Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення

2. Японське “Економічне диво”. Японія й сьгодення.

Курс на еребудову головних галузей промисловості, використання найсучаснішої техніки, модернізація виробництва.

Розвиток чорної металургіі і електрометалургіі на основі нововведень;

Автомобільна промисловість;

Електронна промисловість;

Головне : праця 120 млн. японців.

Експорт в Японіі в США :

40% автомобілів;

16% чорних металів;

30% радіоприймачів.

Імпорт з США :

86% металобрухту;

42% бавовни;

59% пшениці.

Приріст японського виробництва 4.1%.

Сьогодні Японія – багата та процвітаюча держава. Центр сучасної науки і передових технологій. Японія також дотимується курсу “Японський дух, японська якісь, євпропейські знання”.

В 90-х в Японіі валовий національний продукт зростав, однак падав валовий внутрішній продукт. Це привело до определьонного економічного спаду в державі. Зросла вартість товарів і робочої сили. Фірми відмовляються від “довічного найму” робітників. Однак Японія і на початку 21ст. зберегла світове лідерство в експорті капіталів, промисловому експорті, в виробництві автомобілей, кольорових телевізорів, відеомагнітофонів, аудіомагнітофонів. Держава приймає активну участь в економічному і політичному житті країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Висновок : аналізуючи японське “економічне диво” можназробити висновок, що з будь якої еономічної кризи можливий вихід і він пов’язаний з цілеспрямованою діяльністю держави в тісному зв’язку з народом.

Білет № 11

Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 та таємний додатковий протокол до нього.Види угод на подальший розвиток подій у світі.

В 30 р.р. пролітика “умиротворення” агресора, яку проводили Франція і Великобританія, не сприяла створенню антифашистської коаліції; підписати в1939 р. англо-франко-радянський оборонний союз не вдалось. В цих умовах керівництво СРСР пішло на зближення з Німеччиною. Німеччина в цей час розширяла свій вплив на Сході (захоплення Чехословакії і окупація Закарпатської України). СРСР постав перед вибором : або укласти договір з фашистською Німеччиною, або залишитись в цілковитій дипломатичній ізоляції. І.Сталін обрав перше. В своїх виступах він дав зрозуміти , що конфліктів між СРСР та Німеччиною не існує.

В Берліні було підписана радянсько-німецька кредитна угода. А 23 серпня 1939 р. в Москві була підписана угода між міністром іноземних справ Німеччини Ріббентропом і народним комісаром Молотовим (радянсько-німецький пакт про ненапад, або пакт Молотова-Ріббентропа). Суть договору :

угода між державами укладалась на 10 років;

сторони зобов`язувалися утримуватися від насильства один проти одного;

у випадку нападу на одну із сторін друга сторона зобов`язувалась не підтримувати державу,яка напала;

проведення консультацій по питаннях,які відображають загальні інтереси;

сторони зобов`язались не вступати в союзи, які направлені проти однієї з сторін;

вирішення суперечок між державами повинно було здійснюватись мирним шляхом.

Теперішній договір мав доповнення. Це був секретний протокол, який розділяв сфери впливу в Європі між Німеччиною та СРСР. Він зберігся у вигляді копій і був опублікований в СРСР в 1989 р. після закінчення роботи під головуванням О.Яковлева. оригінали не збереглися ни в німецьких, ни в радянських архівах. Суть таємного протокола :

за Німеччиною визнавалась сфера впливу в Польщі і Литві;

СРСР розповсюджувало сфою сферу впливу на Західну Україну, Бесарабію, Фінляндію, Естонію, Латвію;

Долю Польщі вирішували СРСР та Німеччина ( закінчує своє існування );

По лініі рік Навер-Вісла-Сян утворився негласний радянсько-німецький кордон.

Пакт Молотова-Ріббентропа надав помітний вплив на подальший розвиток подій у світі.

Бало призупинене просування Німеччини на схід.

СРСР отримав можливість укріпити оборону країни.

Відбувся розкол в країнах фашистського блока ( Японія відмовилась від агресій у відносинах СРСР ).

СРСР проемонстрував західним країнам самостійність свого зовнішньополітичного курсу.

СРСР розширив територіі до кордонів 1913 і став вважатись країною-агресором. Початок світової війни ув неменучим.

Для України наслідки цього пакта були двоякими :

Західноукраїнські землі об’єдналися з Радянською Україною;

17 вересня 1939 Червона Армія виступила Західну Україну;

відбувся підьйом національної самосвідомості мешканців Західної України;

в 1940 в склад Радянської України була включена Північна Буковина;

була ліквідована стара сестема управління; на нових територіях проводлась колективізація, індустріалізація, націоналізація і культурні перетворення.

Висновок : підписання радянсько-німецького пакта про ненапад не змоголо застерігти початка сітової війни. Європа знову опинилась розділеною на сфери впливу могутніх країн.

2. Діяльність М.Тетчер, Тетчеризм: його суть і наслідки.

Народилася в 1925 в місті Грантем в Північній Англіі в сім’ї бокалійника. Саме батько привчив Маргарет приділяти велику увагу політиці. Сім’я Маргарет була прихильна до Торі – консерватори .

1959 – обрана у парламент Англіі.

З 1975 лідер Торі.

1979 – прим’єр міністр.

1979 – лейборисська партія на чолі з Вільсоном відстоювала програму “Побудова держави добробуту для всіх”, а програма Торі лідером якої була Тетчер називалась “Правильний підхід”.

Тетчеризм

Нова політика британських консерваторів в області економіки і соціальної сфери :

Внутрішня політика :

стимулювання вільного підприємництва;

скасування пільг, що надавались державним підприємствам;

денаціоналізація;

зниження податків на високі прибутки;

зменшення витрат на соціальну сферу;

монетаризм – держава значно посилила контроль за масою грошей, що знаходилася в обігу;

безпосередньо не втручалась у збут та виробнцтво товарів.

Зовнішня політика :

конфлікт в Ольстері ( територія північної Ірландіі ) між ірландськими католиками і англійськими протистантами. Англійський уряд ввів війська в Ольстер.

Війна Англіі з Аргентиною за Фолклендскі острови;

Активна участь Англіі у НАТО.

При Тетчер знизився рівень добробуту населення ( 9 млн. англійців потрапили у категорію бідних, податки зросли у 22 рази ).

У 1990 Тетчер пішла у відставку.

Білет № 12