Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

3.2.2 Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі

Одним із базових структуроутворюючих компонентів концептуального змісту емоції страх є знання про психофізіологічні та фізичні реакції людського тіла, які сигналізують про появу та вплив згаданої емоції. Отже, до фокусу уваги попадає комплексний компонент ситуації виникнення емоції страх, який відтворює знання про 1) людину-експірієнцера, яка переживає відповідне емоційне ставлення до деякого фрагменту дійсності, 2) визначений контекстом ситуації обсяг інформації про особливості емоційного стану, у якому вона опиняється, та 3) усе розмаїття симптомів організму індивіда, що свідчать про перебіг страху.

 Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що на ментальному рівні інтерпретації відповідних фрагментів складової “ситуації страху”, йдеться про функціонування термінальних зон ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ та СИМПТОМ структури СТАТАЛЬНОГО слота ЕК СТРАХ.

3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР

У центрі структури ЕК СТРАХ природно знаходиться людина, що є “мірилом усіх речей”, відправним пунктом гносеологічного та практичного освоєння дійсності. Якщо у слоті ЗАГРОЗА людина осмислюється у ролі пацієнса, який під впливом деякої небезпеки зазнає відчутної зміни свого фізіологічного та психофізичного стану, то у підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд цього суб’єкта як такого, який у визначених просторово-часових рамках певним чином відчуває, осмислює, переживає свій страх у різних його формах та різновидах. Особа з’являється перед нами у ролі експірієнцера, чия розумова діяльність є результатом зовнішньої стимуляції сприйнятої дійсності [340, с. 168].

В англомовному художньому тексті вузол ХТОСЬ: експірієнцер (людина) ЕК СТРАХ отримує втілення у семантиці іменників та займенників, а також різноманітних словосполучень. Серед іменних лексем, уживаних для репрезентації вказаного вузла, виділяються власні та загальні назви у номінативному або генетивному відмінках однини чи множини, пор.: “Francis didn’t cry out, but the leap of his own heart revealed to Peter a proportion of Francis’s terror” [498, с. 54], “Well, yes, he did sometimes think things would go to hell if he left town. So his was a worrier, what could he say?” [486, с. 139].

Вербалізація вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха відбувається також за посередництва особових та безособових займенників, наприклад, “Her heart was beating painfully and she was very anxious. Julia held out a white thin hand” [478, c. 148]. Крім того, зазначений слот може бути маніфестований відад’єктивними іменниками, наприклад, The weary, the hungry, the frightened were told that the Marshall Plan would bring them tractors and butter and hope [537, c. 468].

На позначення вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха вживаються словосполучення різних типів. Так, у наведеному нижче фрагменті наводиться приклад займенникової синтагми, “For the most part, all the rest looked very anxious” [500, c. 75], вільної прикметникової синтагми “The matriculants of the ghettos, the concentration camp students, scholars of rubble…Terror-filled faces, bed-wetters, night shriekers” [538, c. 56].

Вибір форми однини чи множини іменних та займенникових лексем, які об’єктивують підслот ХТОСЬ: експірієнцер, детермінується підслотом СТІЛЬКИ пропозиції [СТІЛЬКИ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], наприклад, “The anxious mother sighed sometimes, but toоk care her sigh should never reach her husband’s ear” [538, c. 339], “They [the Germans] feared the English as they feared no other” [537, 296].

У деяких випадках з метою створення текстової динаміки експірієнцер страху може взагалі не отримувати власної вербалізації: “Also worried about how to celebrate a birthday. Size of flat and bank balance prohibits actual party. Maybe dinner party?…” [489, c. 78].

Знання, сконцентровані у підслоті ХТОСЬ: експірієнцер (людина), неодмінно доповнюються змістом підслота ТАКИЙ, який приписує індивіду певні біологічні та соціально обумовлені параметри, маніфестуючи на мовному рівні його 1) ментальний або психофізіологічний стан, 2) індивідуальні параметри емоційно-вольової сфери, 3) особливості життєвого досвіду, 4) вік, 5) рід діяльності, 6) соціальну приналежність.

Виникненню та переживанню страху сприяє або перешкоджає супутній ментальний або психофізіологічний процес в організмі людини. У наведеному нижче прикладі, певні думки персонажу як результат типового прояву оцінки певної ситуації, є сприятливим ґрунтом для охоплення його страхом: [ТАКИЙ ([in] thought) ХТОСЬ: експірієнцер (he) відчуває ЩОСЬ: страх (fear)]: “Well, I’ll be damned”. And to himself he thought, maybe he was. With the thought came the fear, and with it anger, and now there was no more restraint as there had been in the past” [491, c. 617].

Виникнення страху зумовлюється емоційно-вольовою сферою особи [238, с. 394; 342, с. 292]. У прикладі “Johnson was a man of good physical courage, but now he felt something turn over in his stomach and try to crawl away” [526, c. 473] знаходимо інформацію про те, що, хоча персонаж є природно хороброю людиною [ТАКИЙ (of good physical courage) ХТОСЬ: експірієнцер (a man) відчуває ЩОСЬ: симптом страху (something turn over in his stomach and try to crawl away)], страх здатен охоплювати і такий тип людей.

Життєвий досвід людини, її світоглядні, ціннісні установки сприяють “загартованню” особистості в плані відчуття та проявів страху. Наприклад, перебування у концтаборах, визначає відносну нечутливість людей до страху [ТАКИЙ (такі, що пройшли концтабори – graduates of concentration camps) ХТОСЬ: пацієнс (those people) не відчувають ЩОСЬ: страх (fear)]: nothing we can do to frighten, що справедливо зауважується одним з персонажів: “Then crack down on them,” Caldwell snapped; put the fear of God into them.” “Freddie, Freddie, Freddie,” Sutherland said in dismay. “There is nothing we can do to frighten those people. They are graduates of concentration camps” [538, c. 102].

Виникнення страху залежить від віку особи, який детермінує вибірковість типу загрози, її адекватне сприйняття та вірну інтерпретацію. Так, люди старшого віку бояться смерті, інфарктів, які безпосередньо ведуть до неї, а тому більш піклуються про своє здоров’я:“When he abruptly resigned from Douglas in 1968, he apparently did so at the age of forty seven because he feared dying. Several of his colleages had recently died of heart attacks and, Thorson, who had some sort of mild heart condition, decided he couldn’t cope with the stress and overwork anymore” [532, c. 170]. У прикладі реалізується фреймова структура [(ЩОСЬ: загроза (dying, heart attacks, the stress and overwork)) викликає ((ТАКИЙ: at the age of forty seven) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Торсон – he, Thorson) відчуває ЩОСЬ: страх (feared)) діє ТАК (he abruptly resigned from Douglas)].

Потужними суб’єктивними факторами, які зумовлюють переживання особою страху є її професія, рід діяльності, соціальний статус. Так, неосвіченість людей, яка є прямим наслідком їхнього низького соціального положення є причиною страху перед “загрозливими” соціальними інститутами [ЩОСЬ: загроза (insurance companies) спричиняє ТАКИЙ (not educated – fearful) ХТОСЬ: експірієнцер (people)]: “The people who buy these policies are not educated. They are often as fearful of the lawyers as they are of the insurance companies” [502, c. 132].

Професійна діяльність медиків, їх внутрішній обов’язок перед людьми, передбачає психологічно справлятися з усіма жахами, що можуть бути нанесені тілу потерпілого, як, наприклад, у фрагменті, у якому медсестра та доктор приймають роди в мертвої жінки [ЩОСЬ: загроза (weirdly breathing body) діє на СТІЛЬКИ ТАКІ (з медичною освітою) ХТОСЬ: пацієнс (I, nurse) діють ТАК (work)]: “Her [a middle-aged nurse] face was as pale as milk, and while there was terror and a kind of superstitious awe on her face as she looked down at that weirdly breathing [Sandra Stansfield's headless] body, there was none of that dazed shock which would have made her difficult and dangerous to work with. “You can get me a blanket” I said curtly. “We've still got a chance, I think... This baby is coming now” [524].

Соціальний статус є тією “перешкодою, яка стоїть на шляху розгортання” страху. Так, престиж та вольова загартованість членів Оксфордської університетської команди по регбі не дозволяє їм піддаватися та виявляти свої страхи [ТАКИЙ (rugger blue) ХТОСЬ: пацієнс (Nelson) не відчуває ЩОСЬ: форма страху (panic)]:“Mary said: “That’s ridiculous. Nelson wouldn’t do that. He’s a rugger blue. Rugger blue don’t panic” [492, c. 163].

Отже, за допомогою текстових фрагментів представлення ситуації виникнення страху, нами була проаналізована смислова наповненість пропозицій [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], яка відбиває різноманітні ознаки слоту ЕКСПІРІЄНЦЕР структури ЕК СТРАХ, а саме: кількість експірієнцерів, дані про наявність ментального, психофізіологічного станів, індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери, життєвий досвід, вік, рід діяльності, професійну, соціальну належність, що є необхідною передумовою для розгляду термінальної зони, визначеною слотом СТАН СТРАХУ.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...