Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови

2.3.4 Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови

Звернення до аналізу одиниць синтагматичного рівня обумовлено тим, що саме він дає матеріал для висновків стосовно тих “абстрактних “фактів” парадигматичного рівня, які неможливо спостерігати, але знання про які допомагає глибше проникнути у конкретні мовні явища [209, с. 105; 218, с. 13; 310, с. 146]. Розгляд дистрибутивних та контекстуальних зв’язків основних номінантів ЕК у рамках мікро- та макроконтексту дозволяє виявити додатковий набір релевантних ознак вербалізованого ЕК: значення одиниць у словосполученнях збагачується за рахунок актуалізації кореферентних концептів, що стоять за ними [202, с. 15; 365, c. 98].

Одним з найбільш важливих видів лексико-синтагматичного сполучення слів у мовленні є словосполучення [179, с. 51-58; 209, с. 69], когнітивно-дискурсивне утворення [214, с. 15], складний номінативний комплекс з денотативною ремою та роздільним неідіоматичним характером номінації [127, с. 74], у якому центральне поняття уточнюється за допомогою інших, що були привнесеними для утворення певних лексичних взаємовідносин [362, с. 33].

Словосполучення на позначення ЕК СТРАХ утворюється завдяки реалізації номінантами різних зон ЛСП “страх” здатності вступати у синтаксичні відносини з репрезентантами інших КС англійської ККС. Дослідження валентності ключових одиниць іменного ЛСП “страх” дозволяє виявити моделі їхньої сполучуваності, цілісність яких будується на основі семантичних і категоріальних ознак й має форму дистрибутивних формул підрядних та предикативних словосполучень [365, с. 134]. Останні відносяться до наступних типів: 1) вільні, які створюються у процесі мовлення відповідно до синтаксичних норм мови; 2) фразеологічні, фіксовані одиниці мови, які вводяться в мовлення як готові утворення та 3) конвенційні – сталі “формули” або кліше, які відрізняються від фразеологічних відсутністю цільності номінації, ідіоматики [209, с. 73-74].

Звернемося до розгляду клішованих словосполучень неметафоричного характеру на позначення ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові.

2.3.4.1 Клішовані словосполучення

Кліше об’єднують у собі два нероздільних компонента: когнітивно-психологічний та поведінковий, що виявляються, з одного боку, в упорядкуванні та категоризації ними ситуацій спілкування, з іншого – в мовному кодуванні комунікативних ситуацій для надання мовцю саме тих вербальних компонентів, які якнайбільш глибоко відображають усі аспекти його думки [155, с. 230-256; 304, с. 180-181].

Зафіксовані у словнику сполучуваності та тлумачних словникових джерелах клішовані (конвенційні) сполучення номінантів ЕК СТРАХ представлені прикметниковими / прислівниковими, дієслівними, прийменниковими та іменниковими сполученнями, конституентами яких виступають номінанти емоційної сфери (у моделях словосполучень умовно – Adj_em/ Adv_em, V_{em ,} N_em).

Аналіз атрибутивних конструкцій з модифікаторами, що виражають якість чи властивість типу Adj+N_em (a groundless fear), V_ed+Prep+N_em (paralyzed with fear) та V_ing+N_em (a lingering fear) дозволяє виділити певний набір ознак ЕК СТРАХ. Атрибутивні сполучення поміщають у фокус уваги безпосередньо сам об’єкт; при цьому, в ньому виділяється лише особливо значуща в момент мовлення для продуцента висловлення семантична ознака [18, с. 44]. Відповідні ознаки категоріально відмінні одна від одної, реалізуючи квантитативну чи квалітативну визначеність страху [див. 50, с. 10-15; 299, с. 13-14; 310, с. 146-148].

Категорія якості пов’язана з буттям предмету (субстанції), охоплюючи його цілком та будучи невід’ємною від нього. Якісна визначеність предметів та явищ номінації є тим, що робить їх стійкими, розмежовує та створює нескінчене розмаїття буття [449, с. 150]. Тому якісні параметри, маніфестованої в дистрибуції певної форми страху, спрямовані на уточнення його сутнісної природи: a grave, mortal, inarticulate, groundless, idle (fear) [439, с. 95], a nasty fright [439, с. 103], an indescribable / unspeakable (horror) [439, с. 122].

Категорія кількості складається з субкатегорій величина, міра, ступінь, множина тощо [62, с. 139; 449, с. 150-151]. З категорією кількості тісно пов’язана категорія простору, що розглядається як синтез категорій предмету, форми та кількості [62, с. 140]. Простір передбачає категорію часу, яка виражаючи послідовність існування явищ, є суттєвим параметром дискретизації універсуму [106, с. 66].

У словосполученнях на позначення ЕК СТРАХ семи кількісної міри, що відображають ступінь градуальності прояву ознаки, виражаються прикметниками a strong (fear) [439, с. 95], the deepest / the worst / the greatest (fear) [458, с. 575], a sheer (terror) [458, с. 1712], a sudden (fear) [439, с. 95], a daily / constant (fear) [439, с. 95], a lingering (fear) [439, с. 95].

Наведені приклади експлікованих ознак дозволяють зробити декілька висновків. Перш за все, прикметники та прислівники-репрезентанти ЕК СТРАХ фіксують у мови “втілене” розуміння емоції страх [див. 400]. Як показав аналіз досліджуваних словосполучень, таке осмислення страху ґрунтується, насамперед, на отриманому в процесі інтеракції індивіда з дійсністю сенсомоторному, фізіологічному та інтелектуальному знанні. У взаємодії такі сегменти знання формують цілісну інформаційну мережу, яка визначає смислове наповнення слоту ТАКЕ пропозиції [ЩОСЬ: контейнер (форма страху) є ТАКЕ] СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕК СТРАХ.

Сфера фізичного знання про емоцію страх зберігає інформацію про його можливі кількісно-якісні властивості. Серед них виділяємо такі фізичні ознаки як:

·  інтенсивність, яка метафорично передається через концепти РОЗМІР: the greatest (fear) [458, с. 575], a great anxiety [439, с. 10], ВИСОТА: a high anxiety [439, с. 10], СИЛА: a strong fear [439, с. 95]; ГЛИБИНА: the deepest fear, a deep-seated fear [458, с. 578], a deep anxiety [439, с. 10];

·  спосіб виникнення, представлений концептами ШВИДКІСТЬ та РАПТОВІСТЬ: a sudden fear [439, с. 95];

·  темпоральність, реалізовану через концепти ЦИКЛІЧНІСТЬ: a daily fear, НЕЗМІННІСТЬ: a constant fear [439, с. 95].

Сфера знання про фізіологічний бік переживання страху містить інформацію про зміни у нормальній діяльності різноманітних органів людського тіла. Він є джерелом утворення словосполучень, які об’єктивують фізіологічні ознаки відповідного стану, що часто приписуються самому страхові. Так, профілюючись на тлі субфрейму ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ, актуалізується просодичний параметр страху: an inarticulate (нечленороздільний, безслівний) horror [439, с. 95], an unspeakable (невимовний, словесно невиражений) horror [439, с. 122]; якщо ж базою для профілювання виступає субфрейм НЕВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ, висвітлюється його соматичний параметр: paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578].

Сфера інтелектуального знання про страх вміщує інформацію, яка базується на логічній оцінці, що виражає ціннісне ставлення суб’єкта мовлення до певної якості об’єкта номінації [137, с. 106; 317, с. 54], відбиваючи, зокрема, його погляд на бажаність чи небажаність протікання певного явища. До релевантних ознак дистрибуцій, що репрезентують зазначений сегмент ЕК СТРАХ, відносяться інтелектуальні властивості, які формуються шляхом апеляції до концепту ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Наприклад, groundless fear (необґрунтованість) [439, с. 95], an irrational fear (ірраціональність) [458, с. 578], idle fear (безцільність) [439, с. 95]; a grave fear (ворожість) [439, с. 95], a nasty fright (огидність) [439, с. 103], a mortal fear (смертельність) [439, с. 95], an indescribable fear (непередаваність) [439, с. 122], a sheer terror [458, с. 1712], a stark terror (абсолютність) [439, с. 250]; the worst (оцінність за шкалою) [439, с. 95].

Вербальна маніфестація прояву сутності страху націлена на передачу низки показників, які були асоціативно приписані йому наївною колективною свідомістю англомовного соціуму на основі перцептивного досвіду. Інакше кажучи, наведені традиційні надфразові номінації емоції страх або її форм створювались на основі метафоричного осмислення страху в термінах деяких об’єктів та речовин з притаманними їм властивостями.

Усвідомлення страху у ролі предметної сутності здійснюється за рахунок того, що на ментальному рівні, залучений для осмислення ЕК СТРАХ компаративний фрейм, актуалізує предметноцентричний фрейм концепту іншої онтології, слоти якого проектуються на структуру ЕК СТРАХ, характеризуючи емоцію страх за кількісним, якісним, буттєвим, локативним, темпоральним та оцінним параметрами. Такі параметри представляють засіб мисленнєвої дискретизації цілісного предметного образу [94, с. 16].

Унаслідок тривалого використання образність метафоричних описів страху поступово була втрачена, залишилася лише сама метафорична модель побудови певного виразу. Такі загальномовні метафори є стертими, скам’янілими і до засобів словесної образності відносяться умовно. Тим не менш, завдяки своїй традиційності та автоматичності у вживанні вони є найціннішим матеріалом для виявлення концептуальних структур фрагментів наївної картини світу [див. дет. 23, с. 68; 430, с. 116-118], у нашому випадку – ЕКС.

Концептуальний аналіз атрибутивних дистрибуцій репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що вони структуруються такими концептуальними метафорами:

·  СТРАХ – ПРЕДМЕТ: a high anxiety [439, c. 10], groundless fear [439, c. 95], a sheer terror [458, c. 1712];

·  СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: a strong / lingering fear [439, c. 95];

·  СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: the deepest fear [458, c. 578];

·  СТРАХ – ВОРОЖА СУТНІСТЬ: paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, c. 578].

Перші три наведені метафори акцентують самототожнє буття страху як такого. Остання виступає підставою приписування страху семантичної ролі агенса, який уявляється як деяка невизначена сутність, що заважає нормальному переміщенню людини у просторі.

Таким чином, значний корпус атрибутивних словосполучень сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ, закріплюють у своїй семантиці осмислення емоції страх шляхом проектування на неї ознак дискретних елементів предметного світу.

До атрибутивних словосполучень відносяться також одиниці у яких атрибут власно відбиває форму страху, що охоплює індивіда; вони структуруються за моделями: Adj_em+(Рrep)+(V) V_ing (somebody / something), наприклад, afraid (to do) of (doing) something, afraid for somebody/something [458, c. 26]; V_ed+V(V_ing) (somebody / something), наприклад, alarmed to see / hear [458, c. 34], scared of (doing) [458, c. 1464], V_ed +Prep, наприклад, dismayed at / by [458, c. 448], disturbed by / about / at [458, c. 454]. Адвербіальні одиниці структуруються за схемою Adv+V_ing(V_ed)_, наприклад_, seriously / deeply / greatly disturbed [458, c. 454], highly strung [458, c. 767].

Щодо інших типів словосполучень, які позначають в англійській мові ЕК СТРАХ, то результати їх аналізу полягають у наступному. Прийменникові узуальні словосполучення організуються за структурами Рrep+N_em(in horror) та Prep+N_em+Prep (in awe of). Ці одиниці номінації страху актуалізують дві онтологічні концептуальні метафори:

·  СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: out of fear (через страх) [439, c. 95], in horror (у жаху) [458, с. 785], in awe of (у благовійному страху) [439, c. 17];

·  СТРАХ – ПРЕДМЕТ: under an apprehension (у побоюванні) [439, c. 12], without fear (без страху) [458, c. 578].

Основними моделями дієслівних дистрибуцій лексем-репрезентантів емоції страх є: V+N_em to inspire fear [439, c. 95], V+(one’s / somebody’s) +(N)+(Prep)+N_em (to confirm one’s fears [439, c. 95; 458, c. 578], fall prey to fear [458, c. 578], V+Prep+(somebody’s)+N_em to be / live in fear [458, c. 578], be beside yourself with excitement / worry [458, c. 578], N_em+V anxiety knots [458, c. 55], worries besiege [458, c. 1907], V_em+Adj+(Prep)+(N) feel sick with fear, fear the worst [458, c. 578], V_em+(Prep)+V_ing+something dread doing something [458, c. 476], worry at something / somebody [458, c. 1907], V+Adj_em feel / get nervous [458, c. 1102],V+V_emed be awed by something [458, c. 89], V+Adv_em scare easily [458, c. 767], V_em+N+(V_ing) dread the thought / prospect of (doing) something [458, c. 476].

У контекстах, де лексичні одиниці на позначення ЕК СТРАХ виступають як додатки перехідних дієслів, емоція страх чи її форми виявляються найбільш яскраво усвідомленими у ролі статичної сутності-пацієнса, що зазнає впливу навколишнього світу. Людина здатна впливати на страх фізичним та інтелектуально-психологічним способами. Страх можна: “відкинути, розсіяти”: dismiss / dispel [458, с. 578; 459, с. 510], “перебороти, перемогти”: conquer / overcome [439, с. 95; 459, с. 510]; “втихомирити, умиротворити”: calm / sooth [459, с. 510], “заспокоїти, пом’якшити”: allay / alleviate [439, с. 95; 459, с. 510], “полегшити”: ease / assuage [459, c. 510]; “збудити, викликати, запалити”: arouse / kindle [439, c. 95], “вселити, прищепити”: instill / inspire [458, с. 578]; “виразити, показати”: show / express [439, с. 95]. При здійсненні процесу метафоризації ЕК СТРАХ основою уподібнення виступають статичні (квантитативні та квалітативні) ознаки корелюючих концептів, які співвідносяться зі слотами ТАКИЙ, СТІЛЬКИ, ТУТ фрейму ЕК СТРАХ. Отже, поданий матеріал дає змогу виділити такі концептуальні метафори, як СТРАХ – ЖИВА / ВОРОЖА ІСТОТА, СТРАХ – СТИХІЯ та СТРАХ – ПРЕДМЕТ.

У ряді дієслівних словосполучень страх як динамічна сутність може осмислюватись в ролі агенсу. У такому розумінні він виступає одним з представників категорії руху, що розкриває будь-яку взаємодію матеріальних об’єктів [55, с. 99; 449, с. 83]. Асоціативно приписані страху динамічні ознаки, розкриті слотами ІСНУЄ / діє ТАК, активізуються у зоні ТУТ та ЗАРАЗ.

Семантична роль агенсу приписується страхові у словосполученні paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578], у якому він уявляється як деяка невизначена ворожа сутність, що заважає рухатися людині, для чого підключається метафора ВОРОЖА СУТНІСТЬ. Вступаючи в суб’єкт-об’єктні відносини з людиною, вона виявляє суб’єкт-об’єктну зону залученого предметно-акціонального фрейму, що представляє страх крізь його спів-буття з індивідом та зону суб’єктну, яка подає емоцію крізь її негативну оцінку спостерігачем.

Страх-агенс, неконтрольований та неприборканий, знаходить репрезентації у таких словосполученнях, як panic spreads [439, с. 175], panic subsides [439, с. 175], fears grow [458, c. 717], fear haunts [458, c. 745], побудованих на концептуальних метафорах СТРАХ – СТИХІЯ / ВОРОЖА СУТНІСТЬ / ЖИВА ІСТОТА. Отже, відособленість страху від людини підтверджується існуванням прийменникових та іменних словосполучень з номінантом концепту СТРАХ.

Субстантивні словосполучення, утворені за моделлю smb’s N+and+N_em (smb’s hopes and fears) [458, с. 578] реалізують ознаку “одночасність” переживання протилежних станів. Словосполучення зі структурою N_em+Prep+N (fear of heights) [462, с. 555], (Prep)+N_em+Prep+(V_ing / V_ed)+(smth) (a fear of the unknown, for fear of (doing) something) та N_em+Prep +(someone’s) N (fear for someone’s life) [459, с. 510] концентрують увагу на причинах виникнення страху, відбиваючи осмислення страху у семантичній ролі наслідку / результату.

Семантика субстантивних словосполучень актуалізує ряд концептуальних метафор:

·  СТРАХ – СТИХІЯ: an uprush of fear – a sudden strong feeling of fear [459, с. 1581];

·  СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: a cloud of fear [459, с. 280]; a contagion of fear [458, c. 335];

Спираючись на категорії простору та часу, свідомість мовця здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ, дозволяючи реципієнту виокремити низку якісних та кількісних ознак метафорично концептуалізованої емоції страх та сформувати її образ у вигляді цілісної статичної сутності. Залежно від того, чи виявляється у словосполученні семантична ознака “рух” (“динамічність” / “дієвість”), тобто спостерігається залучення до метафоричного осмислення страху додаткової категорії руху, можна говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної або статичної сутності, що існує у певних просторово-часових рамках.

Розподіляючи клішовані надслівні одиниці по парцелах, виявляємо той факт, що найбільшу кількість словосполучень містить парцела CТАН СТРАХУ (усього 125 одиниць, з них 24 іменникових, 43 прикметникових та 58 дієслівних словосполучень), ЗАГРОЗА (усього 65 одиниць, з них 24 іменникових, 10 прикметникових та 31 дієслівних словосполучень) та СИМПТОМ (усього 38 одиниці, з них 5 іменникових, 13 прикметникових та 20 дієслівних словосполучень). Значно менш приходиться на парцели АГЕНС (23 дієслівні одиниці) та РИСИ ХАРАКТЕРУ (усього 16 одиниці, з них 8 прикметникових та 8 дієслівних одиниць).

Отже, усі потенційно можливі метафоричні образи страху (смислове наповнення образно-ціннісного боку ЕК СТРАХ) структуруються у межах двох “концептуальних стрижнів”: СТРАХ – ОБ’ЄКТ ДІЇ та СТРАХ – СУБ’ЄКТ ДІЇ. При цьому, у межах першої концептуальної царини, спираючись на категорії простору та часу, свідомість продуцента висловлення здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ та формує образ страху у вигляді цілісної статичної сутності. Друга царина акцентує осмислення страху із залученням категорії руху, що дозволяє говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної сутності, що існує у певних просторово-часових межах.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...