2. Відділ видатків державного і місцевого бюджетів
2.1.Стан цільового фінансування видатків державного бюджету відповідно до встановлених розмірів асигнувань та кошторисів видатків бюджетних установ
Фінансування видатків державного бюджету - це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, для забезпечення виконання загальнодержавних функцій, а також для утримання соціально-культурної сфери, створення соціальних гарантій населення та виконання зобов'язань держави.
Розмір видатків визначається державними завданнями, які закріплюють прогнози і цільові програми. Виробничі підприємства в системі господарства покривають свої потреби за рахунок власних коштів або залучених у кредитно-фінансових установах кредитних ресурсів. Водночас бюджетні установи, що фінансуються за рахунок коштів централізованого фонду, мають можливість отримати доходи від власної діяльності. У зв'язку з цим існує два режими бюджетного фінансування:
- кошторисно-бюджетний режим;
- режим фінансування підприємств і організацій, які мають свої доходи, а бюджетні асигнування одержують як фінансову допомогу.
Незалежно від джерел покриття видатків фінансування здійснюється на підставі таких принципів: плановість, безоплатність і безповоротність, цільове спрямування коштів, ефективність їх використання, фінансування в міру виконання плану, оптимальне поєднання власних, бюджетних та кредитних джерел, здійснення контролю за використанням коштів.
Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у необхідності суворого додержання при здійсненні видатків цілей та заходів, що фінансуються відповідно до затверджених фінансових планів. Кошти мають відпускатися та використовуватися у межах затверджених фінансових планів на підставі чітко визначених нормативів.
До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності установи.
3. Відділ інформаційних технологій
3.1 Обробка платіжних документів
3.2 Формування та використання державних позабюджетних фондів
Державні позабюджетні фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
Позабюджетні фонди створюються двома шляхами: один шлях - це виділення в бюджеті певних витрат, що мають особливо важливе значення, інший - формування цільового фонду з власними джерелами доходів для певної мети.Матеріальним джерелом позабюджетних фондів є національний дохід. Переважаюча частина фондів створюється в процесі перерозподілу національного доходу. За допомогою державних позабюджетних фондів можливо:
- Впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;
- Забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;
- Надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
Залежно від цільового призначення позабюджетні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління – на державні і регіональні.
Джерела формування коштів державних позабюджетних фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.
Звіт по видатках Державного бюджету органи ДКУ складають на підставі аналітичного обліку касових видатків (ф. № 3-ф), який також ведеться:
- в особовій картці при оплаті рахунків;
- картці обліку асигнувань і касових видатків при перерахуванні коштів через територіальні органи Держказначейства;
та на підставі перевірених звітів підприємств, установ і організацій (розпорядників коштів) за формою № 2-мдб.
Квартальні звіти про виконання Державного бюджету складаються територіальними органами Держказначейства в тисячах гривень за наростаючим підсумком з початку року і подаються засобами телекомунікаційного зв'язку в термін до 30 числа першого місяця наступного кварталу Головному управлінню Державного казначейства.
Управління Державного казначейства складають зведені квартальні звіти про виконання Державного бюджету на підставі звітів, поданих територіальними відділеннями Держаказначейства та даних бухгалтерського обліку по доходах та видатках, які проведені безпосередньо управліннями.
4. Відділ бюджетних надходжень.
4.1 Організація обліку на рахунках територіальних органів Державного казначейства в установах банків
Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються за другою формою - через органи ДКУ, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та НБУ, відкриваються єдині казначейські рахунки. У перспективі органи ДКУ виконуватимуть функції бюджетного банку.
Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами ДКУ здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
При фінансуванні розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і в свою чергу їм в органах ДКУ відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають до відповідних органів ДКУ відповідний пакет документів.
З органом ДКУ розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків. Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними і до яких додаються відповідні первинні документи. Суми у виписках органу ДКУ наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначей-ського рахунка.
Для обліку наявності та руху коштів, виділених розпоряднику коштів на утримання установи за загальним фондом, призначений активний субрахунок № 321 «Реєстраційні рахунки». Оскільки виділення коштів розпорядникам коштів усіх ступенів здійснюється безпосередньо органами ДКУ, внутрішні розрахунки з цих операцій між розпорядниками коштів не виникають, субрахунок № 681 не застосовується. Зазначені бухгалтерські записи відображаються в накопичувальних відомостях ф. № 381, які складаються за кожним реєстраційним рахунком. Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.
Аналітичний облік доходів загального фонду за субрахунком № 701 ведеться в установах, які утримуються за рахунок асигнувань з місцевих бюджетів.
... майбутньому та про ресурси у грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому. Вимоги П(С) БО 15 «Доходи» визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку. П(С) БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані з: – реалізацією цінних паперів; – контрактами з надання послуг у галузі будівництва; – страховою діяльністю; – змінами у справедливій вартості ...
... і прийомів, які використовувалися для отримання показників прибутку; забезпечення порівняння даних ознайомлення з обліковою політикою та її аналіз в частині розкриття у фінансовій звітності Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складові. Кожна складова облікової політики підприємства об'єднує відповідні об'єкти, за якими існують альтернативні варі ...
... ії його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, а про принципи її формування та вимоги, що до неї висуваються, поговоримо далі. 3. Загальні положення облікової політики підприємства Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка ...
... , так і з приватними фізичними особами. В цілому можна зробити висновок, що втілення в життя зазначених шляхів вдосконалення первинного, аналітичного та синтетичного обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг дозволить скоротити витрати облікового часу, більш точно обліковувати витрати та доходи, що дозволить точніше визначати фінансовий результат від реалізації продукції. ...
0 комментариев