Философия

... ибо человек не в состоянии взглянуть на себя со стороны. Субъект - объектному отношению и опосредованию как принципу мышления рационализма экзистенциалистский анализ опыта экзистенции противопоставляет идею целостности и неразложимости непосредственного переживания человеком своей ситуации в мире, ...

... рассказов. Гоголь воспринимает эту внешнюю сторону фольклора, но у него «она содержит в своей глубине более сложные вещи». Анализируя мир зла в произведениях Гоголя, выдающийся исследователь его творчества профессор Юрий Лотман предложил различать две ипостаси зла: мир хаоса и мир космоса. Сфера ...

... . Широкую известность философия Кьеркегора получила только в 20 в., оказавшись созвучной и устремлениям протестантской неоортодоксии, и исканиям зарождающегося экзистенциализма [7, 527 - 528]. 3. Мартин Хайдеггер. Мартин Хайдеггер (1889-1976) родился и воспитывался в небогатой трудовой ...

... в развитие философии человека, нельзя не видеть весьма существенного, присущего ей, недостатка. Рассматривая человека самосознающим существом, экзистенциализм, к сожалению, не учитывает ни естественной, ни общественной объективной истории его развития. Между тем, именно история создает людей и ...

... определением экзистенции. В зависимости от понимания трансцендентного и самого акта трансцендирования различается форма философствования у представителей экзистенциализма. Если у Ясперса, Марселя, позднего Хайдеггера, признающих реальность трансцендентного, преобладает момент символический и даже ...

... ясно, что научная мысль прорвавшаяся сквозь границы материализма устремилась к новым горизонтам, навстречу будущему. 3.  Философия о смысле жизни и смерти человека 3.1 Философия о смысле жизни Осознание того, что человек живет лишь один раз и смерть неизбежна, со всей остротой ...

... в своем роде высшей материи. Далее рассмотрим понятие материи и единства со стороны науки. 3. Понятие материи в науке Как нам уже известно, из выше сказанного древние философы понимали под материей первооснову мира, тот «строительный материал», из которого состоит все вещественное, телесное. ...

... «дней» «производить» из воды и земли, от низших форм к высшим силою заложенных Им в природу законов». 3. Критика эволюционного учения и креационизма Теория эволюции подвергается креационистами критике, в основном, по следующим направлениям. 1. Палеонтологическая летопись обнаруживает скорее ...

... в вещи, все вещи образуются из уже существующих вещей. - «Мировой ум» заключен в материи, в которой он творит, но не смешивается с ней. 6. Древнегреческая философия. Софисты. Сократ. Софистика Открывает новый период – рационалистический! - Главная цель спора – не истина, а победа в споре. ...

... случаях вето и независимых друг от друга: власть законодательную, исполнительную и судебную. Выдвигая идею "равновесия властей", Монтескье полагал возможным обеспечить силу закона в условиях не только республиканского, но и конституционно-монархического строя при наличии права частной ...

... он существует сам по себе? Впервые этот вопрос был поставлен уже Демокритом, а в Новое время — Дж. Локком в рамках проблемы соотношения первичных и вторичных качеств. Под первичными качествами английский философ понимает те, которые, по его мнению, неотделимы от самих вещей и вызывают в нас вполне ...

... , осознание Кеккуле структуры молекулы бензола как образа змеи, хватающей себя за хвост). 4. Логическое познание В отличие от чувственных форм логические средства познания не обязательно должны сопровождаться чувственными образами. Скорее верно обратное – любой чувственный образ у человека, в ...

... , вопрошая о мире, постигаем человека[5]. Мыслители разных времен с самого начала четко заявляют о своем приоритете в философии. Одни разгадывают секреты природы, полагая, что таким образом постигнут тайны мироздания (натурфилософия). Другие мучительно пытаются определить природу знания (теория ...

... миру», а значит решать основной вопрос философии, что неизбежно вновь возвращало их к проблеме идеального. Отождествление идеального с мышлением позволило Декарту включить в исследование проблемы идеального как индивидуальное, так и общественное сознание. В определении идеального сочетаются и ...

... все сомнению» именуется… 1. Мировоззренческой 2. Культурно-воспитательной 3. Аксиологической 4. Критической Аксиологическая функция философии состоит в том, что философия... 1. Накапливает и транслирует новое знание о мире 2. Разрабатывает категориальный аппарат частных наук 3. ...

... сущности – члены единой «планетарной семьи». Каждый, являясь гражданином того или иного государства, одновременно – и гражданин всего человечества. И в какой-то мере он несет на своих плечах груз моральной ответственности за все, что происходит в мировом сообществе. Богатства человечества всегда ...

... новой цивилизации Тойнби связывает с появлением новой формы религии, а прогресс человечества видит в его духовном совершенствовании, в частности, в религии. Как показал предпринятый обзор подходов к пониманию исторического процесса, в них можно выделить две противоположные тенденции в развитии и ...

... - части. Именно это позволяет ему простирать свой взгляд от видимых явлений природы до предельных граней бытия.   ВОЗМОЖНОСТИ СОЗДАНИЯ ЕДИНОЙ КУЛЬТУРЫ Многие учёные преклонялись перед языком как средством познания, но это был особый язык – язык логики, всеобщий язык, как они полагали, когда ...

... у него меньше, то ему хочется полностью отвергнуть из своей собственной целостности (небольшой)». Но нас интересует ещё вопрос предела нашего мозга-ума-мышления. Ведь мозг такая же ограниченная часть нашего тела. И с этой позиции он должен иметь также ограничения, как рука или нога. Кроме того, в ...

... новую породу людей, способную успешно развиваться в "новом" обществе. Поэтому понятие прогресса общества и истории все более связывается с развитием телесных и духовных характеристик самого человека. Так, в качестве интегральных характеристик прогрессивного развития общества и человека ...

... животных. Социальное бытие «диктует» условия, в которых протекает биологическое бытие человека. Поэтому человек, оставаясь биологическим существом, выступает в главной своей ипостаси как существо социальное. К размышлению. Биологические свойства человеческого организма достались нам в наследство от ...

... допускает лишь потому, что это может быть непротиворечивым образом согласовано с законами человеческого разума и человеческой морали. Вслед за Кантом представление о человеке как существе деятельном развивал И.Г. Фихте (1762-1814). Он считал деятельность высшей ценностью для человека. Действовать, ...

... , идея и пр. Классическим образцом подобного истолкования мира явилось христианское учение, поддерживающее доминантную значимость парадигмы «Смысл жизни – вне жизни человека», на протяжении всей эпохи Средневековья. Позже начинает развиваться подход «Человек живет, чтобы действовать». Сторонниками ...

... ». Реакцией на эти заявления стало опубликованное в газете «Правда» письмо 40 академиков, вызвавшее злобную кампанию с осуждением общественной деятельности Сахарова, а также выступления на его стороне правозащитников, западных политиков и ученых. А. И. Солженицын выступил с предложением присудить ...

... образования, которое приобретает новый смысл и новые, социально значимые параметры. Отметим при этом, что образованность человека в информационном мире оказывается не столько отличительным социальным качеством, сколько фактором развития самосознания и потенциала человеческой личности, поскольку не ...

... особое внимание на онтологический страх личности перед Небытием и соответствующие ему переживания — страдание, отчаяние, трепет. Величайший философ античности Аристотель рассматривал человека как “животное политическое”, чей разум позволяет ему объединяться в государства. В иудео-христианской ...

... объемы. Поэтому лучшим способом рассмотрения развития "мысли человеческой" станет анализ места человека в различных социокультурных типах философии. Большая корректность термина "социокультурный" по сравнению с термином "исторический" состоит в том, что позволяет ...

... одной из самых актуальных в наше время. Эти вопросы приобретают особую значимость в период революционного обновления нашего общества. 2. Человек в развивающемся обществе   2.1. Человек, как личность В философско-антропологическом знании человек рассматривается в различных аспектах, ...

... для него самого, для его бытия как реального, живого, а не абстрактного существа. Однако существуют и вполне определённые положительные стороны. Информационное общество в принципе лишено каких-либо государственных или национальных признаков в том плане, что оно уж совершенно точно невозможно в ...

... всеосяжних картин природно-космічного життя. На перший погляд відбувається повернення до космоцентризму античного мислення. Однак у розумінні природи у філософії Відродження є свої особливості. Специфіка виявляється насамперед у тому, що природа трактується пантеїстично. Християнський Бог тут втрача ...

... ніяким чином не можливий без справедливості. Таким чином державою ніяким чином не можна керувати без верховенства та величі справедливості. Таким чином у творі Цицерона “Про державу” розглядається та аналізуються такі державно-правові явища як держава, її суть і походження, форми держави, які вид ...

... Конфликтность отражает степень абсурдности политики. Политика большевиков и была абсурдной, что подтверждает гражданская война. Противниками цивилизованного общества являются различные девианты, поляризаторы, которые привержены архаичным стереотипам и надуманным парадигмам. Цивилизованное общество ...

... качественно самостоятельное целое со своей специфической структурой, отличной от структуры чувственного и нерационального познания. 42. ПОНЯТИЕ ИСТИНЫ. ИСТИНА И ЗАБЛУЖДЕНИЕ. ОСНОВНЫЕ ХАР-КИ ИСТИНЫ Наука не может довольствоваться любым знанием, ее интересует лишь истинное знание. В оценке ...

... и в том, и в другом случае произошло изменение этнической специфики личности при сохранении в основном ее социальной сущности (5, стр. 45). 4. Ценности и смысл человеческого бытия   Что по большому счету для человека важнее: знать, почему звезды светят, или – где добыть средства к ...

... и заменившие их разными вариантами «светской религии»: верой в мировую революцию, в идеал коммунизма как высшую «земную правду», определяющую мораль и смысл жизни и смерти. Второй уровень – ценности общества и культуры: политические идеалы, государство, его границы, его история. Второй уровень, ...

... глибше дослідити специфіку предмета і знайти оптимальні шляхи та методи їх розв'язання. Філософський словник з теми: «Християнська філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія нового часу»   Апріоризм – в теорії пізнання знання, що наявні в свідомості й передують досвіду ...

... відношення до істини знову повернулося до життя, а церковна ідеологічна єдність знову і вже назавжди перейшло в область жаданого ідеалу. Початок класичної патристики   3. Василь Кесарійський Усе суще поділяється Василем на нестворене і створене. Нествореним є тільки бог у трьох своїх і ...

... познавательного отношения к миру, понятия знания и ценностной окраски познавательной деятельности. Не только теология влияла на средневековую философию, но и философия в свою очередь определила специфику религиозного освоения действительности, художественное творчество, средневековую словесность, а ...

... из нескольких составляющих – компонентов. Это - субъект познания, объект познания, методы и средства познания, система знаний. Началом научной революции могут послужить достаточно радикальные изменения в любом из компонентов, например, открытие неизвестных ранее классов природных объектов, ...

... в полном соответствии со строгими законами механики, и все же наблюдателю это зрелище представляется совершеннейшей путаницей, хаосом, в котором положение отдельных машин выглядит следствием случайного распределения: огромный грузовик рядом с синим легковым автомобильчиком, наперерез им вылетает ...

... спайці, в союзі, в альянсі великої політики, великого бізнесу та організованої злочинності, корупції [3]. Мета - проаналізувати футурологічні концепції Ф. Фукуями. Виконання мети зумовило наступні завдання: проаналізувати наукову діяльність Френсіса Фукуями; розглянути історичний розвиток суспі ...

... орієнтації філософської думки на раціоналізацію, вираз в загальних поняттях всіляких форм людського досвіду, ідей, уявлень. Виконуючи цю функцію, філософія в ідеалі як би прагне охопити, узагальнити, осмислити, оцінити не тільки інтелектуальні, духовні, життєво-практичні досягнення людства в цілому, ...

... (сложность) выразительных средств и наличие множества потенциальных смысловых измерений. Таким образом, в диалектическом сосуществовании двух основных функций языка (познавательной и коммуникативной) находят свое отражение два основных онтологических свойства языка, о которых уже упоминалось выше — ...

... понятий и принципов невозможно развитие науки (другой вопрос — каковы эти понятия и принципы, как они трактуются и каков характер их воздействия на науку).   2.2. Координирующая функция. Координирующая функция философии. Существо этой функции состоит в координировании методов в процессе ...

... науки более необхо­димы, но лучше нет ни одной». 3. Методологические и социальные функции философии Социальная философия решает многие «общие вопросы», касающиеся природы и сущности того или иного общества, взаимодействия его основных сфер и социальных институтов, движущих сил исторического ...

... его жизненной позиции, убеждений, идеалов и ценностных ориентации, его интересов, пристрастий, нравственных принципов и т. д. и т. п. В наибольшей степени философия влияет на научное познание при построении теорий (особенно фундаментальных). Это наиболее активно происходит в периоды «крутой ломки» ...

... усматривал в том, что она проходит мимо проблемы образования понятий, составляющих посылки логических умозаключений. Если абсолютное большинство авторов до Фрэнсиса Бэкона, говоря о культуре и цивилизации, обращали свое внимание прежде всего на духовные аспекты и видели культурный прогресс в первую ...

... и трудно оспорить, но это может быть и заблуждением. Ведь в повседневной жизни мы сталкиваемся с насилием, и большинство из нас смотрит на это с отвращение. Фромм Эрих дает еще одно объяснение данного противоречия. Он говорит, что может среди большинства овец живет бок о бок меньшинство волков. ...

... . Лу Саломэ - женщина, которая оставит много противоречий в душе Ницше после их разрыва. В 1883 году выходит первая часть книги «Так говорил Заратустра». Ницше говорит, что на него снизошли два "видения": сначала мысль о "вечном возвращении", а потом и образ самого Заратустры. ...

... ? Согласно первому утверждению психоанализа, психические процессы сами по себе бессознательны, сознательны лишь отдельные акты и стороны душевной жизни. Мы, наоборот, привыкли идентифицировать психическое и сознательное. Именно сознание считается у нас основной характерной чертой психического, а ...

... Великой французской революции, коренным образом изменившей социальную и политическую структуру Франции. 2. Проблематика философии Просвещения в воззрениях Ф. Вольтера и Ж.-Ж. Руссо. Несомненно виднейшим мыслителем французского Просвещения является Франсуа Мари Аруэ Вольтер (1694—1778). Он ...

... мыслью (телекинез) и прочих "чудесах" не признаются в качестве фактов. Теория – это высшая, самая развитая форма организации научного знания, дающая целостное представление о закономерностях некоторой области действительности и представляющая собой знаковую модель этой сферы. Эта модель ...

... , а также в формировании языка. Качественное своеобразие его в этом плане состоит в необразном (ненаглядном) отражении предметов. Это специфически словесная форма познания, хотя она может быть выражена не только буквами, но и, например, иероглифами, шифрограммой и т.п. Неразрывная связь понятия с ...

... , які творять дивосвіт душ і з врахуванням національної ментальності, традицій народу, його культури. Хочемо поділитися враженням і про цікавий, оригінальний досвід формування духовної риторичної особистості у Московській риторичній школі відомого педагога-ритора, методиста доцента Іванової Софії ...

... аль-Афгани привлекала тем, что этот человек имел большой религиозный авторитет и у него была выработана доктрина, которая связывала воедино различные концепции панисламизма, существовавшие в различных частях исламского мира. Как считает Янан Фатхи, учение Джемал ад-Дина аль-Афгани сводилось к трем ...

... говоря, здесь главный интерес был направлен на саму историческую науку. В рассматриваемый период большое влияние на формирование социально-гуманитарной методологии оказали: а) «Критическая философия» Канта. В. Дильтей (о нем будет ниже идти речь) выдвинул проект создания «Критики исторического ...

... восемь основных подходов, для каждого из которых характерна определенная концептуальная линия в трактовке природы интеллекта. 2. Формирование представлений об интеллекте в истории философии Истоки двух альтернативных традиций теоретизирования относительно понятия интеллекта обнаружены уже в ...

... , приемы стиля и т.п.). Не случайно они так много внимания уделяли теории стиха, стиховедению. Но позитивистский отказ от философии и эстетики - это тоже своего рода философия и эстетика. Установки "формальной школы" вызвали критическую реакцию с разных сторон. Л. Троцкий в статье " ...

... читателя или слушателя, а это возможно только тогда, когда речь логически организована. 4. Основные формально-логические законы   4.1 Общие замечания Хорошо известно, что логика как наука имеет длительную и богатую историю. В лице логики человечество вырабатывало науку о мышлении из ...

... не что иное, как возвращение к традиционалистско-авторитарному типу цивилизации, на что и претендовал тоталитаризм XX в[4]. 3. ОБЩЕЕ И ОТЛИЧИЯ ФОРМАЛЬНОЙ И ДИАЛЕКТИЧЕСКОЙ ЛОГИКИ В четвертой книге “Метафизики” Аристотель ставил вопрос: какой принцип является столь самоочевидным, что его ...

... є не що інше, як повернення до традиціоналістсько-авторитарного типу цивілізації, на що і претендував тоталітаризм XX в. 3. Загальне і відмінності формальної і діалектичної логіки В четвертій книзі “Метафізики" Арістотель ставив питання: який принцип є таким самоочевидним, що його можна ...

... перевагу необмеженої монархії (благо монарха тотожно благу держави, право спадкування додає державі штучну вічність життя і т.д.). Особливість вчення Гоббса в тім, що гарантією правопорядку і законності він вважав необмежену владу короля, з осудом поставився до громадянської війни, доглянувши в ній ...

... реальної людини як творчої індивідуальності, яка здатна бути тим, ким бажає. Питання про призначення людини, значимість її життя, сенс її діяльності незмінно ставить філософсько-етична думка Нового часу. Так, наприклад, І.Кант стверджує, що людина належить, перш за все, до світу умодосяжного, у ...

... Бога і являється шляхом до цієї вічної і безкінечної сутності. РОЗДІЛ 2 ФІЛОСОФСЬКІ ДОСЯГНЕННЯ НАЙВИДАТНІШИХ ПРЕДСТАВНИКІВ НІМЕЦЬКОГО МІСТИЦИЗМУ XIV-XVI СТОЛІТЬ   Християнська містична традиція розвивалася під впливом заснованого на неоплатонізмі вчення Діонісія Ареопагіта про неможлив ...

... маргінальність соціального становища поета, що багатозначно відобразилась на характері його поетичного доробку. 1. Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка Він — не селянин, але й не дворянин, він не може повернутись до свого минулого, але й не здатний забути чи заперечити його. ...

... гідним філософи мишкали лише певний, чітко окреслений ракурс бачення світу, у центрі якого — людина. 3. Суперечності світу. Одним із основоположних принципів філософської системи Сковороди є вчення про двонатурність світу. Згідно з ним все суще складається з двох натур — видимої і невидимої, ...

... є думку про множинність філософських методів. Існування різноманітних шкіл і на­прямів у філософії пояснюється саме різноманітністю філософських методів. 3. Функції філософії. Значущість певних знань залежить від їх ролі і місця в суспільному та індивідуальному людському бутті, тобто від їх ...

... , він аналізує становлення речі. У цьому плані принцип історизму, на наш погляд, точніше було б назвати принципом становлення речі. «Становлення» як філософська категорія виражає єдність виникнення й зникнення, незавершеність існування речі, той момент розвитку, коли вона тільки формується. Такий ...

... , що раптово зупинився: цілком імовірно, що під час прогулянки по ринку він зустрів знайомого і вирішив почати з ним філософську бесіду. Сократ як об'єкт вивчення представляє значні труднощі. Безперечно, що він був афінським громадянином, що володів невеликими засобами, який проводив свій час в ...

... являє собою абсолютну єдність. Така справа із пропозиціями логіки й математики. Але крім них, і крім висловлень про факти, існують ще філософські пропозиції. Як бути з ними? Тут Витгенштейн надходить не менш радикально. Оскільки ці пропозиції не говорять про факти й не є тавтологіями, здебільшого ...

... (1714); "Теодіцея" (1710); "Нові досліди про людське розуміння" (1700-1705). 2. Філософські і методологічні основи учення Лейбніца Лейбніц мріяв про створення єдиної науки, що охоплює різні області знання. Він намагався здійснити синтез античного і нового знань, відновити ...

... світом. Суспільне життя являє собою настільки складне і багатомірне утворення, що дає можливість для паралельного існування великої кількості філософських теорій щодо аналізу суспільства, які претендують на аксіоматичність своїх вихідних положень і на які спираються інші філософські теорії та дослі ...

... Гумбольдт рухається у річищі дослідження онтологічних засад мови, що безпосередньо пов’язане з головним предметом філософського дискурсу: внутрішнім світом людини. Вказуючи на відмінність, принципово новий підхід та особливості мовної теорії Гумбольдта, треба зазначити, що він як філософ знаходиться ...

... сть минулих літ», «Моління» Даниїла Заточника та ін.). Культ книги був фундаментальною світоглядною орієнтацією не лише часів Київської Русі, а й протягом усього розвитку філософської культури в Україні. У тогочасній пізнавальній діяльності одиничні предмети і явища тлумачилися тільки через призму ...

... ідею свободи совісті, право людини на свою віру й церкву. Острозький культурно-освітній центр своєю діяльністю зробив значний внесок у розвиток філософської думки України. В ньому культивувалось розуміння філософії як мудрості з характерними пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом. Тут ...

... проблемою, проголошується неповторність духовного самовизначення ("екзистенції") людини. Пошуки сучасної філософії, як і відродження гуманістичної проблематики, обумовлені гострим інтересом до долі людини в сучасному світі, до проблеми виживання особистості в сучасному суспільстві. 2. ...

... є як соціальний вияв кожної людини, виражений у конкретній індивідуальній характеристиці. Найглибші витоки ролі особистості у суспільстві закладені в її суспільній природі. А це означає, що всі проблеми суспільства, його об'єктивні потреби, можливості розвитку, його перспективи і цілі в кінцевому ...

... , а отже, є ідеологічними у широкому розумінні, то зміст багатьох інших ідей не можна виводити із соціального буття. Філософії притаманна апеляція до наукового пізнання, що виводить її за межі ідеології і в цьому значенні. Ціннісне відношення до світу споріднює філософію з релігією, про що вже ...

... Україна з її яскраво вираженим європейським типом культури. Тому необхідно рішуче змінити орієнтацію української культури з Росії (така орієнтація в останні століття була зумовлена колоніальною залежністю від північного сусіди) на Європу, західний ідеал «громадянської людини» як активно-діяльної і ...

... перші ложі й у Галичині, зокрема – ложа «Нова Польща». Так само належали до Польського Великого Сходу й інші з відомих масонських лож на Україні кінця XVIII ст.: ложа Трех Колонн у Києві, дуже недовговічна; військова ложа Минерви в Кременчуці, що перейшла сюди, напевне, з Немирова; житомирські лож ...

... в книгах древніх, що вік їхній вимірюється тисячоліттями. 3. Філософські погляди М. Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки Величезної цінності вклад у розвиток української філософії другої половини XIX- початку XX ст. зробили М.П.Драгоманов (1841-1895), І.Я.Франко (1856-1916) та Леся Українка ...

... дослідницьких традицій, систематичності в на­копиченому знанні, а також єдності щодо використання термінології. Свого часу різноманітні проблеми філософії техніки намагалися розв'язати М. Гайдеггер, Г. Маркузе, Е. Дюркгейм, А. Бергсон, К. Ясперс. Однак їм не вдалося знайти несуперечливі, цілісні й ...

... богів з силами природи; — пов'язування природних процесів з моральною проблематикою і оцінка їх в категоріях «добра», «зла», «справедливості», «блага» і т.д.; — в цій філософії основна увага звертається на пошуки першо-начала всього існуючого, що пізніше в новоєвропейській філософії постане як ...

... в цьому випадку розглядається як зовнішній регулятор, свого роду зовнішня сила стосовно науково-технічного і соціального прогресу, а не як першопричину соціального розвитку. У 80-і роки під впливом НТР відбувається бурхливий розвиток «індустрії знань», комп'ютеризації і появи розгалужених інформац ...

... та її вирішення в середньовічній філософії Однією з центральних проблем, над якою розмірковують мислителі середньовіччя – проблема співвідношення віри і розуму. Християнські філософи розглядають віру як особливу, надприродну, пізнавально-світоглядну позицію суб'єкта. Віра має глибинні емоційно- ...

... , які можна інтерпретувати, розуміти і "деконструювати", але на які не можна спертися в людському пізнанні, існуванні і діяльності. Інтерес до філософії постмодернізму в російському суспільстві виникає в 90-е роки, тому його можна назвати запізнілим. Це обумовлено тим, що видавництво і ...

ерший план як вищу духовну цінність. Вся діяльність Френсіса Бекона (1561-1626), одного з перших філософів Нового часу, була спрямована на філософське обґрунтування наукового знання нового типу, розробку нових поглядів на межу наукового пізнання, його методи, утвердження першорядного значення науки ...

... існувало до тих пір, поки євреї трималися дійсної релігії. Св. Августин дає дуже співчутливу характеристику Платону, якого він ставить вище за всіх інших філософів. Всі інші повинні поступитися йому ["які відданим тілу розумом бачили для природи тілесні початки" ]: то у воді, як Фалес, ...

... нтелектуальної аудиторії. У рамках даної роботи Вольтер і Руссо розглядаються як ідеальні типи двох різних модусів соціальної затребуваності філософії. Обоє філософа були ідеологічно ангажовані, але їхнє філософське знання мало зовсім різну соціальну інтенцію: Вольтер пред'являв суспільству новий ...

... цілого заміняється на циклічний розвиток окремих локальних цивілізацій. До мислителів, що притримується схожої точки зору на предмет історії, відноситься й англійський історик XX сторіччя Арнольд Тойнбі. Його теорія циклічних цивілізацій і буде освітлена в даній творчій роботі. Циклічний шлях ...

... їхні успіхи й нeвдачі, відбити в них існуючі й пeрспeктивні тeндeнції інформатизації. Рeзультатом процeсу інформатизації є створeння інформаційного суспільства, дe маніпулюють нe матeріальними об'єктами, а символами, ідeями, образами, інтeлeктом, знаннями. Якщо розглянути людство в цілому, то воно ...

... його і незалежні від нього. Апріорні знання існують у трьох видах пізнання: математиці, теоретичному природознавстві та в метафізиці як теоретичній філософії. Кант у даному випадку намагається поставити і спробувати вирішити важливу проблему гносеології — проблему діалектики взаємозв'язку та взає ...

... покликання філософії: 1.Що я можу знати? 2.Що я повинен робити? 3.На що я можу сподіватися? 4.Що таке людина?   2. Проблема буття у філософії Стародавньої Греції Буденне мислення сприймає терміни "бути", "існувати", "знаходитися в готівці" як синоніми, ...

... ланцюга подій. Філософія зароджується як намір вирішити світоглядні проблеми засобами розуму. На відміну від релігії філософія винесла на перший план інтелектуальні аспекти світогляду. На відміну від міфології та релігії вона є не просто світовідчуттям та світовідношенням, а перш за все - сві ...

... повинен, переступивши кордон безпеки, досягти висоти, де вона вже не виноситься, де останнє пізнання вже смертельно, де дуже близько і засліплює погляд. У своєму натхненні Ніцше є посередником надприродних сил. Той, хто так глибоко заглянув в очі демонові, засліплений на віка. 3. Надлюдина ...

... іки, з науковими відкриттями і винаходами, з просвітництвом мас. 2. Проблема людини і суспільства у філософії Просвітництва В епоху Просвітництва увага філософів повертається від проблем методології і субстанціональних основ буття до проблем людського буття, буття суспільства, особливостей ...

... до занепаду. Проте інтерес до цієї філософії періодично відроджувався. Особливо він зріс в даний час у зв'язку з переживаним сьогодні релігійним ренесансом. II. Філософія епохи Відродження Італійський живописець і історик XVI ст Візарі назвав Відродженням XIV – XVI вв. у історії Європи, ...

... на макросо-ціальні процеси. Визначаючи суспільну взаємообумовленість різних ти­пів розподілу і кооперування людської діяльності, перспе­ктиви її змін, філософія економіки вирішує методологіч­не і світоглядне завдання. Вона не лише задає систему координат, а й продукує найскладніші фрагменти ...

... поступу. Свідченням на користь такого твердження є, зокрема, і той факт, що серед найбільш ґрунтовно розроблених проблем філософсько-економічної думки в контексті філософії неолібералізму, що також спирається на принцип визначення знання як основного чинника економічного та соціального розвитку, ...

... (часто на містичній основі) і спекуляції жерців перемежовуються в них зі сміливими абстракціями, які можна охарактеризувати як перші форми дійсно філософського мислення Древньої Індії. Пануюче місце в упанішадах займає насамперед нове тлумачення явищ миру, відповідно до якого як першооснова буття ...