Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів
Когнітивний підхід у розгляді проблеми співвідношення мови та мислення
Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок
Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу
Основні напрями концептуального аналізу лексики
Емоції: мовна та концептуальна репрезентація
Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства
Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ
Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові
Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ
Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові
Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові
Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові
Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”
Дієслівне ЛСП “страх”
Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови
Фразеологізми
Паремії
Стилістична організація номінативного простору “страх”
Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні
Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА
Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Підслот СТАН СТРАХУ
Підслот СИМПТОМ
Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Метафора
Зооморфна метафора
Натурморфна метафора
Метонімія
Епітет
Навигация
Паремії
Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови
490222
знака
5
таблиц
8
изображений
2.3.4.3 Паремії
Ціннісні характеристики окремого концепту яскраво представляються засобами пареміологічного фонду мови, який максимально лаконічно, точно й виразно передає найбільш цінний життєвий і суто національний зміст народу, що визначається його національною свідомістю [54, с. 144; 241, с. 48-49; 263, с. 129].
Паремія визначається як усталений, ритмічно організований образний вислів, що має клішовану метафоричну форму, є узагальненням багатовікового досвіду народу, відрізняється своєю повчальністю та вживається у мовленні з метою засвідчення позитивної або негативної оцінністі певної сфери людської діяльності [102, с. 379; 170, с. 210; 191, с. 379]. У семантиці паремій віддзеркалюється система морально-етичних норм та стереотипів, вироблена багатовіковим соціальним буттям етнічної спільноти [111, с. 28-29; 196, с. 80; 314, с. 202], завдяки чому вони набувають здатності регламентації різного роду міжособистісних стосунків у суспільстві [171, с. 251; 232, с. 311; 308, с. 74]. Отже, аналіз паремій має сприяти розумінню культури народу, осягненню його ментальності, ступеня асимілювання ним загальнолюдських цінностей, рівня аксіологічності концептів його ККС.
КА досліджуваного корпусу паремій дозволяє твердити, що під час їхнього утворення активується інформація різних субфреймів ЕК СТРАХ, а саме: СТАН СТРАХУ (26 одиниць): Fear is stronger than love [474, c. 206]; When we have gold we are in fear, when we have none we are in danger [474, c. 255]; СИМПТОМ СТРАХУ (16 одиниць): I shall quake for fear when you die of old age [474, c. 152]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64]; АГЕНС (17 одиниць): Cowards die many times before their death [474, c. 120], A man of courage never wants weapons [474, c. 395]; Fear may force a man to cast beyond the Moon [474, c. 206]; РИСИ ХАРАКТЕРУ (42 одиниці): Discretion is the better part of value [474, c. 310]; More wit less courage [474, c. 429]; ЗАГРОЗА (32 одиниці): The only thing we have to fear is fear itself [436, с. 316], One honest man scared twenty thieves [474, c. 471].
Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій дозволяє розглядати їх як сталі базові структури свідомості, що за рахунок об’єктивної фіксації знань, досвіду та особливостей когнітивної діяльності мовців стають яскравим маркером засвоєння поняття мовною спільнотою [196, с. 80; 373, с. 174-175]. Аналіз концептуальної семантики досліджуваних одиниць показав, що під час її формування наївна англомовна свідомість осмислює страх у різних іпостасях, через що йому приписується ряд семантичних ролей: 1) причина чи 2) результат виникнення ситуації; 3) агенс; 4) контейнер або 5) наповнення контейнеру; 6) деяке ціле, що має частини або як 7) частина цілого:
1) паремії, у яких страх виступає причиною, реалізує акціональний фрейм [ЩОСЬ1 (страх) спричиняє ЩОСЬ2 (ситуація)]. Ситуація, до якої потрапляє індивід, може відображати його дії або стан. Отже, окреслений вище фрейм реалізується в двох різновидах, які виникають завдяки дії принципу “висвітлення / затемнення”, що виокремлює одну з двох можливих фреймових реалізацій. З огляду на це, представляється можливим виділити всередині даної групи дві підгрупи паремій:
а) паремії, у яких стверджується, що наявність / відсутність страху є умовою виникнення / не виникнення певного внутрішнього чи зовнішнього стану суб’єкта, наприклад, He that fears doesn’t live [442, c. 36]; Fear kills more than illness [436, с. 316]. На концептуальному рівні вони є представленими предметно-акціональним фреймом [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина стає ТАКИЙ (стан)]. Наприклад, He that fears, is assured [474, c. 134]=FEAR causes that SOMEONE is ASSURED (страх спричиняє те, що хтось є впевненим у собі).
б) паремії, що зображують ситуації, коли страх як рушійна сила викликає у відповідь певні дії індивіда, або, навпаки, позбавляє останнього можливостей їх здійснення, наприклад, He that is afraid of every grass must not sleep in a meadow [474, c. 3]; To fright the bird is not the way to catch her [474, c. 239]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64], He that fears danger in time seldom feels it [474, c. 134], які вербалізують акціональну фреймову структуру [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина діє ТАК].
2) одиниці, в яких страх подано як результат дії певних факторів, на рівні фреймової структури представляють ситуацію в рамках акціонального фрейму: [ХТОСЬ1 / ЩОСЬ1: причина спричиняє ЩОСЬ2: результат (страх)], наприклад, Burn not your house to fright away the mouse [474, c. 72]; More frightened than hurt [474, c. 426]; I fear Greeks even when bringing gifts [447, c. 99]; He is afraid of his own shadow [474, c. 310]. Для прикладу, розглянемо прислів’я Men fear death з точки зору того, яким чином в ньому осмислюється страх. Перефразовуючи цю паремію, отримуємо актуалізацію акціонального фрейму: Men fear death = DEATH causes (one’s) FEAR (смерть спричиняє страх).
Отже, проаналізовані групи одиниць демонструють бачення страху англомовним суспільством в термінах причиново-наслідкового зв’язку, коли емоція осмислюється у ролі причини певної ситуації, чи як наслідок дії деяких факторів.
3) Осмислюючи ситуацію виникнення страху, англомовна спільнота може наділяти останній рисами агенсу, здатного виконувати дії в межах акціонального фрейму [ХТОСЬ: агенс (страх) діє ТАК]. Відповідна концептуалізація страху відбувається завдяки проектуванню на нього якостей живих істот, зокрема людей, звірів та птахів. Така інтерпретація емоції здійснюється завдяки дії концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: Fear has long legs [474, c. 206]; Fear has a quick ear [447, c. 33], яка у когнітивному просторі англомовних ПП може специфікуватися за допомогою частинних метафор СТРАХ – ЛЮДИНА: Foolish fear doubles danger [442, c. 36]; Fear keeps the garden better than the gardener [474, c. 328] та СТРАХ – ТВАРИНА: Fear lends wings [474, c. 206].
Метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА регулює введення до акціональної фреймової моделі паремій групи слотів компаративного фрейму, які доповнюють її до структури [ХТОСЬ (страх) є подібним до ХТОСЬ (істота) існує ТАК / діє ТАК].
4) Концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР реалізується у пареміях Better pass a danger than be always in fear [474, c. 134]; Better hazard once than be always in fear [474, c. 43] та має вигляд [ЩОСЬ: контейнер (страх) містить ТАКИЙ ХТОСЬ: наповнення (людина)], де страху приписана роль контейнеру.
5) Страх може концептуалізуватися у свідомості людини у ролі сутності, яка заповнює собою людину, її душу або серце. У такій паремії, як Love is full of busy fears [474, c. 384], емоція страх на концептуальному рівні представляється як вміст, що заповнює собою контейнер. Концептуально-семантична структура паремії – результат переміщення інформації в межах вище наведеної посесивної структури: [ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) містить ЩОСЬ: наповнення (страх)].
6) В англомовній картині світу, емоція страх може розглядатися як цілісна сутність, що складається з певної кількості частин, наприклад, Fears are divided in the midst [474, c. 384]. Концептуально-семантична структура має вигляд партонімічного фрейму [ЩОСЬ:ціле (страх) має ЩОСЬ: частини], який включає предметні сутності, співвіднесені між собою як ціле та його частина.
7) У низці паремій страх концептуалізується як одна з частин цілого, наприклад, у прислів’ї Fear is one part of prudence [474, c. 384] страх – частина образно переосмисленої людської якості – обачності. Структура партонімічного фрейму даного типу паремій має вигляд: [ЩОСЬ:ціле має ЩОСЬ: частина (страх)].
Низку паремій побудовано на основі декількох концептуалізуючих принципів, тому ці одиниці не можуть бути віднесені лише до однієї класифікаційної групи. Наприклад, прислів’я He that lives ill, fear follows him [474, c. 36] може бути віднесеним до груп паремій, де страх суміщує ролі агенсу й результату .
Таким чином, аналіз паремій, які виражають ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, показав, що вони виступають одним з найкращих інструментів розкриття поняттєвого, образного та культурно-ціннісного боку концепту. Спостереження за пареміологічним матеріалом з позиції аксиологічної значущості концептуалізованої у англійській ККС емоції страх дає підстави підтвердити превалюючу негативну оцінність її структури. Значно менше висвітлюється його адаптивна цінність. Образна грань ЕК розкривається його метафоричною концептуалізацією, яка має національно-специфічне забарвлення і відображається через маркер подібно у фреймовому блоці структури концепту.
Похожие работы
... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів 3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...
... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...
... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...
... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...
0 комментариев