність двох рівнів законодавства;
15. Наявність двохпалатної структури парламенту;
16. Подвійне громадянство;
17. Нормативні акти будуються за принципом субординації;
18. Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;
19. Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;
20. Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:
- компетенція федерації;
- сумісна компетенція;
- компетенція суб’єктів.
В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:
- територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);
- національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).
Конфедерація – союз держав, кожна з яких зберігає повний суверенітет.
Ознаки:
1.Це об’єднання держав, що утворюється на підставі договору;
2.Наявність мети, для досягнення якої створюється конфедерація;
3.Досягнення вказаної мети надає можливість переростання конфедерації в іншу форму держави;
4.Наявність спільних органів управління, що утворюються шляхом рівного представництва держав, незалежно від кількості населення;
5.Наявність фінансових засобів, що утворюються із добровільних відрахувань за угодою;
6.Суб’єкти є повністю самостійними державами, що користуються правом вільного виходу з конфедерації;
7.Відсутність єдиного громадянства;
8.Збройні сили конфедерації складаються з військових формувань держав-учасників (пн. Америка 17-18 ст.).
Співдружність- це організаційне об’єднання держав, що характеризується наявністю спільних ознак та певним ступенем однорідності.
Ознаки:
1.Основою утворення є міждержавний статут, договір чи декларація;
2.Не є єдиним суб’єктом міжнародних правовідносин;
3.Для координації дій суб’єктів створюються наддержавні органи, що діють у формі співпраці глав держав та глав урядів;
4.Грошові засоби об’єднуються добровільно і в розмірах, які вважають за необхідні суб’єкти;
5.Нормативна діяльність здійснюється у формі підписання актів главами держав;
6.Наявність спільних ознак економічного, правового, культурного, національного чи мовного характеру;
7.Як правило, є перехідною формою в процесі розвитку держав (СНД, країни Британської співдружності).
Співтовариство – організаційне об’єднання держав, що належать до певного регіону і які створені з метою вирішення економічних питань.
Ознаки:
1.Основою є міжнародна угода;
2.Порядок вступу та виходу здійснюється лише за згодою всіх членів;
3.Фінансові відносини мають форму кредитів та позик;
4.Основною метою є врівноваження економічного розвитку країн та спрощення митних та візових бар’єрів (ЄС).
... і права мають розповсюдження і в наші часи. В сучасних умовах її розвинули ідеологи ісламської релігії, католицької церкви (Мартен, Месьє та інші). Патріархальна теорія. Патріархальна теорія походження держави і права трактує виникнення держави як результат історичного розростання патріархальної сім'ї: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель трактував це так ...
... ітичному позитивізму в юриспруденції. Що ж до пошуків правових ідеалів, то вони були протестом проти свавільної влади держави, яка трактувала позитивні закони як остаточні принципи справедливості. 2.2 Соціологічна юриспруденція Неокантіанська теорія права Кістяківського характеризувалася первісним методологічним дуалізмом між нормативною та емпіричною сферами в поєднанні з новаторським зв' ...
... йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право. Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений ...
... економіки, що привів до виникнення соціальних груп і різноманітних інтересів, необхідності впорядкування суспільних відносин та функціонування суспільства як цілісної системи. 2. Теорії походження держави. Важливе значення як у теоретичному, так і в практико-політичному відношенні має вивчення походження держави. Варто помітити, що це питання турбувало уяву не одного покоління людей. Були ...
0 комментариев