Розвиток літератури і мистецтва у міжвоєнний період

1. Розвиток літератури і мистецтва у міжвоєнний період.

20-ті роки ознаменувалися новим явищем у літературі – творчістю письменників “втраченого покоління” – Хемінгуея, Олдінгтона, Ремарка.

Герої їхніх романів – сильні молоді люди, які багато пережили і розчарувалися. Нерідко такі люди не мгли знайти для себе застосування в навколишньому світі. Для визначення такого роду героїв і виник термін “втрачене покоління”. Ним почали позначати напрямок у літературі 20ст., який відобразив протест проти нелюдської бойні Першої світової.

Антивоєнна тиматика, протест проти насильства і поневолення людей, стали одним із визначних напрямків у формуванні літератури “простору” 20-30-ті роки. Однак вони не вичерпували всього обсягу творчих пошуків літератури Західної Європи міжвоєнного періоду.

У нових творах відображалися сучасні, найбільш хвилюючі питання життя. Різко змінилися засоби вираження : письменики виступали в ролі “першовідкривачів” нових можливостей мови літератури, котрі прийнято називати авангардними.

Особливе місце в понорамі літератури посіла російська література. Надзвичайний розквіт російської літератури на початку століття, що ввійшов в історію як “срібне століття” російської культури, був пов’язаний насамперед з ворчістю Ахатової, Цвєтаєвої, Волошина, Єсеніна.

У країнах з тоталітарним ежимом література використовувалась для формування необхідної владі суспільної свідомості і контролю над нею. Вона перетворилася на інструмент пропаганди і засобів впливу на особливість.

У західних демократичних країнах писменники малибільший простір для дій. Література на Заході бала в значній мірі комерцілізована.

Особливою популярністю тут коритувалася пригодницька література, фантастика, психологічні романи, демократичного жанру.

У політичному відношенні та ідеологічної орієнтації література Заходу була досить різноманітна і, як правило, відображала реалії життя. Письменники західних країн у своїй більшості вороже ставилися до фашизму, до будь-яких проявів насильства і спроб обмеження демократії. Творчість письменників, що обслуговували інтереси тоталітарних режимів, вони не сприймали.

Мистецтво.

В розвитку мистецтва можна виділити два важливих періода :

20-ті роки – розвиток мистецтва багато в чому визначався трагічними подіями світової війни і її наслідками ;

30 – ті роки – світова економічна криза, наступ фашизму, затвердження тоталітарних режимів в окремих країнах, наближення нової світової війни не могли трагічно не позначитися на долі і творчості літераторів і художників.

Найважливіші тенденції розвитку мистецтва :

ідеологізація і політизованість

зростання писемізму і розчарованності

множинність художніх напрямів і авторських стилів

зміна художньої географії світу.

Регіональні художні школи

Реалізм

Символізм

Кубізм

Абстракціонізм

Фовізм

Експресіонізм

Конструктивізм

Сорреалізм.

2. План Маршала, його роль у відбудові повоєнної Європи.

Після Другої світової війни економіка європейських ержав була зруйнована. Однією з основних проблем повоєнної Європи бала відбудова економіки і підвищення життєвого рівня населення. 5 червня 1947 США запропонували державам Європи допомогу кредитами, доставкою товарів. Про це оголосив держсекретар Джордж Маршалл, тому заходи стали називати “План Маршалла”. Цілі “Плана Маршалла” : укріплення демократіі в європейських державах, надання їм атріальної та фінансової допомоги, відбудова економіки Європи, позбавлення економіки США від зайвого капіталу.

США надала європейським державам допомогу в розмірі 17 млрд.$. Держави, які потребували допомоги повинні були надати дані про положення в економіці, втратах у війні, стан валютних резервів; вивести представників комуністичних партій з влади і відмовитись від націоналізаціі промисловості; заохочувати підприємництво та ознаьомити США з планами використання допомоги.

В липні-вересні 1947 в Парижі проходила конференція, за підсумками якої 16 держав підписали протокол про згоду прийняти американську допомогу. Але СРСР і країни Східної Європи відмовились від участі в “Плані Маршалла”, розцінивши його як спробу американського імпереалізму встановити свій дмктат на контененті. Тільки Чехословаччина виявила бажання одержати допомогу США, але потім під натиском СРСР відмовилась.

Результати “Плана Маршалла” :

Швидка відбудова економіки, стабілізація внатрішньої політики європейських держав, прагнення до співробітництва, відмова СРСР і держав з комуністичним режимом від допомоги призвело до розпаду Європи.

Висновок : “План Маршалла” зіграв важливу роль в відбудові післявоєнної Європи, усунув небезпеку соціальних потрясинь, але запобіг розпаду світу на два військово-політичних табори на чолі СРСР і США.

Білет № 13

Причини

Гнів і відчай народу після 1 світової війни.

Фронтовики, селяни, частина інтелегенціі.

Перші фашистські організаціі виникли в 1919. Франко-де-комбатіменто ( з’єднання військових ).

Фашисти були підтримані великими капіталістами.

Фашисти пообіцяли провести аграрну реформу.

24 жовтня 1922 у Неаполі розпочався фашистський з’їзд. Муссоліні вимагав 5 мінестерських портфелів і комісаріат авіаціі.

27 жовтня 1922 наступ на Рим.

Король Віктор Емануіл III назначив Муссоліні прем’єрміністром, так італійські фашисти прийшли до влади.

За професією вчитель, кар’єру розпочав редактором соціалістичної газети “Аванті”. 1914 був виключений з партіі за те, що агітував вступити Італію в Антанту. “Або нам дадуть владу, або я її візьму сам”. Після приходу до влади Муссоліні скасував всі демократичні свободи і встановив фашистську дектатуру.

Висновок : фашистський режим в Італіі ліквідував демократичні порядки, права і свободи громодян, ввів диктатуру однієї партіі, яка встановила контроль за всіма сферами соціально економічної, суспільно-політичного життя держави. Італія готувалась до нової світової війни за перерозподіл сфер впливу.