1.1 Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів
Вихід на перший план когнітивно-дискурсивної парадигми наукових досліджень і, як наслідок, поява когнітивної лінгвістики передбачає переведення сучасних мовознавчих пошуків у площину, що спирається на якісно нову теоретико-методологічну платформу [96, с. 3; 163, с. 10-18; 180, с. 13; 425, с. 9]. Зокрема, визначилася установка на розгляд мови як відображення взаємодіючих структур людської свідомості, мислення й пізнання та на визнання нерозривного зв’язку когніції та комунікації [30, с. 18; 144, с. 17-18; 168, с. 11; 183, с. 5; 219, с. 19-20; 388, с. 10].
Тому до сфери когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється зв’язок мови зі світом, як мовні вирази, одиниці, категорії пов’язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, як структури мовного знання репрезентуються у свідомості та беруть участь у переробці та комунікації інформації[91, с. 24; 165, с. 7-8; 169, c. 340; 205, c. 60-61; 306, с. 66-67; 390, c. 22]. Аналіз мови стає невіддільним від розкриття закономірностей розумових процесів з розпредмечування, структурації та класифікації властивостей і функцій речей, образи яких перехоплюються, зупиняються, фіксуються вербальними формами [4; 148, с. 16; 160, с. 32-36; 211, с. 462; 264, с. 97-99; 431, c. 48].
У руслі когнітивного підходу формується активне розуміння того, що саме мова забезпечує найкращий доступ до внутрішнього світу людини, до структур її досвіду, які не спостерігаються безпосередньо. Наші уявлення про навколишню дійсність об’єктивуються у мові та створюють базу для аналізу тих процесів, що мають місце у людській свідомості та мисленні [259, с. 109; 266, с. 59; 334, с. 4-5; 386, с. 105; 390, c. 124; див. також 66, с. 336; 257, с. 91-92]. Таким чином, дослідження мовних одиниць ставить за мету аналіз тих ментальних репрезентацій знання, які корелюють з ними на рівні свідомості.
Поряд з когнітивністю одним з аспектів нової парадигми виступає дискурсивність. Сутність цього принципу полягає у тому, що встановлюється розуміння мови як феномену, який слугує передачі знання від однієї людини до іншої, від одного покоління до іншого [166, с. 13; 204]. Отже, для аналізу та опису мовних явищ враховується виконання мовою когнітивної та комунікативної функцій і ставиться мета їхнього вивчення у постійній взаємодії й узгодженні між собою.
Зазначений підхід дозволяє також зрозуміти, що саме від знання про мовну систему (мовне знання) та знання про світ (енциклопедичні знання) залежить успішність мовленнєвої комунікації [106, с. 51; 293, с. 22]. З цим пов’язано активізацію пошуків у напрямку вивчення ролі концептів у дискурсивній практиці людини. Досліджуються засоби репрезентації концептів різнорівневими одиницями мови та мовлення [65; 77; 145; 175; 347; 369], їхня смислова структура [50; 151; 216; 297], текстотворчий потенціал [73; 115], особливості індивідуальної концептуальної картини світу [138; 139] тощо.
Досліджуючи вербальні засоби представлення концептів, лінгвісти-когнітологи керуються такими теоретико-методологічними принципами, як антропоцентризм, експланаторність, функціоналізм та експансіонізм [див., напр., 91; 158; 164, 168; 258; 303]. Останні виявляються в тому, що обираючи об’єктом аналізу мовні одиниці у їх реальному функціонуванні, науковці намагаються пояснити лінгвістичні факти та процеси, залучаючи широке коло даних інших, часто нелінгвістичних дисциплін. Антропоцентризм як центральний принцип сучасного лінгвістичного дослідження полягає у тому, що наукові об’єкти вивчаються переважно за їхньою роллю, призначенням і функцією у розвитку людської особистості в умовах складних взаємин з навколишнім світом [27, с. 206; 94, с. 3; 167, с. 14-16]. За таких настанов переосмислюються сутність, природа, функції мови, її трактування виходить за рамки суто раціонального, прагматичного призначення.
Отже, у центр уваги лінгвіста потрапляє суб’єкт – носій мови, який пізнає оточуючий світ, мислить, оцінює, відчуває. Його особливості як Homo sapiens “олюднюють” мову, привносячи в неї інформацію про досвід осмислення та освоєння оточення [110, с. 19; 148, с. 3; 258, с. 6; 265, с. 9-10; 346, с. 475-476; 433, с. 267-269]. При цьому, у фокусі когнітивних досліджень опиняється не тільки і не стільки індивідуальна мовна компетенція, скільки використання мови на рівні спільнот та етносів.
У руслі когнітивно зорієнтованих досліджень мова розглядається як “вмістилище духу народу”, рефлексія його національної ментальності, найважливіша складова частина його культури [3, с. 56-59; 85, с. 322; 142, с. 76-78; 317, с. 3; 390, с. 14]. Як явище духовної культури нації мова виступає тією консолідуючою основою, що об’єднує народ, зберігає його єдність, із покоління в покоління передає накопичений колективний досвід, відбиває систему національних ціннісних орієнтацій [172, с. 13; 386, с. 74]. Ось чому вивчення феноменів мови здійснюється з урахуванням духовних набутків етносу, світовідчуття та світогляду не тільки окремого індивіда, але й того мовного колективу, до якого він належить.
Отже, процес номінативної діяльності, за допомогою якої відбувається виокремлення певних фрагментів дійсності, їхнє називання та формування понять про них у формі різноманітних номінативно-комунікативних засобів, виступає одним з головних засобів пізнання світу, його відображенні у світогляді нації. Цим й обумовлені наявні тенденції у розвитку сучасних лінгвістичних досліджень, сутність яких виявляється у пошуку пояснень того, як у мовних, зокрема лексичних, одиницях відобразилось бачення світу людською свідомістю.
... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів 3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...
... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...
... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...
... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...
0 комментариев