Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Виникнення та сутність техніки

Основи культурології
Сутність культури Основні концептуальні парадигми культурології Види, форми та функції культури Види культурних норм та їх суспільне призначення Генезис культури Найдавніші релігійні уявлення Суть і визначення цивілізації Взаємозв’язок культури та цивілізації Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу та Сходу Виникнення та сутність техніки Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства Взаємозв’язок техніки та культури Античність та її місце в історії європейської культури Аполлонічне та діонісійське начала в культурі Аполлон – геній гармонії Діоніс – серце світу Соціально-культурна ентропія Культура як продукт суспільної практики Поняття субкультури Молодіжна субкультура Контркультура Види релігійного фундаменталізму та їх роль у розвитку суспільства Релігійний модернізм як протилежність релігійному фундаменталізму Ми можемо говорити про чотири головні прототипи культури та особистості – гармонійний, героїчний, аскетичний і месіанський Методологічні засади розуміння національної культури Поняття «ідентичність» Національний характер
276722
знака
0
таблиц
0
изображений

4.1 Виникнення та сутність техніки

Світ стоїть на порозі грандіозних соціальних змін, технічних та культурних нововведень. Потужними каталізаторами прогресу наразі стали мікроелектроніка, обчислювальна техніка, приладобудування, індустрія, інформатика. Людина оволодіває енергією термоядерного синтезу й освоює космос. Технологія в цілому стала важливим фактором суспільної динаміки і прискореного сучасного розвитку.

Глибинне і вражаюче розгортання потенціалу техніки впливає на всі аспекти соціального життя. По суті народжується новий цивілізаційний устрій життя, в якому принципово іншими стають сфери праці, керівництва тощо.

Е. Капп намагався зрозуміти феномен техніки на базі «органопроекції», тобто шляхом вичленування її з розвитку самої природи. Техніка є деяким штучним середовищем, але йде від природи і зовсім не є витвором субстрату. Машина – не що інше, як проекція органів людини на природний матеріал. Соціальна техніка – це результат вирішення протиріч між органами тіла та їх функціями, проекція анатомічних і фізіологічних особливостей органів людської істоти. Така проекція детермінує становлення свідомості, яке своєрідно продовжує «априродну душу».

Ф. Дессауер висловив думку про існування деяких верховних, передбачених технічних ідей, які не народжуються в людському розумі, а лише вловлюються ним. Технічні ідеї – це думка Бога, проявлення світлого розуму Творця. Предмет техніки може існувати матеріально, але може знаходити себе у світі ідей, у сфері «можливого буття».

М. Хайдеггер тлумачить техніку як спосіб самореалізації людства, як першоджерело, кореневе людське начало. Техніка – найважливіший спосіб знаходження глибинних властивостей буття. Однак, імпульс може бути вгаданий невірно, оскільки техніка провокує людину на неправдиве саморозкриття. На його думку, головна небезпека є не в техніці, не в «технізації життя», а в непорозумінні її сутності. Найголовніше завдання – це знайти для техніки позатехнічне обґрунтування, визначити її істинну перспективу в історії людської культури.

На думку М. Бердяєва, техніка – це остання любов людини, і вона може змінити свій образ під впливом предмету своєї любові. Усе, що відбувається у світі, залежить від цієї нової віри людини. За його словами, техніку можна розуміти як у широкому, так і у вузькому значенні. «Тесhnе» і «tесhnаха» – слова грецького походження, перше з яких означає як «індустрію», так і «мистецтво», а друге – «фабрикувати», «створювати за мистецтвом». Ми говоримо не тільки про техніку економічну, військову, техніку, пов'язану з життєвим комфортом, але й про техніку мислення, живопису, права, навіть про техніку духовного життя. Наприклад, існує своєрідна духовна техніка. Вона скрізь вчить досягати найбільшого результату при найменшому використанні сили. Це особливо характерне для техніки нашого економічного століття.

На відміну від техніки старих культур, в сучасній техніці кількісні досягнення перевищують якісні. О. Шпенглер у книзі «Людина і техніка» визначив техніку як боротьбу, а не як зброю. Безперечно, техніка завжди є засобом, зброєю, а не метою. Не може бути технічної мети життя, мета життя завжди залежить від духу. Засоби життя, на думку М. Бердяєва, дуже часто замінюють мету життя. Учений вважав, що техніка для вченого або інженера, що займається наукою, може стати головним смислом і метою життя. Але при цьому заміна мети життя технічними засобами може означати занепад духу.

У своїй праці М. Бердяєв розглядав характерний парадокс: без техніки неможлива культура, з нею пов'язана сама поява культури, але остаточна перемога техніки в культурі, входження людства до технічної ери веде культуру до знищення. Учений виділив у культурі два етапи: технічний і природно-органічний. Остаточна перемога першого над другим означає переродження культури в щось інше, не подібне до культури. Він виділив три стадії в історії людства:

-  природно-органічну;

-  культурну;

-  технічно-машинну.

Цим стадіям притаманне різне ставлення духу до природи та утворення особливої сфери духовності. Ці стадії, напевно, ідеальні типи, а не хронологічно зафіксовані стадії якогось процесу. Людина ж культури все ще жила в природному світі, який був створений не самою людиною, а Богом. Ця людина пов'язувала себе із землею, рослинами та тваринами. У зв’язку з цим велику роль відіграли рослинні та тваринні релігійні культи.

На природно-органічній стадії люди хотіли розуміти культуру, державу. Розквіт культур та держав уявлявся їм як рослинно-тваринний процес. Культура була сповнена символів, в ній відображалось небо в земних формах. Для техніки є чужою символіка, вона реалістична, нічого не відображає, створює нову дійсність, існує в ній. Техніка відриває людину і від природи, і від інших світів.

М. Бердяєв у своїй праці також з’ясовує відмінності між організмом та організацією. Організм сам народжується з природного, космічного життя. Ознака народження є ознакою організму. Організація ж зовсім не народжується. Вона створюється через активність людини. Організм не є машиною, він не складається з частин, а народжується цілим і залишається таким протягом усього існування, оскільки росте, розвивається.

На думку вченого, механізм, створений організаційним процесом, складається з частин, він не може рости й розвиватися. Організм визначається пануванням цілого над частинами, доцільністю, яку закладає в нього його Творець або природа.

На противагу ж організму, в організації доцільність вкладається в неї його організатором. Механізм складається залежно від визначеної мети. Він не народжується із задумом. Годинник дуже потрібний, але ця необхідність не в ньому самому, а в тому, що його створила і завела людина. Тому створений механізм у своїй доцільності залежить від організатора. Але в ньому є інерція, яка може діяти на організатора і навіть робити його залежним від себе.

Довгий час панувала віра в існування вічного об'єктивного порядку природи, з яким повинна погоджуватися і підпорядковувати своє життя людина. Єдність з природою подавалася як добре і справедливе.

Існування такого порядку визнавали Аристотель, Фома Аквінський. Земля і Небо, на їх думку, складають ієрархічну систему. Розуміння незмінного порядку в природі було пов'язане з об'єктивним теологічним принципом.

Але в XVIII ст. зародилась техніка, яка стала активно руйнувати цю віру у вічний порядок природи. Нова природна дійсність, сучасна техніка, що постають перед людиною, є продуктом не еволюції, а винахідливості та творчої активності самої людини, не органічного, а організаційного процесу.

Таким чином, панування техніки і машин є, насамперед, переходом від органічного життя до організованого, від рослинного до конструктивного. Власне техніка відкриває новий крок дійсності, і ця дійсність, створена людиною, є результатом «прориву» духу в природі і запровадженням розуму в стихійні процеси. Техніка руйнує старі органічні тіла і створює нові, більш організовані. Саме в цьому М. Бердяєв бачив прояв трагедії, вважаючи, що сам дух, який створив техніку і машину, не може бути повністю технізованим і машинізованим, у ньому завжди залишається ірраціональне начало. Техніка ж прагне оволодіти духом і раціоналізувати його. Людина, яка спочатку залежала від природи, тепер розпочинає титанічну боротьбу з технізованою нею природою: людині ще не вдалося пристосуватися до нової дійсності, яка розкривається через техніку та машину, вона не знає, чи зможе жити в новій електричній та радіоактивній атмосфері, чи «виживе» в новій «холодній металічній дійсності», без тепла, яке потрібне живим організмам.

Панування техніки та машин відкриває нову дійсність. Цю нову дійсність видно лише з історії, цивілізації, а не з природи.

 


Информация о работе «Основи культурології»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 276722
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
208113
1
0

... ее. Космологичность русской культуры формируется как насущеная необходимость времени, как выражение общего настроения. В философии этого периода космологизм оформляется теоретически - он присущ Соловьеву, Розанову, Лосскому. Космическая направленность положена в основу новых поисков русской поэзии (Брюсов, Белый, Блок), новых направлений русской живописи (Врубель) и русской музыки (Скрябин). В ...

Скачать
30900
0
0

... . Фактически от вопроса о выживании и избежании экологической катастрофы осуществляется переход к так называемому «глобалистическому» подходу к анализу культуры (гуманистическая направленность культурологии). Постулаты «глобалистики»: 1)     чувство принадлежности каждого человека к человечеству в целом, 2)     отказ от суверенных (т.е. эгоистических) интересов групп ради выживания всего ...

Скачать
18094
0
0

... восходит к философии, но постепенно обретает черты научности. Тем более, что она опирается, в отличие от философии, на богатый эмпирический (фактологический) материал. Ведь формирование культурологии как отдельной сферы гуманитарного знания тесно связано с достижениями археологии, этнографии, антропологии, психологии, истории, искусствоведения, социологии и других наук. При этом, однако, трудно ...

Скачать
14289
0
0

... под единым углом зрения данные этих наук. Такое многообразие теоретико-методологических вариантов исследования культуры обусловлено многомерностью самого изучаемого феномена - культуры. Культурология как научная дисциплина Концепции культурологии, ее объект, предмет, задачи Трудности становления культурологии вызваны, прежде всего, сложностью, многоплановостью понятия культуры. В ...

0 комментариев


Наверх