Натурморфна метафора

3.2.3 Натурморфна метафора

Натурморфна метафора передбачає осмислення референту – ЕК СТРАХ у термінах явищ неживої природи. Для концептуалізації емоції страх залучаються такі корелятивні концепти, як ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА.

Найбільш поширена метафора СТРАХ – РЕЧОВИНА, яка проявляється через приписування страху ознак фізіоморфного характеру. Серед останніх найбільш прототиповими є: “консистенція”: “a trickle of fear” [508, c. 265], “thirst of anxiety” [504, c. 37]; “тип речовини”: “woolen horror” [511, с. 67]; “внутрішня структура”: a diffuse, oppressive fear” [507, c. 84]; “колір”: “cold white terror seized her” [491, c. 174]; “температура”: “cold terrible fear seized me” [491, c. 227], “he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, c. 90], “an icy fear” [521, c. 100]; “hot terror, began to play about Byrne’s heart” [494, c. 28]; “смак”: “a delicious feeling of dread mixed with anticipation” [526, c. 100]; “the copper taste of fear” [512, c. 231], “запах”: “Kurtz thought he could smell panic” [526, c. 231].

Осягнення страху як речовини передбачає приписування йому її динамічних властивостей, які проявляються в “поведінці” речовин у природному середовищі, коли відбувається їхня взаємодія. Йдеться про такі проектовані на досліджувану емоцію здатності речовини, як: “набування форми”: “drops of terror” [482, c. 377], “wave of apprehension” [483, c. 283]; “a lump of dread” [508, с. 259]; “здатність змішуватись з іншими речовинами”: “childhood mingled fear and hatred” [491, c. 81]; “astonishment tinged with fear” [507, c. 276]; “a mixture of horror and exultation” [481, c. 450]; “pure horror” [537, c. 390]; “здатність до проникнення”: “the sense of fear too pervasive to be felt acutely” [491, c. 626]; “здатність рухатися”: “fear crinking up and down her back in cold waves” [484, c. 376]; “здатність нашаровуватись на поверхню об’єктів”: “a film of fear clouded her eyes” [477, c. 431].

Сприйняття людиною страху як деякого ОБ’ЄКТУ ПРИРОДИ відтворює через прикметникові одиниці просторові параметри, як “близькість”: “Bradshaw walked to the library and found a Bible and in near panic began to read” [538, с. 188], “віддаленість”: “Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” [514, с. 308]; субстантивами відтворюється параметр “важкість”: “Mr.Craig... felt a huge burden of worry lift from his mind” [535, с. 344].

Закріплена у вільних словосполученнях концептуальна метафора СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ передбачає ще один напрямок переосмислення онтологічної сутності страху. Усі предмети оточуючого світу підрозділяються на предмети первинної та вторинної природи, тобто на ті, що належать природному середовищу проживання людини та на предмети, які були з певною необхідністю створені нею самою для свого існування [449, с. 295]. Останні є невід’ємною частиною соціокультурної дійсності людини та створюють ціннісне середовище артефактів.

Відповідно, страх також може ототожнюватися з деяким АРТЕФАКТОМ. Встановлено проектування на емоцію таких фізичних ознак корелятивних концептів, як “гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149], “a lancet of fear slide into his belly” [523], “Kitty felt a stab of dismay” [538, с. 62]; “розкладність на частини”: “Part of the Imam’s fear of civilization derived from civilization’s desire to subjugate his land” [538, с. 562]; “температура”: “I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave” [514, c. 310].

Оскільки артефакти створюються заради задоволення потреб, осмислення страху у зазначеній ролі передбачає приписування йому певних “функціональних властивостей”: “Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], “Britain played on America’s fear of Russian troops getting into the Middle East” [538, с. 457].

Залучена до процесу образного осмислення страху, натурморфна метафора, що відбиває співставлення концептів СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, описує страх як явище природного світу, характерними властивостями якого є: “світловий параметр”: “dark fears” [493, c. 5]; “яскравість”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10]; “звук”: “a soundless thunderclap of shock” [518, с. 195], “buzzing with alarm” [482, c. 284]; “темпоральність”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10].

Осмислення ЕК СТРАХ як стихії, руйнуючої сили природи акцентує силу емоції страх, що практично не контролюється [див. 3, с. 357-361; 6, с. 105]. У цьому випадку, йдеться про комплексну концептуальну метафору СТРАХ – СТИХІЯ, яка, спочатку “наділяє” природну силу ознаками антропоморфного чи зооморфного характеру, а потім дозволяє залучити отримані про цю стихію знання до процесу концептуалізації емоції страх. Унаслідок цього, у тексті зазначена метафора актуалізується лексикою, яка використовується для репрезентації концептів ЛЮДИНА та ТВАРИНА, за умови ліквідації в структурі їх значення семи “істота” [112, с. 67]. При цьому в ядрі значення подібних мовних одиниць на передній план виходять такі смислових ознаки, як “рух” та “дія”, що уособлюють активне начало емоції страх по відношенню до її експірієнцера.

Серед концептів царини СТИХІЯ, задіяних для усвідомлення сутності СТРАХУ, виділяємо концепти ВОДА та ПОВІТРЯ. Так, ВОДНА СТИХІЯ осмислюється як антропоморфізація рідинної метафори, наприклад,“A torrent of terror wanted to rush in and drown me” [518, с. 189-190], у якому “стихійність”, “спонтанність” емоції та її “незалежність від волі та розуму людини” відбиваються метафоризованими одиницями а torrent “потік”, to rush “ринутися” та to drown “поглинути”, об’єктивуючи концептуальну метафору СТРАХ – СИЛЬНИЙ ВОДНИЙ ПОТІК. При цьому, уведення до тексту “у чистому вигляді” концептуальної метафори СТРАХ – ЛЮДИНА, яка представлена дієсловом to want “бажати”, створює “ефект мерехтіння” указаних типів метафор, що підкреслює складну для людського розуміння природу емоції страх.

Метафорична модель СТРАХ – ВОДНА СТИХІЯ, конкретизована у концептуальній метафорі СТРАХ – ПОВІНЬ, передбачає акцент на “експансії” емоції, що закріплюється дієсловом to flood: “I looked up to see Miss Carolina standing in the middle of the room, sheer horror flooding her face” [527, с. 39-40].

Бачення страху як ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ акцентує ознаку “горизонтальний рух” емоції страх, покликаний актуалізувати образ сили, що заважає вільно пересуватися у просторі. Таким чином, у наведених нижче прикладах, представлено метафору СТРАХ – ПОВІТРЯНА СТИХІЯ: “A draft of terror blew over him, as if an inner door had been opened” [517, с. 202], “Hunton sprinkled some of the host. As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, с. 90].

Одночасне використання в одному короткому текстовому відрізку великої кількості метафор, наприклад, “I could feel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth. A torrent of terror wanted to rush in and drown me. I turned my head away from him and did deep – breathing, flushing panic away” [518, с. 189-190], які спираються на різні концепти людської свідомості створює максимальну насиченість, згущеність образу страху, реалізуючи здатність найбільш яскраво та образно передавати сильне психологічне напруження персонажа.

Отже, аналіз натурморфних метафор страху дозволив виявити такі закріплені в англомовній свідомості за емоцією страх ознаки, як “динамічність” та “вплив”, які представляються концептуальними метафорами СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – РЕЧОВИНА. Концептуальні метафори СТРАХ – РЕЧОВИНА, СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ та СТРАХ – АРТЕФАКТ спрямовані на експлікацію статичних ознак образно представленої сутності страху.

концепт страх семантичний мова

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...