Створення держави Ізраіль. Виникнення палестинської проблеми

2. Створення держави Ізраіль. Виникнення палестинської проблеми.

Землі Палестини називали “райським садом”, до нашої ери тут проживали плепена Кононеї та Філестемляни ( з древньоєврейської пелештим ). 4 тис. років тому Євреї ( заречні люди ) прийшли на територію Палестини ( прийшли з р. Єфрат ). В 11ст. до нашої ери було засноване Ізраільськи царство.

В 7 ст. до нашої ери Ізраіль був захонлений Асірією.

В 2 ст. нашої ери євраїв римські імператори розселили по всій території землі.

У 1947 насесіі ООН було вирішено створити на територіі Палестини дві держави : єврейську та арабську. Але араби виступили проти – так виникла “близькосхідна проблема”.

14 травня 1948 – проголошення деклараціі незалежності і утворення нової держави Ізраіль.

Араби вирішив створити організацію і виступили проти Ізраіля. Країни : Єгипет, Судан, Сірія, Ліван, Іран, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Туреччина створили Лігу Арабских Держав (АЛД).

Перша арабо-ізраільська війна закінчилась перемир’ям у 1949.

Друга арабо-ізраільська війна 1956 – Єгипет оголосив про націоналізацію Суецького каналу, Англія, Франція, Ізраіль на це застосували зброю. Втрутилась ООН.

7 березня 1957 Ізраіль вивів свої війська з Єгипту.

Ембарго на продаж нафти викликало світову енергетичну кризу.

Поразка арабів привеладо зміни зовнішньополітичних курсів. Арабські держави почали співпрацювати з США, а відвернулися від СРСР.

Виснаження арабсьаих країн і Ізраілю.

У 1978 араби і євреї сіли за стіл переговорів.

В березні 1979 прем’єміністр Ізраілю Бегін підписав договір про мир.

Проблема до цього часу не врегульована.

Висновок : вирішення палестинської проблеми є складним міжнародним питанням. Можливо, відиова від національних амбіцій може допомогти вирішити цю проблему.

Білет № 14

1. Громодянська війна в Росіі : причини, періодизація, наслідки.

Розкол суспільства на прибічників та супротивників більшовицької влади.

Нездатність суспільства вирішити парламентським методом питання про владу та державний устрій.

Готовність більшовиків, які прийшли до влади, боротися за неї зі зброєю у руках відкидаючи парламентаризм.

Складність та суперечливість національного питання, що виникло у зв’язку з утворенням на території колишньої Російської імперії нових держав, які захищали свій суверинітет силою зброї.

Втручання у внутрішні справи Росії, збройна інтервенція Англії, Франції, США, Німеччини, Туреччини.

Літо 1918 – жовтень 1918 початок громадянської війни. Розгортання військової інтервенції Антанти.

Листопад 1918 – квітень 1919 : посилення інтервенції Антанти.

До кінця 1919 : вирішальний перелом над силами внутрішніх супротивників радянської влади та іноземних інтервентів.

1920 – радянсько – польська війна і розгром Врангеля.

1921- 1922 – закінчення війни, встановлення радянської влади.

Встановлена радянська влада.

Створені умови для воєнно-політичного союзу.

Завершився процес однопартійної системи.

Інтервенти вигнані.

Загинули міліони людей.

Величезної шкоди зазнало с\г, промисловість і культура.

2. Обєднання Німеччини. Німеччина сьогодні.

Після закінчення 2 світової війни Німеччина була поділена на чотири зони окупації : СРСР, США, Англії і Франції. В умовах початку конфронтації між колишніми союзниками зростала різниця між радянською зоною і трьома іншими. В зоні СРСР почала проводитись націоналізація промисловості, аграрна реформа, створювалисьпідприємства. В західних зонах йшло відновлення економіки й формування сучасних ринкових структур. Об’єднання, до якого на словах прагнули і СРСР, і союзники, було неможливим. Начавшаяся “холодна війна” призвела до створення двох Німецьких країн - ФРН і НДР ( 1949 ).

Перехід від конфронтації до співробітництва сходу і заходу, революція в західній Європі створила передумови для об’єднання Німеччини. В листопаді 1989 був відкритий кордон між ФРН і НДР, а Берлінська стіна зруйнована.

Остаточне вирішення питання про об’єднання Німеччини вимагало міжнародного урегулювання. Ця проблема стала предметом проходівших в 1990 переговорів за формулою “2+4” (НДР і ФРН+ країни-переможниці).

Після виборів в 1990 році в Народну палату НДР новий уряд який очолив Лотар Мазьєр, підтримав об’єднання двох країн на основі ст.23 Конституції ФРН, що означало ліквідацію державного устрою НДР й розповсюдження на її територію законів Західноі Німеччини. В результаті підписання Договору Німеччина стала єдиною країною. Федеральним канцлером став Гельмут Коль.

При цьому об’єднана Німеччина зіштовхнулася з багатьма проблемами. Необхідно було ліквідувати нерівномірність розвитку західноі і східної частин країни, так як розвиток НДР був значно нижче. Об’єднання політичних і економічних систем проводилось без стратигічного планування. Економічні зміни в Східній Німеччині призвело до глибокого падіння промисловості, безробіття (десь 30 %). Приватизація східнонімецьких підприємств не дала реального економічного ефекту. Все це змусило уряд ФРН зберегти на довгий час дію програм по модернізації східних земель й підвищити податки, для покриття високих витрат.

Існують і проблеми психологічного плану. 10-ліття життя при різних суспільних системах, активна діяльність офіційної пропаганди тих років, створивший із сусідньої країни образ ворога, різні системи життєвих цінностей, - все це помітно заважало процесу об’єднання Німецьких націй. Із колишніх елітарних груп населення НДР (військових, спортсменів, вчителів) лише одиниці зберегли пристойну роботу. І навпаки – майже вся нова адміністративна й ділова еліта східних земель була складена з колишніх територій ФРН.

Об’єднання Німеччини значно укріпило положення країни на міжнародній арені. Беручи участь в об’єднанні Європи, Німеччина прагне грати ведучу роль, зіштовхуючись з аналогічним прагненням Франції і Англії. В тойже час ФРН проявляє всебільшу активність на сзході Європи і стає бажаним стратегічним партнером для Угорщини, Чехії, Польщі, країн Балтії.

Українско-німецькі відносини почалися з визнання Німеччиною незалежності України і встановлення дипломатичних відносин. Були заключені 2-х сторонні договори. В липні 1995 відбувся візит Президента України Кучми в ФРН, а в вересні 1996 канцлер ФРН Коль відвідав Україну. Візити сприяли укріпленню співробітництва між країнами. ФРН бере участь в проекті ліквідації наслідків на ЧАЕС, сплачує компенсації українцям, котрі в роки війни опинилися в полоні чи були відігнані на примусові роботи в Німеччину.

Теперішній канцлер Німеччини Герхард Шрьодер також зацікавлений в розвитку відносин з Україною. Про це свідчать обмін візитами глав держав.

Висновок : Об’єднання Німеччини зробило її одним із лідерів світової спільноти.

Білет № 15