Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

2.2 Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Відправною точкою для побудови номінативного простору ЕК СТРАХ, представленого розгорнутим ЛСП “страх” англійської мови, слугують іменникові номінації емоцій на чолі з іменником fear. Вибір для аналізу структури ЛСП “страх” субстантивно виражених номінацій емоцій природно зумовлений їхнім категоріальним статусом, оскільки вони корелюють з “предметами” абстрактного світу [151].

Частиномовна приналежність лексичної одиниці є концептуальною за своєю суттю: вона відбиває статус тієї когнітивної структури, яка стоїть за словом та сформувалася у процесі категоризації людиною оточуючого світу на рівні повсякденної свідомості [163, с. 181]. Когнітивна структура відповідає за те, як було осмислено позначуване, обумовлює вибір його мовної форми [401, с. 5-10] та виступає у ролі концепту-зразка або прототипу категорії, на який орієнтуються усі члени певного лексико-граматичного розряду [163, с. 142-143]. Тому КА одиниць поля різної частиномовної належності уможливлює висновки про різні у поняттєвому плані грані ЕК СТРАХ.

Для визначення складу ЛСП “страх” залучаються методи аналізу словникових дефініцій, компонентного аналізу, зокрема сітьового моделювання як одного з його різновидів. Метод аналізу словникових дефініцій використовувався для визначення обсягу інтенсіоналу досліджуваних слів, в якому реалізується базовий концепт категорії – ЕК СТРАХ. Він націлений на розподіл одиниць за відповідними поняттєвими парцелами. Застосування методу компонентного аналізу [див. 133, с. 110] дозволило встановити семантичну структуру одиниць на позначення ЕК СТРАХ, розгорнути та пояснити їхнє значення, виділити в них спільні компоненти, на основі яких слова об’єднуються у ЛСП “страх”, а також видові семи, що є необхідними для зіставлення значень усередині СР.

Уведення у дослідження сітьового методу як одного з варіантів СА зумовлено тим, що саме він дає достатню можливість для виявлення та вивчення конституентів ЛСП “страх” з урахуванням їхніх системних властивостей та структурних відносин. Семантична сітка фіксує сукупність лексичних значень та кожне значення окремо, репрезентує структуру внутрішньої форми семантики одиниць, а також усі безпосередні та опосередковані зв’язки між значеннями, ієрархію елементів системи тощо [129, с. 99; 286, с. 5].

Сітьове моделювання використовує прийоми компонентного аналізу. Для представлення системи семантичних зв’язків та семантичної структури лексеми, використовується граф, який є способом зображення зазначених зв’язків [231, с. 332; 285, с. 21]. Вершини графа як певної конфігурації семантичної сітки значення лексеми відповідають значенням безпосередніх та опосередкованих семантичних складників (БСС та ОСС). Його ребра наочно відтворюють семантичні зв’язки між значеннями. Значення одного слова є безпосередньою або похідною від значення іншої одиниці. Це графічно відображається у вигляді стрілки, яка з’єднує семантичний компонент та семантичний деріват, що міститься у складі семантичної структури похідної одиниці (див. Рис. 2.1):

Рис. 2.1. Семантичне коріння ЛСВ 1 сowardice

Створення семантичної сітки починається з розчленування словникової дефініції на безпосередні складники. У складі кожного такого складника виділяються фрагменти з номінативним значенням, які при виділенні на кожному наступному етапі, виступають як БСС виявленого раніше номінативного фрагменту та ОСС певного слова [82, с. 38; 285, с. 14]. У процесі бінарного членування номінативних одиниць найбільш частотними відносинами є інклюзивні відносини. Завдяки ним здійснюється перехід від одного рівня до іншого у системі ієрархії понять [129, с. 102]. Процедура аналізу закінчується на тому рівні семантичних складників, де було виявлено центральну одиницю – ідентифікатор поля, тобто лексему fear (простий семантичний складник, який не підлягає значущому для нашого дослідження розкладанню), або якщо визначення являють собою тавтологічне коло [див. 81, с. 49]. Таким чином, структура компоненту відображається у семантичному корінні значення слова

Так, аналізуючи дефініцію значення ЛСВ1 лексеми сowardice – a quality of being not brave enough to fight [459, с. 322; 461, с. 198] (див. рис. 2.1.) виділяємо два семантичні складники a quality та being not brave enough to fight. Вони виступають БСС у семантичному корінні цього ЛСВ, яке відповідно виступає їхнім семантичним компонентом. Ці складники являють собою вершини, з яких починається будова усього графа. Кожну вершину можна розкласти на наступні БСС, які виступають у якості ОСС відносно основної вершини сітки – сowardice.

Виконаний шляхом сітьового моделювання СА дефініції показав, що значення ЛСВ 1 сowardice містить: два БСС першого рівня a quality та of being not brave enough to fight; два ОСС другого рівня being not brave enough та fight; два ОСС not brave (brave – not afraid in a dangerous (difficult) situation especially when other people would be afraid) [456, с. 146; 459, c. 161] та enough третього рівня; два ОСС четвертого рівня not afraid та in a dangerous / difficult situation when other people would be afraid; два ОСС п’ятого рівня filled with та fear.

Встановлення наявності семи ‘fear’ у структурі значення одиниці є підставою для віднесення останньої до ЛСП “страх”. Причому, рівень СА, на якому було виявлено компонент ‘fear’ у структурі значення слова відображає, як правило, ту семантичну зону (ядро чи одну з областей периферії), де знаходить своє місце окрема одиниця поля: чим більше у семантиці лексеми диференційних ознак уточнюють більш загальну, у порівнянні з ними, сему ‘fear’, тим далі від ядра семантичного поля розташовується певна лексема. СА номінантів емоції страх дозволяє виділити такі радіальні шари ЛСП “страх”: ядро, перехідну зону, ближню та далеку периферію та маргінальний шар.

Кожна з указаних зон містить одиниці різної частиномовної належності. При цьому, кістяк номінативного простору “страх” утворюється іменниками, адже саме вони позначають центральну ділянку ЕК СТРАХ. Такі частини мови, як прикметник, прислівник, дієслово пов’язані словотворчими відносинами з поправкою на лексико-граматичну категорію, уточнюють ознаки кожного шару іменників поля [269, с. 20] за рахунок категоріально притаманних ним додаткових семантичних компонентів. Отже, розгорнуте ЛСП “страх” утворюється накладанням одне на одне частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Оскільки організація поля задається іменниками, проілюструємо на їньому прикладі прототипову будову ЛСП “страх”.

Належність одиниці певній зоні ЛСП обумовлюється кількістю ознак, закріплених в її семантичній структурі; межи між зонами є нечіткими та розмитими. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В сучасній англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Перехідна зона знаходиться між центром та периферією. Зазначена зона представлена другорядними засобами вираження категорії СТРАХ. Її конституюють ті лексеми, в ЛСВ яких містяться усі основні семантичні ознаки поля та одна чи дві диференційні ознаки; одиниці є обов’язковими для поля та виконують функцію ЛСП найбільш однозначно [див. 53, с. 50]. Іменні емотиви номінують емоцію страх безпосередньо через базовий концепт [117, с. 130]. Такими лексичними одиницями є anxiety, apprehension, fright, dread, terror (кількість – 5), тлумачення яких вибудовується навколо архілексеми fear, наприклад, terror – a very great fear (дуже сильний страх) [452, с. 1509; 457, с. 261], apprehension – feeling of fear, anxiety or worry about the future evil (почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньою бідою) [452, с. 54; 457, с. 261].

До ближньої периферії ЛСП “страх” входять номінативні одиниці, які характеризуються явним відхиленням своїх значень від семантики ядра та перехідної зони [229, с. 50]: через залучення 3-4 диференційних сем до прототипового набору основних ознак, або при наявності 1-2 диференційних сем за відсутності декількох прототипових [53, с. 50]: dismay (ЛСВ1) – a strong feeling of fear, worry and discouragement caused by something unpleasant or unexpected (сильне почуття страху, занепокоєння та збентеження, що викликано чимось неприємним чи несподіваним) [457, с. 256; 459, с. 404; 461, с. 248]; flutter – a state of nervous excitement, confusion (почуття нервового збудження чи збентеження) [459, с. 542; 461, с. 331; 462, c. 618]. Відповідні лексеми характеризуються меншою у порівнянні з ядром та перехідною зоною частотою вживання, стилістичною нейтральністю, відсутністю обмежень використання [263, с. 126].

Дальня периферійна зона складається з одиниць, які втрачають ряд базових ознак, залишаючи лише одну з них у якості родової, при цьому набуваючи інших 3-4 семантичних компонентів. Такі номінації мають низьку частоту вживання, виділяються своєю багатозначністю [263, с. 126]. Серед ряду багатозначних одиниць виділяються ті, чиї ЛСВ, що експлікують fear, не є основними в їхній смисловій структурі. До дальньої периферії відносимо, наприклад, jolt (ЛСВ3) – a sudden strong feeling that doesn’t last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, c. 773; 461, c. 457], qualm – a sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності запланованих дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340].

Периферія ЕК, яка зумовлює побудову периферії ЛСП-репрезентанта, формується множиною образно-оцінних конотацій, своєрідними колективно-індивідуальними результатами мисленнєвої діяльності певного соціуму [153, с. 102]. Отож, до групи лексем периферії, на відміну від попередніх, також увійшли слова зі стилістичними та експресивно-емоційними обмеженнями, включаючи фразеологічні номінативні одиниці, наприклад: funk (collоquial) (ЛСВ1) – a state of great paralysing fear (стан великого паралізуючого страху) [452, с. 590; 455, с. 636; 461, с. 350]; unquiet (literary) – a state of worry, restlessness, unease (стан тривоги, занепокоєння, хвилювання) [459, с. 1573; 461, с. 440].

Маргінальний шар периферії перехрещується з периферією інших полів у наслідок накладання певних частин різноманітних концептосфер – фактор, який обумовлює наявність міжпольових зв’язків у семантичному просторі мови. У цій зоні розташовуються елементи, у яких родова ознака поля ‘feeling’ та видова – ‘fear’ відходять до периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат. До цього шару ЛСП відносимо одиниці з низькою частотою / обмеженою сферою вживання: застаріли лексеми або ті, що відрізняються стилістичними та емоційно-оцінними семами [229, с. 50; 263, с. 126], наприклад, архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) – condition of being frightened or afraid (стан наляканості) [453, c. 115], fearlac (obsolete) – fear, terror [453, c. 116], affright (obsolete) – a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні різновиди fear, наприклад, feart (Scottish) – feeling or showing fear (почуття або прояв страху) [453, c. 682].

Компонентний аналіз номінантів емоції страх дозволив встановити набір диференційних семантичних елементів, які додаючись до архісеми формують значення всіх іменників на позначення емоційних станів, пов’язаних зі страхом. Серед них виділяємо семи, що указують на (див. Додаток Д):

·  “характер небезпеки / загрози”:

а) “визначена майбутня / теперішня небезпека”: dread – a feeling of great fear or anxiety, especially in the face of impending danger (почуття сильного страху чи тривоги, особливо перед неминучою небезпекою) [452, с. 430; 457, с. 256; 461, с. 264]; fright – great and sudden feeling of fear when something surprises you unpleasantly (велике та раптове почуття страху, (що виникає) коли дещо неприємно дивує) [452, с. 582; 457, с. 261; 461, с. 345];

б) “невизначена майбутня небезпека”: foreboding – a feeling of unreasonable fear that something bad is going to happen soon (почуття безпідставного страху про те, що незабаром відбудеться щось погане) [458, c. 629; 461, c. 337]; anxiety – worry (ЛСВ2) or uneasiness of mind (ЛСВ3) caused by uncertainty about the future (занепокоєння чи ментальне збентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому) [452, с. 54; 457, с. 256; 461, с. 34];

в) “природний / соціальний тип небезпеки”: trepidation (ЛСВ1) – anxiety about what you are going to do or about something that is going to happen (тривога з приводу наступних власних дій або за те, що збирається відбутися) [452, с. 1560; 458, с. 1773]; stress – a continuous worried or nervous feeling about work or personal life that stops you relaxing (тривале почуття нервовості чи занепокоєння з приводу роботи чи приватного життя, яке не дає розслабитися) [458, с. 1643; 459, с. 1419];

·  “характер емоції”:

а) “характер виникнення”: panic – a sudden uncontrollable quickly spreading fear or terror (раптовий, безконтрольний страх / жах, що швидко розповсюджується) [452, с. 1037; 458, с. 263]; phobophobia (formal) – abnormal fear of development of phobia (ненормальний страх розвитку фобії) [455, с. 1203];

б) “характер протікання”: consternation (ЛСВ1) – worry or fear that hinders or throws into confusion (почуття занепокоєння чи страху, що заважає чи спричиняє замішання) [452, с. 301; 455, с. 341]; frisson (French) – a sudden strong physical feeling of fear (сильне раптове фізичне почуття страху) [459, c. 568];

в) “інтенсивність”: terror – a very great fear (дуже сильний страх) [452, с. 1509; 457, с. 261]; unease / uneasiness (ЛСВ3) – a feeling of slight fear about something (почуття незначного страху щодо чогось) [458, с. 1806; 459, с. 1565; 461, с. 437];

г)“тривалість”: stress – a continuous worried or nervous feeling about work or personal life that stops you relaxing (тривале почуття занепокоєння чи нервозності, що спричинено роботою або приватним життям, що не дає розслабитися) [458, с. 1643; 459, с. 1419]; jolt (ЛСВ3) – a sudden strong feeling that doesn’t last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, с. 773; 461, с. 457];

д) “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”: phobia – a morbid pathological irrational fear and dislike (патологічний, нездоровий, нелогічний страх та ворожість) [452, с. 1075; 462, с. 867]; fret – continuous unnecessary worry and unhappiness (тривале непотрібне занепокоєння та незадоволення) [457, с. 644; 459, с. 566];

є) “комбінаторний характер”: horror – a feeling of extreme / intense fear and shock, often mixed with disgust and disapproval (почуття інтенсивного / надмірного страху та шоку, часто з відразою та несхваленням) [457, с. 263; 459, с. 702; 461, с. 412], upset – a feeling of sadness, worry and unhappiness or anger caused by unexpected problem (почуття суму, тривоги та незадоволення чи гніву, що викликано нежданою проблемою) [457, с. 1820; 459, с. 1581].

Отже, семантичні ознаки номінантів емоцій ЛСП “страх”, конкретизують зміст таких компонентів, як “характер небезпеки / загрози”, що реалізується у вигляді комбінації таких параметрів, як визначена / невизначена; майбутня / теперішня небезпека, та “характер емоції”, яка актуалізується через семи “характер виникнення”, “характер протікання” (акцентує психофізіологічні ознаки прояву емоції), “інтенсивність переживання емоції” (надзвичайно висока / висока / низька), “тривалість у часі” (короткотривалість / довготривалість), “обумовленість / безпідставність”, “комбінаторний характер емоції”.

Причому, чим менша кількість сем входить до семантичної структури лексеми, тим вона є більш абстрактною та розташовується ближче до ядра. Цей факт пояснюється тим, що диференційні ознаки звужують область референції лексеми: чим їх більше, тим меншим виявляється семантичний простір, який покривається одиницею. Ось чому кожен СР ЛСП “страх”, об’єднуючи одиниці, різновіддалені від ядра, “пронизує” усі шари його радіальної структури.

Сказане проілюструємо на прикладі СР з домінантою anxiety (ЛСВ1). СР групує 13 одиниць, що локалізуються у трьох прошарках ЛСП “страх”. СД входить до перехідної зони ЛСП як номінант різновиду емоції страх, що демонструє архісему ‘fear’ вже на першому рівні графу свого тлумачення: anxiety (ЛСВ1) – feeling of fear, worry or uneasiness of mind caused by uncertainty about the future (почуття страху, занепокоєння чи хвилювання, спричиненого невизначеністю майбутнього) [452, с. 54; 455, с. 70; 457, с. 256].

Одиниці СР anxiety (ЛСВ2), trepidation (ЛСВ1), agitation (ЛСВ1), concern (ЛСВ1), unease, uneasiness (ЛСВ2), worry (кількістю 7) – розміщені в зоні ближньої периферії, вибудовуючи своє значення за допомогою таких диференційних сем, як “невизначена майбутня небезпека”: anxiety (ЛСВ2) – worry or uneasiness of mind (ЛСВ3) caused by uncertainty about the future (занепокоєння чи ментальне збентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому) [452, с. 54; 457, с. 256; 461, с. 34], “визначена майбутня / теперішня небезпека”: trepidation (ЛСВ1) – anxiety about what you are going to do or about something that is going to happen (тривога з приводу наступних власних дій або чогось, що має відбутися) [452, с. 1560; 457, с. 1773], concern (ЛСВ2) – anxiety about something important (тривога з приводу чогось важливого) [457, с. 256; 461, с. 174], “характер протікання емоції”: agitation (ЛСВ1) – a feeling of anxiety when you can’t think calmly (почуття тривоги, при якому неможливо спокійно думати) [452, с. 29; 458, с. 30] та “комбінаторний характер емоції”: worry – a feeling of anxiety and unhappiness caused by problems or unpleasant things (почуття тривоги та незадоволення, спричиненого проблемами чи неприємними речами) [452, с. 1689; 457, с. 261].

У зону далекої периферії увійшли такі члени СР, як angst, qualm, restlessness (ЛСВ1), suspense (ЛСВ1), fretfulness (5 одиниць), значення яких залучає такі диференційні семи, як “невизначена майбутня небезпека”: suspense (ЛСВ1) – a feeling of anxiety when you don’t know what will happen next (почуття тривоги, викликане невідомим для тебе розвитком подій) [458, с. 1675; 459, с. 1449], “визначена майбутня / теперішня небезпека”: angst – a strong feeling of anxiety and unhappiness because you are worried about your life, future or your actions in a particular situation (сильне почуття тривоги та незадоволення унаслідок занепокоєння життям, майбутнім, власними діями у певній ситуації) [459, с. 46; 458, с. 50], “низька / висока інтенсивність”: angst – a strong feeling of anxiety (сильне почуття тривоги) [458, с. 50; 459, с. 46], “характер виникнення” (qualm – a sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності власних дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340], “характер протікання емоції”: fretfulness – a state of anxiety shown in complaining and inability to relax (стан тривоги, що виражається у скаргах та нездатності розслабитися) [458, с. 644], “комбінаторний характер емоції”: qualm – a sudden feeling of anxiety and doubt (раптове почуття тривоги та сумніву) [452, с. 1175; 458, с. 1340], “тривалість у часі”: restlessness (ЛСВ1) – continuous agitation when you are unwilling to keep still or stay where you are (тривале хвилювання, під час якого неможливо залишатися у спокої чи на одному й тому ж місці) [455, с. 1372; 458, с. 1403; 459, с. 1209]. Наведені одиниці СР з СД anxiety (ЛСВ1) складають його “кістяк”. При цьому серед них виділяється одиниця worry, яка сформувала власний СР у межах головного, і таким чином перетворилась на вторинну СД. СР з СД worry об’єднує 48 одиниць, кількісно розширюючи головний СР і так само, як і останній, локалізуючи свої елементи у різних шарах периферійної зони ЛСП “страх”.

Таким чином, різнокатегоріальність та різноманітність семантичного наповнення ЕК СТРАХ максимально адекватно актуалізується у сучасній англійській мові одиницями розгорнутого ЛСП “страх”. Вказане ЛСП представляється комплексом взаємопов’язаних елементів, які містять у своєму значенні локалізовану у різноманітних шарах його ядерно-периферійної структури сему ‘fear’. Місце указаної семи визначає дистанційованість одиниці від ядра ЛСП, а саме приналежність до перехідної зони, ближньої, далекої чи маргінальної периферії. З іншого боку, більшість членів ЛСП “страх” організуються у СР, що розповсюджуються від ядра через периферійні шари, розсікаючи інформаційну структуру поля на тематичні сектори, які ми витлумачуємо як парцели.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...