Підслот СТАН СТРАХУ

3.2.2.2 Підслот СТАН СТРАХУ

Залежно від структурних складників ЕК СТРАХ, які “висвітлюються” у процесі творчої діяльності автора та втілюються у семантичній тканині тексту, існують різні способи представлення підслоту СТАН СТРАХУ. Вони спрямовані на називання та опис емоції страх, різних її форм та різновидів, вираження страху через мовлення персонажів. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у межах фреймової моделі ЕК СТРАХ у вигляді приписування страхові семантичних ролей контейнеру: “Although Julia was in a pitiable state of anxiety… she almost smiled at his fatuous irony” [478, c. 144], наповнення контейнеру: “This discovery, communicated throughout the hall in a moment, seemed to instill a sudden fear into their hearts” [544, с. 10], рід / вид: “Brodie looked up quickly from beneath his tufted eyebrows, not fearing the man but dreading…” [477, c. 286], причина / результат: “Andrew realized with a shiver of apprehension that he had an outbreak of typhoid fever on his hands” [476, c. 17] та інструмент: “His principle fuel was fear”, he continued. “He got afraid and off he went” [480, c. 274-275].

Знання про форми страху включають дані про їхню кількісно-якісну визначеність, на що указують дефініції їх номінацій. Проте, ця інформація може подаватися у тексті описово, роздільно оформлено, дозволяючи вивести на поверхню підслоти ТАКИЙ та СТІЛЬКИ.

Характеризуючи емоцію страх, слот СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху. Параметр дискретності виявляється в тому, що свідомістю англомовного соціуму страх (форма страху) з метою відтворення частотності, регулярності переживання або для підкреслення сили впливу на індивіда, може дробитися на ряд онтологічно однорідних емоційних переживань, які фіксуються іменною емотивною лексемою у формі множини, наприклад, “Fears grown over many years did not loose their hold easily” [491, c. 319].

Кількісна визначеність континуальної природи страху підслоту ТАКИЙ відбивається у властивостях інтенсивності та тривалості. Семантична ознака інтенсивності відбиває силу переживання емоції [365, с. 121]. Для відображення різного ступеня інтенсивності емоції застосовується цілий набір різноманітних засобів та способів інтенсифікації емоційної ознаки, дії, стану. У тексті вона виражається імпліцитно семантикою лексем-номінантів страху або експліцитно під час залучення інтенсифікаторів [див. 182]. Так, аналізуючи наведений нижче приклад, відмічаємо різну градуальність прояву ознаки у значенні лексем, які позначають такі форми страху персонажів як scared та terrified: “Mafia! With five dead lawyers notched on their belts, they most surely wouldn’t hesitate with number six! Her husband! “This is crazy, Mitch.” “Yes, but it’s real.” “I’m scared.” “I am terrified” [500, c. 249]. У словникових тлумаченнях лексем scared – frightened of something [458, с. 1464] та terrified – very frightened [458, с. 1712] спостерігаємо наявність однакового компоненту ‘frightened’, який підсилюється інтенсифікатором ‘very’ у семантиці другої лексеми.

У функції інтенсифікаторів лексичних номінантів підслоту ТАКИЙ ЕК СТРАХ виступають слова, що належать до різних частин мови. Серед них першорядну роль грають прислівники (включаючи надслівні одиниці), які сполучаючись з дієслівними формами, вказують на:

а) високий ступень інтенсивності страху: “Rinkerhauers are too deep in their terror to even notice them” [boys] [526, c. 502]; “Her heart was beating painfully and she was very anxious” [477, c. 148];

б) надзвичайно високий ступінь інтенсивності страху: far too: “… as I watched, far too afraid to try to stop him, he hacked and hacked and slashed until it was done” [485, c. 24]; deadly: “And for the first time I noticed that beneath his bluff and bluster, he was deadly afraid” [513, c. 24]; wildly, наприклад, “Ah. Actually, I…” I panicked wildly” [489, c. 9];

в) сигналізують про незначний ступінь інтенсивності страху: almost: “He looked almost frightened as he slumped down...” [485, c. 10].

Крім прислівників, для передання ступеня інтенсивності страху, що переживається персонажем у англомовній художній прозі, використовуються прикметники, які кваліфікують іменникові номінації страху. Так само, як і прислівники, прикметники своєю семантикою указують на:

а) сильний страх:“The Raider Unit put a fear into the Arabs which was even greater than that of the Husseinis” [538, c. 288];

б) надзвичайно сильний страх: “He knew the girl had an overpowering fear of the realities of life in Berlin without his protection” [537, c. 362];

в) слабий страх:“Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” [514, c. 286].

Серед прикметникових кваліфікаторів активно вживаються синтетичні та аналітичні форми ступенів порівняння прикметників, які фіксують кількісне членування однієї й теж самої якості:“And I have greater fears than these, Bones, but I still see only in part” [509, c. 21]. Усі три ступені порівняння прикметників виступають у своєму роді кількісними розмежувальниками якості, що є притаманною об’єктові [157, c. 28]. У переносному значенні відповідні кваліфікатори виражають емоційну оцінку та емоційне підсилення, змінюючи своє логіко-предметне значення [194, c. 172]: “Mild fear, he amended later” [488, c. 149].

Для позначення різного ступеня інтенсивності прояву страху та його форм використовуються різноманітні фразеологічні одиниці, сленгізми, які окрім денотативної, виконують підсилювальну функцію, наприклад, to frighten one / somebody to death: “The very sound of the flying bomb in itself was enough to frighten one to death” [538, c. 512], “I was still still standing in front of the open safe, scared silly” [482, c. 21].

Серед інших кваліфікаторів на позначення вузлу ТАКИЙ, який предикується до слоту ЩОСЬ: стан страху, у текстових фрагментах широко вживаються підсилювальні прислівники та прикметники, утворені саме від одиниць, що номінують емоції “групи страх”: “The poor thing was at the moment frightfully nervous...” [477, c. 180].

Вираження інтенсивності страху здійснюється також конструюванням певних емоційно-оцінних комунікативних структур, зокрема, порівняння: “Now she feared this mission as she had feared none of the others” [538, c. 278].

Неодмінною ознакою вузла ТАКИЙ ЕК СТРАХ є семантичний компонент, який відбиває тривалість страху (форма страху) через залучення різноманітних комунікативних способів її передачі:

1) вживання субстантивних словосполучень з прямим номінативним значенням його компонентів, наприклад, “The years of terror were locked deep in her” [538, c. 14]; “First day of New Year has been day of horror” [489, c. 10];

2) створення метафоричних конструкцій:“Fears grown over many years did not loose their hold easily” [491, c. 319].

Якісні ознаки страху, акумулюючись у підслоті ТАКИЙ, стосуються таких її характеристик, як:

–  рекурентність (відбивається в опозиції “повторюваність / континуальність”), яка передається за допомогою атрибутивних словосполучень неметафоричного характеру, наприклад, “There was not such a thing as a periodic spy scare in the town. The scare was constant” [543, c. 456];

–  характерність певного різновиду страху для визначеного віку особи (зазвичай акцентує крайні зони життєвого циклу індивіда – дитинство та старість), пор.: “For a moment Henry was frozen with thousands childish horrors” [526, c. 164]; “... he was more afraid of being an old man who is alone …He lived in fear of breaking a bone and not being able to get to the telephone” [523];

– новизна емоції для експірієнцера: “...every knock on the door, every ring of the phone, every footstep brought a new terror he had never known” [538, с. 62]; “She had never really been frightened with him because he distracted her from her old fears” [491, с. 154].

Таким чином, підслот СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХ структурується у вигляді конфігурації вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. Зазначені вузли зберігають знання про страх, який осмислюється у ролі контейнеру, його наповнення, інструменту, результату або причиною стану справ. Широко представлен спектр різноманітних різновидів страху, їхня кількісно-якісна визначеність. Описані концептуалізації страху складаються концептуально-семантичне підґрунтя використання в англомовному художньому тексті як слівних, так і надслівних номінантів емоції страх.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...