Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II

Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II
Генезис програмувальних логічних інтегральних схем, їх класифікація та архітектура Призначення та структура системи автоматизованого проектування MAX+PLUS II Процедура компіляції створеного проекту в системі автоматизованого проектування MAX+PLUS II Загальні відомості про мову описання апаратури AHDL Синхронний RS-тригер JK-тригер Програма реалізації тригерів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Паралельні регістри зсуву Програма реалізації регістрів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Асинхронний лічильник з модулем 10 Програми реалізації лічильників в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Теоретичні відомості про мультиплексори, демультиплексори, шифратори, дешифратори Демультиплексор Дешифратор Результати програмної реалізації мультиплексорів, демультиплексорів, шифраторів, дешифраторів Віднімачі Програми реалізації суматорів, віднімачів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II Структура COM-порту при його реалізації в САПР MAX+PLUS II Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II
120215
знаков
18
таблиц
54
изображения

8.4 Результати програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II

 

Результати тестування програмної реалізації COM-порту в САПР MAX+PLUS II наведено на рис. 8.6. Поетапно процес компіляції всього проекту, так як і його компонентів, описаний в розділі 4 даної дипломної роботи.


Рис. 8.6. Результати тестування проекту СОМ-порту


Висновки

 

В даній атестаційній магістерській роботі створено інформаційно-програмну базу роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II.

Інформаційна складова бази роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II являє собою описання структури розглядуваного середовища, призначення його основних додатків, а також їх взаємозв’язку, детально розкриту процедура розробки нового проекту в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II; процес компіляції створеного проекту дозволить зменшити витрати часу на підготовку спеціалістів з програмування на ПЛІС та оволодіння ними практичних навичок.

З метою створення процесу програмування більш зрозумілим в роботі проведено класифікацію, а також розкрито архітектуру найбільш поширених програмувальних логічних інтегральних схем.

Програмна складова база роботи з інтегрованим середовищем MAX+PLUS II являє собою теоретичне описання базових пристроїв мікроелектроніки разом з програмами їх реалізації. В даній атестаційній магістерській роботі наведено програми мовою AHDL для програмування:

1)         JK-тригера;

2)         D-тригера;

3)         RS-тригера;

4)         синхронного RS-тригера;

5)         4-розярядного послідовного регістру зсуву;

6)         4-розярядного паралельного кільцевого регістру зсуву;

7)         4-розрядного асинхронного лічильника з крізним переносом за модулем 16;

8)         асинхронного лічильника за модулем 10;

9)         асинхронного трьохрозрядного лічильника віднімання;

10)      3-розрядного універсального лічильника;

11)      шифратора 10 на 4;

12)      3-розрядного дешифратора з інверсними входами;

13)      мультиплексора з двома адресними входами, чотирма інформаційними і входом дозволу роботи;

14)      демультиплексора з трьома адресним входами, одним інформаційним і входом дозволу роботи;

15)      4-розярдного суматора;

16)      4-розярдного віднімача.

З метою більш детального пояснення взаємозв’язку різних додатків MAX+PLUS II в атестаційній магістерській роботі створено проект послідовного COM-порту, що складається з п'яти базових мікроелектронних пристроїв: шифратору 20 на 10, 10-розрядного паралельного регістру, мультиплексора з 4 інформаційними і 2 адресними входами, 4-розядного лічильника і 5-розярядного лічильника.

Оскільки в останній час архітектури програмувальних логічних інтегральних схем бурхливо розвиваються й удосконалюються, а методи проектування на їх основі залишаються без зміни, то викладений в роботі матеріал може використовуватися як в дидактичних, так і в науково-дослідницьких цілях.

На базі даної роботи розроблено комплекс лабораторних робіт, що дозволяють скоротить витрати часу на оволодіння навичками роботи в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II.


Використана література

 

1.         Антонов А.П. Язык описания цифровых устройств AlteraHDL. М.: Радиософт, 2001. – 221 стр.

2.         Баранов С.И. Синтез микропрограммных автоматов. Л.: Энергия, 1979. 232 стр.

3.         Девятков В.В Методы реализации конечных автоматов на сдвиговых регистрах. М.: Энергия, 1974. – 80 стр.

4.         Денисенко Е.Л. Иерархический синтез асинхронных автоматов на программируемых логических интегральных схемах (ПЛИС) с учетом ограничений. М.: УсИМ, 1997. – 476 стр.

5.         Закревский А.Д. Алгоритмы синтеза конечных автоматов. М.: Наука, 1971. – 502 стр.

6.         Закревский А.Д. Логический синтез каскадных схем. М.: Наука, 1981. – 416 стр.

7.         Лазарев В.Г., Пийль Е.И. Способ объединения алгоритмов. Санкт-Петербург: Тр. ЛОНИИС, 1962 стр.

8.         Осадчий Ю.Ф., Глудкин О.П. Гуров А.И. Аналоговая и цифровая электроника. М.: Горячая линия – телеком, 2000. – 762 стр.

9.         Соловьев В.В. Использование программируемых матриц логики при синтезе комбинационных схем. Минск: БГУИР, 1995. – 233 стр.

10.      Соловьев В.В., Самаль Д.И. Методы синтеза произвольной логики на программируемых логических устройствах. М.: Автоматика и вычислительная техника, 1997. 561 стр.

11.      Соловьев В.В., Васильева А.Г. Программируемые логические интегральные схемы и их применение. Минск: Беларуская навука, 1998. – 270 стр.

12.      Соловьев В.В. Проектирование цифровых систем на основе программируемых логических интегральных схем. М.: Горячая линия – телеком, 2001. - 636 стр.

13.      Соловьев В.В. Проектирование функциональных узлов цифровых систем на программируемых логических устройствах. Минск: Бестпринт, 1996. - 252 стр.

14.      Соловьев В.В. Синтез комбинационных и последовательных схем на программируемых логических устройствах. М.: Горячая линия – телеком, 2001. - 233 стр.

15.      Соловьев В.В. Синтез произвольной регистровой логики на программируемых логических устройствах. М.: Горячая линия – телеком, 2000. - 81 стр.

16.      Соркин Б.Л. Синтез микропрограммных автоматов на стандартных ПЗУ и ПЛМ с использованием элементов средней степени интеграции. Минск: АВТ, 1997. – 378 стр.

17.      Поттосин Ю.В., Черимсинова Л.Д. автоматная реализация алгоритмов логического управления. Минск: Институт техники и кибернетики АН Беларуси, 1994 – 38 стр.

18.      Стешенко В.Б. ПЛИС фирмы Altera: проектирование устройств обработки сигналов. М.: Додека, 2000. - 128 стр.

19.      Токхейм Р.Б. Основы цифровой электроники. М.: Мир, 1988. - 392 стр.

20.      Янов Ю.И. О логических схемах алгоритмов. М.: Физматгиз, 1995. – 332 стр.


Информация о работе «Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 120215
Количество таблиц: 18
Количество изображений: 54

Похожие работы

Скачать
35274
1
16

... цих проектів, їх компіляції, комп’ютерного моделювання, загрузки проекту на кристал ПЛІС. Програмні продукти фірм Xilinx та Altera на сьогоднішній день є найбільш поширеними САПР для проектування цифрових пристроїв на ПЛІС. Серед програмних продуктів Xіlіnx є як відносно прості вільно розповсюджувані системи, так і потужні інтегровані пакети, що дозволяють розробляти ПЛІС еквівалентної ємності бі ...

Скачать
39468
0
18

... КП, відповідно; X Offset, Y Offset – зсув точки підключення траси відносно геометричного центру КП по осях X і Y, відповідно. Таблиця апертур (Apertures) містить опис використовуваних апертур. Таблиця Layers містить список шарів, використовуваних OrCAD Layout. Шари можуть бути наступних типів: Routing – шар трасування; Plane – шар металізації; Drill – шар символів отворів; Jumper – шар ...

Скачать
178729
2
1

... результаты отчета. Они являются кульминационным пунктом отчета и должны быть разумными, хорошо определенными, перечисленными и обоснованными [11].Практика дистанционного образования с использованием Internet Шутилов Ф.В. Особенности заочного образования - в необходимости обеспечить высокий уровень знаний при значительно меньшем времени непосредственного личного общения студентов с преподавателем. ...

0 комментариев


Наверх