4.2 Облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів
Фінансування розпорядників коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні/реєстраційні бюджетні рахунки з єдиного казначейського рахунку, відкриті в установах уповноважених банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
Фінансування здійснюється:
- за відомчою структурою;
- через органи Державного казначейства.
При фінансуванні видатків з Державного бюджету України за відомчою структурою платіжні доручення складає операційно-контрольне управління Головного управління ДКУ на підставі поданих головними розпорядниками коштів розподілів бюджетних коштів. Розподіл бюджетних коштів складається в 2-х примірниках. Один примірник розподілу залишається у головного розпорядника коштів та реєструється в журналі реєстрації розподілу коштів, а другий подається Головному управлінню Державного казначейства.
На підставі поданого розподілу управління оперативно-касового планування видатків складає в 2 примірниках розпорядження на перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку, яке реєструється в журналі реєстрації розпоряджень. Розпорядження підписується начальником управління оперативно-касового планування видатків та затверджується начальником Головного управління Державного казначейства. Перший примірник розпорядження передається до управління бухгалтерського обліку та звітності, як підстава для перерахування коштів, другий залишається в управлінні оперативно-касового планування видатків.
Управління бухгалтерського обліку та звітності звіряє суми фінансування із залишками невикористаних асигнувань по конкретних кодах бюджетної класифікації. Цей же примірник розпорядження передається операційно-контрольному управлінню для перерахування коштів за призначенням. На підставі цього розпорядження в цьому ж управлінні виписується платіжне доручення в 3-х примірниках на перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунку.
4.3 Організація зведеного бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства
Бухгалтерський облік в органах ДКУ – це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення зберігання та обміну інформації про операції в органах та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.
Активи і зобов’язання мають бути відображені таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу бюджету, на наступні звітні періоди. Активи і зобов’язання обліковуються за вартістю їх придбання чи виникнення.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій по виконанню бюджетів в управлінні Державного казначейства є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операцій, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Списання коштів з рахунку клієнта за розпорядженням його власника здійснюється за дорученням клієнта протягом 10-ти календарних днів з дня його виписки, день заповнення не враховується.
Розрахункові документи, на підставі яких в управлінні ДКУ здійснюється перерахування коштів з одних рахунків на інші, повинні мати дату проведення та підписи посадових осіб управління ДКУ, які оформили та перевірили документ; документи, що підлягають додатковому контролю – підпис виконавця, на якого покладено обов’язок здійснювати первинний контроль операцій.
Загалом бухгалтерський облік повинен забезпечувати виконання таких основних функцій:
- запис інформації про операції по виконанню бюджетів, що здійснюються органами ДКУ та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу та управління;
- відображення детальної інформації про контрагентів кожної операції та параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.
План рахунків розроблено для забезпечення потреб бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевого бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності. План рахунків дає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів.
4.4 Складання фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету
Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнювальних показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою її складання є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень.
Основними формами фінансової звітності є: баланс, звіт про виконання бюджету, звіт про рух грошових коштів і примітки до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів.
Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного та місцевих бюджетів з моменту зарахування їх на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
ІІІ РАЙОННИЙ ФІНАНСОВИЙ ВІДДІЛ
1.Ознайомлення з організацією роботи фінансового органу, його структурою, функціональними обов’язками працівників та положенням про районне фінансове управління
... майбутньому та про ресурси у грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому. Вимоги П(С) БО 15 «Доходи» визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку. П(С) БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані з: – реалізацією цінних паперів; – контрактами з надання послуг у галузі будівництва; – страховою діяльністю; – змінами у справедливій вартості ...
... і прийомів, які використовувалися для отримання показників прибутку; забезпечення порівняння даних ознайомлення з обліковою політикою та її аналіз в частині розкриття у фінансовій звітності Складовими облікової політики підприємства є організаційна, методична та технічна складові. Кожна складова облікової політики підприємства об'єднує відповідні об'єкти, за якими існують альтернативні варі ...
... ії його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, а про принципи її формування та вимоги, що до неї висуваються, поговоримо далі. 3. Загальні положення облікової політики підприємства Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка ...
... , так і з приватними фізичними особами. В цілому можна зробити висновок, що втілення в життя зазначених шляхів вдосконалення первинного, аналітичного та синтетичного обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг дозволить скоротити витрати облікового часу, більш точно обліковувати витрати та доходи, що дозволить точніше визначати фінансовий результат від реалізації продукції. ...
0 комментариев