Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства

Основи культурології
Сутність культури Основні концептуальні парадигми культурології Види, форми та функції культури Види культурних норм та їх суспільне призначення Генезис культури Найдавніші релігійні уявлення Суть і визначення цивілізації Взаємозв’язок культури та цивілізації Співвідношення культури та цивілізації на прикладі проблеми Заходу та Сходу Виникнення та сутність техніки Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства Взаємозв’язок техніки та культури Античність та її місце в історії європейської культури Аполлонічне та діонісійське начала в культурі Аполлон – геній гармонії Діоніс – серце світу Соціально-культурна ентропія Культура як продукт суспільної практики Поняття субкультури Молодіжна субкультура Контркультура Види релігійного фундаменталізму та їх роль у розвитку суспільства Релігійний модернізм як протилежність релігійному фундаменталізму Ми можемо говорити про чотири головні прототипи культури та особистості – гармонійний, героїчний, аскетичний і месіанський Методологічні засади розуміння національної культури Поняття «ідентичність» Національний характер
276722
знака
0
таблиц
0
изображений

4.2 Роль інформаційних технологій у розвитку людства та суспільства

Історія соціального розвитку переконує нас у тому, що людина споконвіку здобувала інформацію завдяки своїй діяльності, тобто практичному знанню про закони природних процесів, і використовувала їх у досягненні своєї мети. Таким чином, інформаційно-цільова основа будь-якої діяльності людини є природно закономірною і через необхідність опосередковує соціально-економічне життя людини.

Людство усвідомило той факт, що прогрес суспільства неможливий без фундаментальної ролі в ньому інформаційного ресурсу. Фундаментальний механізм соціального розвитку базується, на думку О. Скаленка, на трьох глибинних основах:

-  інформаційній;

-  інтелектуальній;

-  інноваційній.

На інформаційній основі формуються цілі та образ очікуваного результату, шляхи й методи його досягнення. При відповідному ставленні суспільства до інформаційних знань вони можуть стати запорукою позитивної або негативної орієнтації суспільної діяльності.

Сьогодні ми можемо констатувати актуальність розробки цієї проблематики, якщо всерйоз брати курс на необхідність прискореного розвитку процесу реформ в Україні та на перспективу наближення постіндустріального, інформаційного, соціального стану людства.

Інтелектуальна основа нерозривно пов'язана з феноменом інформації. Остання забезпечує ефективність процесу цілеспрямованої творчості.

Інноваційна ж основа має розглядатись у системі інформаційного та соціального-економічного розвитку держави. Цивілізаційні процеси здійснюються таким шляхом: людство добуває інформаційні знання про закони природи і в межах цих законів творчо здійснює вибір напрямів інновації та інтенсифікації життєво необхідних виробничих процесів за допомогою прискорених технологій.

Усі три основи пов'язані між собою: інформаційна основа живить інтелектуальну, інтелектуальна – інноваційну, а інноваційна основа забезпечує створення нових технологій для пошуку нової інформації, посилення інформаційної основи. Процеси виробництва й передачі інформації, що здійснювалися людьми на практиці за допомогою засобів, відповідних рівневі розвитку виробничих сил протягом усієї історії суспільства, потрапила до числа об'єктів наукового інтересу лише на початку XX ст. Це сталося не раніше, ніж наука накопичила достатній обсяг емпіричних спостережень відносно фактів, які стосуються виникнення, обробки, оцінки, збереження, вимірювання і передачі того, що є «організованою засадою будь-якої форми людської діяльності», тобто інформації.

Допомогло впоратися з «інформаційним вибухом» створення нових технологій. Традиційні засоби масової комунікації вже перестали задовольняти потреби суспільства в обміні інформацією; все більше використовуються космічні апарати – штучні супутники Землі, які транслюють теле- і радіопрограми, що покликані вже сьогодні забезпечити «терміновий зв'язок» у термінових ситуаціях. Це свідчить про те, що потреби в інтенсивному обміні інформацією набувають глобального характеру.

Нова технологія виникає зовсім не довільно і стихійно, а як результат усвідомлення і втілення соціальних потреб. Тобто з великої кількості відкриттів суспільство відбирає й цілеспрямовано селекціонує саме ті, які йому необхідні.

Телекомунікації, друк, різні форми зв'язку, комп'ютери тощо інтегровані в єдину систему інформаційних технологій. Конвергенція цих технологій у всеохоплюючу інформаційну технологію та пошуки застосування цієї технології в індустрії, комерції, побуті породжують революцію у впливі на людину, яка не має аналогів в історії розвитку суспільства.

Процеси використання інформаційних технологій для виробництва, що прогресивно зростає, переробки, зберігання, розповсюдження інформації й особливо знань визначають інформатизацію суспільства. Результатом цього є виникнення інформаційного суспільства, що радикально перетворює не тільки сферу виробничих структур і технологій, але й сферу соціальних і економічних відносин в культурі, духовному житті й побуті, визначаючи рівень соціалізації людини.

За О. Ракітовим, суспільство є інформаційним, якщо:

-  у суспільстві виробляється, функціонує і є доступною для будь-якого споживача сучасна інформаційна технологія, де індивід, група осіб тощо можуть за відповідну плату або безкоштовно отримати на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку інформацію, необхідну для їх життєдіяльності та вирішення особистих і соціальних завдань;

-  існують розвинені інфраструктури, які забезпечують створення національних інформаційних ресурсів в обсязі, необхідному для підтримання науково-технологічного прогресу;

-  у суспільстві відбувається процес прискореної автоматизації й роботизації всіх сфер і галузей виробництва й управління, розширюються сфери інформації та послуг.

Таким чином, інформатизація суспільства завдяки використанню інформаційних технологій, інтегруючи, синтезуючи й акумулюючи в собі ряд технічних і технологічних процесів і субпроцесів, є процесом реалізації соціально-технологічної інформаційної революції.

 


Информация о работе «Основи культурології»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 276722
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
208113
1
0

... ее. Космологичность русской культуры формируется как насущеная необходимость времени, как выражение общего настроения. В философии этого периода космологизм оформляется теоретически - он присущ Соловьеву, Розанову, Лосскому. Космическая направленность положена в основу новых поисков русской поэзии (Брюсов, Белый, Блок), новых направлений русской живописи (Врубель) и русской музыки (Скрябин). В ...

Скачать
30900
0
0

... . Фактически от вопроса о выживании и избежании экологической катастрофы осуществляется переход к так называемому «глобалистическому» подходу к анализу культуры (гуманистическая направленность культурологии). Постулаты «глобалистики»: 1)     чувство принадлежности каждого человека к человечеству в целом, 2)     отказ от суверенных (т.е. эгоистических) интересов групп ради выживания всего ...

Скачать
18094
0
0

... восходит к философии, но постепенно обретает черты научности. Тем более, что она опирается, в отличие от философии, на богатый эмпирический (фактологический) материал. Ведь формирование культурологии как отдельной сферы гуманитарного знания тесно связано с достижениями археологии, этнографии, антропологии, психологии, истории, искусствоведения, социологии и других наук. При этом, однако, трудно ...

Скачать
14289
0
0

... под единым углом зрения данные этих наук. Такое многообразие теоретико-методологических вариантов исследования культуры обусловлено многомерностью самого изучаемого феномена - культуры. Культурология как научная дисциплина Концепции культурологии, ее объект, предмет, задачи Трудности становления культурологии вызваны, прежде всего, сложностью, многоплановостью понятия культуры. В ...

0 комментариев


Наверх