Травня 1955 організація Варшавського договору (ОВД)

14 травня 1955 організація Варшавського договору (ОВД)

договір про дружбу, співробітництво і взаємодпомогу.

Причини

Неспроможність адміністративно-командних методів керівництва.

Небажання більшості населення жити по старому.

Політичне банкротство керівництва ведучих партій.

Революції були придушені радянськими військами.

Методи і форми

Від “ніжної” і спокійної революції в Чехословаччині до кривавих зіткнень у Румунії.

Відмова керуючої комуністичної партії від монополії на владу, і оформлення агатопартійної системи.

Виведення з під контролю комуністів армії, міліції, органів державної безпеки.

Відміна державної цензури засбів масової інформаціі.

Розробка пакета економічних реформ.

Польща

Червень 1989у виборах у сейм потерпіла поразку польська б’єднана робітнича партія ( ПОРП). Змінили назву країни – Республіка Полща. Лідером став безпартійний – Тодеуш Мозовецький.

Румунія

16-17 грудня 1989 криваві події в місті Тиошарі ( сутички між людми ).

22 грудня у Бухаресті повсталий народ скинув диктатуру “клана Чаушеску”.

Висновок : дмократичні революціі мали наслідком не тільки змінив середині країни, але і визначили нове розташування сил у Європі, була закінчена “Холодна війна”.

Білет № 26

1. Революція 1918р. в Угорщині. Період Угорської радянської республіки

Перша світова війна призвела до поразки Четверного союзу і розпаду в 1918 р. Австро-Угорської імперії.

Угорщина входила до складу імперії на принципах політичної рівноправності з Австрією. Імператор Австрії Карл IV був одночасно королем Угорщини. В умовах політичної й економічної кризи Карл IV оголосив про перетворення імперії в союзну державу і доручив угорському графу М. Карою сформувати коаліційний демократичний уряд. В Угорщині була створена Національна рада. Масові революційні виступи в країні привели до того, що 16 листопада 1918 р. Національна Рада проголосила Угорщину незалежною, суверенною республікою.

Новий уряд на чолі з М. Карою початок демократизації суспільно-політичного життя, оголосило про майбутню аграрну реформу.

У ході революції, що почалася, в Угорщині активізувалася діяльність лівих політичних сил: була утворена Комуністична партія Угорщини (КПВ); як у Радянській Росії, створювали Ради робітничих і селянських депутатів,

У той же час ускладнюється зовнішньополітична ситуація. Країни Антанти зажадали від уряду Кари частини територій Угорщини. Уряд відмовився виконувати вимоги і був змушений піти у відставку.

21 березня 1919 р. представники Соціалістичної партії Угорщини і КПВ створили новий уряд і проголосили Угорську радянську республіку (ВСР).

Уряд — Революційна урядова рада — узяла під контроль життєво важливі об'єкти столиці. Основні перетворення були зведені до наступного:

Націоналізація (одержавлення) підприємств великої і малої промисловості, банків, торгових контор і транспорту.

Ліквідація поміщицького землеволодіння і створення сільхозкоопе­ративів.

Уведення 8-годинного робітничого дня.

Ліквідація існуючих органів влади і створення нових.

5. Уведення безкоштовні утворення і медобслуговування.
Установлення комуністичної диктатури викликало невдоволення в країні.

ВСР, у свою чергу, прагнула одержати підтримку Радянської Росії. Дві Червоні Армії — угорська і радянська — почали просування назустріч один одному, однак цьому перешкодили війська Румунії, Чехословаччини і Франції. У результаті окупації країни, антирадянських повстань, господарської розрухи комуністична диктатура в Угорщині впала.

Після 133 днів Угорська радянська республіка припинила своє існування. Влада в країні перейшла до віце-адмірала Міклоша Хорти, почалося формування авторитарного режиму.

Висновок. Відновлення незалежності Угорщини супроводжувалося комуністичним експериментом по типу Радянської Росії. В Угорщині він не удався, оскільки не мав достатньої соціальної підтримки, супроводжувався іноземною інтервенцією і відторгненням частини територій країни.

2. Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Друга світова війна належить до числа найбільших історичних подій XX ст. Вона тривала шість років, охопивши майже всі континенти й океани.

Друга світова війна назрівала протягом багатьох років. Причини її були складними і різноманітними. Одна з основних — нерівномірність економічного і політичного розвитку країн світу, що привело до різкого загострення протиріч між країнами й утворенню двох воюючих одна з одною коаліцій. Причиною війни стало також прагнення фашистських держав до нового переділу світу, захопленню колоній, джерел сировини і ринків збуту. Так, Німеччина розраховувала поневолити сусідні країни, розгромити Радянський Союз, створити нову колоніальну систему в Африці і на Близькому Сході. Італія хотіла перетворити Середземне море в «Італійське озеро», підкоривши собі країни Балканського півострова і Близького Сходу, частина Східної і Північної Африки. Японія мала намір захопити Китай, частину Радянського Союзу, Бірму, Малайзію, Індонезію, Філіппіни і країни південних морів.

Характер Другої світової війни був національно-визвольним для народів і країн, що стали жертвами фашистської агресії, і загарбницьким з боку фашистських держав.

Умовно історію війни можна розділити на п'ять етапів (періодів), кожний з який має свої специфічні особливості.

Перший період — 1 вересня 1939 р. — 22 червня 1941 р. (напад Німеччини на Польщу — початок агресії проти СРСР).

Другий період — з 22 червня 1941 р. по листопад 1942 р. (розширення фашистської агресії: напад Німеччини і її союзників на СРСР до контрнаступу під Сталінградом).

Третій період — з листопада 1942 р. по грудень 1943 р. (докорінний перелом у ході війни: від контрнаступу під Сталінградом до наступу в Україні).

Четвертий період --із січня 1944 р. по 8 травня 1945 р. (розгром фашизму в Європі: від наступу під Ленінградом до капітуляції Німеччини).

П'ятий період — з 8 травня 1945 р, по 2 вересня 1945 р. (від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії).

Друга світова війна завдала величезної шкоди Україні. У ході війни загинув кожен шостий житель України: близько 3 млн громадян — на фронті, 5,5 млн -і в зоні окупації, 2,3 млн насильно вивезені в Німеччину. Позбавилися даху близько 10 млн чоловік. Окупанти зруйнували 714 міст і селищ, понад 28 тис. сел і 16 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. шкіл, технікумів і вузів. Після звільнення в республіці залишилося тільки 19 % довоєнної кількості промислових підприємств. По підрахунках західних фахівців, загальний матеріальний збиток у грошовому вираженні склав у світових цінах 100 млрд доларів. Відразу після звільнення території України від німців почалося відновлення зруйнованого війною господарства.

Висновок. Друга світова війна принесла незлічимі нещастя країнам і народам, що приймали в ній участь. Україна в ході війни понесла величезні матеріальні втрати і людські жертви.

Білет № 27

На середину 20-х років Росія й надалі залишалася відсталою аграрною країною. Індустріалізація була необхідною для того, щоб піднести економіку, зміцнити обороноздатність, подолати техніко-економічну відсталість, зробти СРСР незалежним від великих держав. Для масштабної перебудови промисловості перш за все були необхідні кошти. Індустріалізація почала здійснюватися прискореними темпами. Вона розгорнулася з грудня 1925, коли відбувся 14-й з’їзд ВКП(б). У 1925-1929 було реконструйовано і відбудовано сотні підприємств важкої індустрії й машинобудування. Був збудований Харківський тракторний завод, “Красний путиловець”, зведені Волхівська та Штерівська електростанції, почалося будівництво Дніпровської ГЕС.

Передусім кошти вилучалися з с/г й легкої промисловості, що негативно позначилося на їх розвитку. Крім того, вилучалися гроші й цінності у населення. В країні почали запроваджувати примусові державні позики за які радянська влада так і не розрахувалася. За вказівкою Сталіна, було дозволено значне збільшення виробництва спиртних напоїв, прибутки з продажу яких використовувалися для індустріалізації. Крім того, Радянський уряд таємно від народу продавав за кордон шедеври мистецтва.

Першим перспективним планом радянської економіки став план ГОЕЛРО, прийнятий у 1929. 16-та Всесоюзна партійна конференція затвердила перший 5-ти річний план, який у травні 1929 був схвалений 5-м з’їздом Рад СРСР.

Однією з найганебніших і цинічних форм здійснення індустріалізації було використання рабської праці політичних в’язнів і так званих спецпереселенців.

З 1928 знову запроваджується карткова система розподілу промислових і продуктових товарів серед населення.

За роки перших п’ятирічок (1928-1937) у СРСР були збудовані нові промислові райони, а також гіганти радянської індустрії: Дніпрогес, Магнітогорський металургійний комплекс, Сталінградський та Харківський тракторні заводи, Туркестано-Сибірська залізниця, Горлівський та Березниківський хімічні комбінати. Були створені вугільні та металургійні бази в Сибіру, Казахстані, на Далекому Сході. Зусиллями в’язнів був збудований Волго-Донський канал, тисячі інших великих об’єктів. Гордістю більшовиків став Московський метрополітен, а комсомольців – місто Комсомольськ-на-Амурі.

Хоча перші дві п’ятирічки оголошувалися виконаними достроково, насправді ж сталінський план індустіалізації був незавершений. СРСР і надалі відставав від індустріально розвинених країн світу, що, зокрема, позначилося на переозброєнні Червоної армії.

1953-1956 в Угорщині називається “новим курсом”.

1912-1990

народився в сім’ї батрака і працював сільським механіком. З жовтня 1956 по 1988 перший секретар ЦК КПУ.

Прискорення сільськогосподарського виробництва.

Галузі які виробляли товари масового споживання.

Припиненя масової колективізаціі.

Знижені податки і норми поставок с/г продукціі.

Зупинена “антикуркульська” компанія.

Послаблення політичного терору.

Керівництво СРСР було не згодне з цими реформами. Почався терор.